1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 640/18461/18

адміністративне провадження № К/9901/3877/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу № 640/18461/18

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року (суддя-доповідач - Бєлова Л.В., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи наслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- скасувати рішення Міністерства оборони України від 05 травня 2018 року у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 04 квітня 2018 року у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Зобов`язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

5. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

7. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

8. Повертаючи апеляційну скаргу Міністерству оборони України, суд апеляційної інстанції зазначив, що до апеляційної скарги відповідач додав копію платіжного доручення № 248/980 від 02 жовтня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 1 057,20 гривень. Судовий збір за вказаним платіжним дорученням був сплачений за подання первинної апеляційної скарги, яка вже була повернута апелянту ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року.

9. Суд апеляційної інстанції наголосив, що відповідно до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір" об`єктом сплати судового збору, крім іншого, є апеляційна скарга. Тобто, судовий збір сплачується за подання кожної окремої апеляційної скарги.

10. Оскільки, щодо апеляційної скарги, зареєстрованої за вх. № 03-14/133983/20 від 16 вересня 2020 року, судом апеляційної інстанції прийнято рішення - ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, якою апеляційну скаргу повернуто апелянту, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості повторно прийняти судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги щодо якої існує рішення суду, яке набрало законної сили.

11. Жодних інших документів на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року від апелянта не надходило, отже, станом на 11 січня 2021 року судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі є несплаченим, відповідно недоліки зазначені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху апелянтом не усунуто.

ІІІ. Доводи касаційної скарги

12. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

13. Міністерство оборони України вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений. Повторно скаржник не може сплачувати судовий збір за апеляційну скаргу на одне й те ж саме рішення. Така незаконна сплата призведе до незаконного витрачання коштів з бюджету Міністерства оборони України.

14. Таким чином, Міністерство оборони України на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року фактично позбавлене права на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року.

15. В межах установленого строку відзиву на касаційну скаргу позивачем подано не було.

ІV. Оцінка Верховного Суду. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

17. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

20. Однак, зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване судове рішення не відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги є обґрунтованими, з огляду на наступне.

21. Статтею 296 КАС України регламентовано вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

22. Відповідно до статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

23. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

24. Згідно з частиною п`ятою статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

25. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

26. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовано Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI.

27. За змістом абзацу 2 частини першої статті 3 названого Закону, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної інстанції скарг на судові рішення.

28. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

29. За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини першої цієї є статті).

30. Як убачається з матеріалів справи, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Міністерством оборони України було подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду.

31. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа по сплату судового збору.

32. Скаржник зазначає, що у встановлені судом апеляційної інстанції строки не мав можливості усунути недолік апеляційної скарги та надати доказ сплати судового збору, у зв`язку із чим подав клопотання до суду про продовження строку на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року.

33. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року повернуто апелянту.

34. В цей же день 19 жовтня 2020 року Міністерство оборони України електронною поштою направило до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про приєднання документа про сплату судового збору, в саме: платіжного доручення від 02 жовтня 2020 року № 248/980. Вказане клопотання також було надіслано в роздрукованому вигляді, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" (0311329343540) та отримано судом апеляційної інстанції 21 жовтня 2021 року, що підтверджується відтиском вхідного штемпеля за номером 39934.

35. З метою забезпечення апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року Міністерство оборони України вдруге звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

36. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року задоволено. Поновлено Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження судового рішення.

37. Проте, повторну апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено Міністерству оборони України семиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

38. У визначений судом строк Міністерство оборони України подало до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про долучення документу на підтвердження сплати судового збору, а саме: платіжного доручення № 248/980 від 02 жовтня 2020 року у сумі 1 057,20 гривень.

39. Однак, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, оскільки скаржником надано платіжний документ на підставі якого судовий збір був сплачений за вперше подану апеляційну скаргу, яка була повернута скаржнику.

40. На думку суду апеляційної інстанції повторна сплата судового збору є неприйнятною, оскільки судовий збір сплачений повторно за подання апеляційної скарги щодо якої існує судове рішення, яке набрало законної сили.

41. Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, оскільки положення КАС України та Закону України "Про судовий збір" не містять норми, яка б встановлювала обов`язок повторної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у випадку повернення первинної апеляційної скарги за умови, що сплачений судовий збір не повертався скаржнику.

42. Аналогічного правозастосування дійшов Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2020 року у справі № 810/3530/17.

43. Згідно з абзацами 1 - 4 частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

44. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

45. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

46. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

47. Частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про судовий збір", які кореспондують частині десятій статті 169 КАС України, передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

48. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

49. Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

50. Відповідно до пункту 3.7. Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

51. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції, отримавши документ про сплату судового збору, зокрема, за подання апеляційної скарги на судове рішення повинен перевірити правильність оформлення платіжного документа та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

52. Водночас, у разі повторного подання апеляційної скарги та подання платіжного документа на підставі якого був сплачений судовий збір за подання вперше поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції повинен перевірити також чи не приймалося рішення про повернення цього судового збору.

53. Як убачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 248/980 від 02 жовтня 2020 року судовий збір за подання апеляційною скарги сплачений 13 жовтня 2020 року на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (UA63899998031317120681026007), в призначенні платежу вказано: "судовий збір за подання апеляційної скарги до Шостого ААС на рішення ОАС міста Києва у справі № 640/1846118 від 17 серпня 2020 року за позовом ОСОБА_1", тобто платіжне доручення оформлене у відповідності до вимог закону та містить всі необхідні реквізити.

54. Окрім того, колегією суддів встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні прийняті судом апеляційної інстанції рішення про повернення Міністерству оборони України судового збору, сплаченого на підставі вказаного платіжного документа у справі № 640/18461/18.

55. Отже, у разі дотримання скаржником вимоги щодо оформлення платіжного документа, а також сплати судового збору у визначеному законом розмірі та порядку, висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з тих підстав, що судовий збір сплачений повторно за подання апеляційної скарги, яка ухвалою від 19 жовтня 2020 року була повернута, є помилковими.

56. Ураховуючи наведене, доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли свої підтвердження під час касаційного розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту