ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.005671
адміністративне провадження № К/9901/15746/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №1.380.2019.005671
за позовом ОСОБА_1
до Сколівської міської ради Львівської області, міського голови міста Сколе Москаля Володимира Богдановича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: секретар Сколівської міської ради Львівської області Трубич Інна Романівна,
про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (головуючий суддя: Онишкевич Т.В., судді: Сеник Р.П., Обрізок І.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Сколівської міської ради Львівської області, міського голови міста Сколе Москаля Володимира Богдановича, у якому просила суд:
1) визнати протиправним і скасувати розпорядження міського голови міста Сколе від 3 жовтня 2019 року №101 "Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1";
2) визнати протиправним і скасувати рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 3 жовтня 2019 року №100 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради";
3) поновити її на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області й виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликалася на те, що на першій сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання, яка відбулася 21 грудня 2015 року, її було обрано секретарем цієї ради.
Також позивачка зазначала, що 3 жовтня 2019 року міський голова міста Сколе Москаль В.Б. видав розпорядження про оголошення їй догани, яке мотивоване невиконанням нею службових доручень і посадових обов`язків (не скликання постійних депутатських комісій, не проведення їхніх засідань), а також допущенням помилок в офіційних документах, що створює незручності громадянам.
Позивачка стверджувала, що це розпорядження є необґрунтованим, позаяк скликання постійних депутатських комісій не входить до кола обов`язків секретаря органу місцевого самоврядування. Водночас позивачка вказувала на те, що за приписами статті 147-1 Кодексу законів про працю України міський голова міста Сколе був неуповноважений застосовувати до неї дисциплінарні стягнення, адже таким правом наділена лише Сколівська міська рада Львівської області.
Також позивачка зазначала, що 3 жовтня 2019 року Сколівська міська рада прийняла рішення, яким достроково припинила її повноваження як секретаря цієї ради. Позивачка зауважувала, що це рішення було прийняте з ініціативи міського голови, який мотивував його оголошеною доганою, про що й зазначено у тексті оскаржуваного акту. Тому стверджувала, що до неї застосовано два стягнення за один інкримінований проступок. Зрештою вказувала на те, що при незаконності оголошення догани дострокове припинення повноважень секретаря було безпідставним і необґрунтованим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2020 року позов задовольнив:
1) визнав протиправним і скасував розпорядження міського голови міста Сколе від 3 жовтня 2019 року №101 "Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1";
2) визнав протиправним і скасував рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 3 жовтня 2019 року №100 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради";
3) поновив ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області з 4 жовтня 2019 року;
4) стягнув зі Сколівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 жовтня 2019 року до 13 березня 2020 року в сумі: 58991,55 грн.
Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним і скасування розпорядження міського голови про оголошення догани, суд першої інстанції виходив з того, що посада секретаря міської ради є виборною, тому відповідно до статті 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 могло бути застосоване тільки за рішенням органу, який її обрав, тобто Сколівською міською радою Львівської області. Відтак при оголошенні догани міський голова діяв всупереч цієї норми трудового законодавства.
Окремою підставою для скасування догани суд вказав й те, що секретар міської ради не наділений повноваженнями щодо скликання постійних депутатських комісій ради, а твердження відповідача про допущення позивачкою помилок в офіційних документах, що створює незручності громадянам, не знайшло свого підтвердження.
Водночас задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Сколівської міської ради Львівської області про дострокове припинення повноважень секретаря, суд першої інстанції виходив з того, що воно невмотивоване.
Так, місцевий суд зауважив, що у протоколі сесії Сколівської міської ради Львівської області VII-го скликання, на якому вирішувалось питання про дострокове припинення повноважень секретаря, зазначено лише про те, що міський голова запропонував проект рішення, після чого у протоколі зазначено "Триває обговорення", а надалі відбулись вибори лічильної комісії для таємного голосування і саме голосування, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення. З огляду на це суд констатував, що з цього протоколу неможливо встановити зміст обговорення; того, хто брав участь в такому обговоренні; і яким чином перевірено достатність й обґрунтованість підстав для дострокового припинення повноважень позивачки.
Зрештою суд першої інстанції виходив і з того, що відповідач не зміг обґрунтувати тяжкість допущених позивачкою порушень і достатність підстав для дострокового припинення її повноважень.
Тому місцевий суд визнав протиправними обидва оскаржуваних акти й поновив позивачку на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області з виплатою грошової компенсації за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Сколівська міська рада Львівської області оскаржила рішення місцевого суду в апеляційному порядку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2020 року задовольнив частково скаргу Сколівської міської ради Львівської області, а саме:
1) скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.005671 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення XXVI сесії Сколівської міської ради Львівської області від 3 жовтня 2019 року №100 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради", поновлення її на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відмовив у задоволенні позову в цій частині;
2) у решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду стосовно протиправності розпорядження міського голови міста Сколе від 3 жовтня 2019 року №101 "Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1", оскільки дисциплінарне стягнення до позивачки мав право застосовувати лише орган місцевого самоврядування, а не міський голова.
Водночас апеляційний суд погодився з доводами Сколівської міської ради Львівської області у тому, що право дострокового припинення повноважень секретаря ради є виключним дискреційним повноваженням цього органу місцевого самоврядування і не передбачає наявності переліку підстав чи причин для реалізації такого повноваження. Тому суд дійшов висновку, що ухвалюючи рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради та зазначаючи у ньому лише посилання на приписи законодавчих актів, якими це право надано органу місцевого самоврядування, Сколівська міська рада Львівської області діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом України.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що питання дострокового припинення повноважень секретаря ради ОСОБА_1 було внесене у порядок денний, для таємного голосування обрано склад лічильної комісії і за результатом голосування 17 з 22 депутатів проголосували "за" дострокове припинення повноважень позивачки.
З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку, що спірне рішення міська рада прийняла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України, а тому вимоги про скасування цього акту й поновлення позивачки на посаді не можуть бути задоволені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
У червні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить:
1) скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у частині скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасувати рішення Сколівської міської ради від 3 жовтня 2019 року №100 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради", поновлення на посаді й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
2) залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Скаржниця покликається на те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема частину п`яту статті 50, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №495/5105/17, згідно з якими здійснення дискреційних повноважень стосовно дострокового припинення повноважень секретаря певної ради має відбуватися в рамках встановленої процедури, з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права і принципу законності.
Скаржниця твердить про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення, яке відповідало закону й було обґрунтованим.
У відзиві на касаційну скаргу Сколівська міська рада Львівської області просить відмовити у задоволенні вимог позивачки, покликаючись на їхню безпідставність.
Водночас відповідач указує на те, що висновок суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, які викладені у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №657/268/15-а, а також узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №688/3487/16-а, відповідно до яких вирішення питання про дострокове припинення повноважень секретаря є виключним дискреційним повноваженням певної ради і не вимагає наявності підстав або причин для реалізації радою цього повноваження.
Зрештою Сколівська міська рада Львівської області стверджує, що суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого суду, дійшов своїх висновків на основі дослідження процедури прийняття спірного рішення. Тому Сколівська міська рада Львівської області вважає, що апеляційний суд ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Міський голова міста Сколе Москаль В.Б. відзиву на касаційну скаргу не подав. Копія ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року про відкриття касаційного провадження, у якій відповідачеві запропоновано надати відзив на касаційну скаргу, надіслана останньому на адресу, зазначену в адміністративному позові, проте поштове відправлення з цією ухвалою повернулось до Суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 26 жовтня 2020 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21 грудня 2015 року рішенням Сколівської міської ради Львівської області №2 "Про обрання секретаря Сколівської міської ради" ОСОБА_1 було обрано секретарем цієї ради.
Розпорядженням міського голови міста Сколе від 3 жовтня 2019 року №101 "Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1" позивачці було оголошено догану за невиконання доручення міського голови й обов`язків, покладених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме: нескликання постійних депутатських комісій та непроведення засідання останніх, а відтак нездійснення координації діяльності постійних депутатських комісій Ради, а також допущення помилок в офіційних документах (рішення), що створює незручності громадянам.
Також 3 жовтня 2019 року Сколівська міська рада Львівської області за результатами таємного голосування прийняла рішення №100 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради", яким були припиненні повноваження позивачки як секретаря цієї ради.
Позивачка, не погодившись із розпорядженням міського голови й рішенням міської ради, 31 жовтня 2019 року звернулася до адміністративного суду з метою їхнього оскарження.