ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 807/1566/16
касаційне провадження № К/9901/40015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремленого підрозділу ДПС (далі - Управління) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 (суддя Шешеня О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інспекції, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 43216-17 від 29.06.2016.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що з огляду на положення підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Також, ОСОБА_1 вказував на те, що згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподаткуванню транспортним податком підлягають автомобілі, середньоринкова вартість яких перевищує 750 мінімальних заробітних плат (що становить 1033500,00 грн.), тоді як середньоринкова вартість автомобіля марки Toyota моделі Land Cruiser, який належить ОСОБА_1, 2011 року випуску із пробігом 310274 км., визначена за вказаною методикою, складає 816270,00 грн., а згідно висновку про експертну оцінку автомобіля № 30/2016 від 29.08.2016 ринкова вартість належного позивачу автомобіля складає 971778,00 грн.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 43216-17 від 29.06.2016.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог мотивований тим, що автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком, оскільки середньоринкова вартість автомобіля за наданими позивачем оцінками є меншою, ніж встановлено законодавством для обчислення податку. У свою чергу, відповідачем не надано доказів того, що належний позивачу автомобіль станом на 01.01.2016 мав вартість більшу ніж та, що розрахована згідно Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги, податковий орган зазначив, що позивач був платником транспортного податку у 2016 році, оскільки автомобіль, який перебуває у його власності, є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Також, скаржник послався на те, що транспортний податок, як обов`язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм статті 267 Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2015, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку у порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.11.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09.11.2021.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача - Інспекції її процесуальним правонаступником - Управлінням.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 №909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі Касаційного адміні