ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 813/7510/14
адміністративне провадження № К/9901/27977/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 (суддя - Ланкевич А.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 (головуючий суддя - Богаченко С.І., судді: Старунський Д.М., Рибачук А.І.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "ЛПП Україна" Акціонерного товариства "ЛПП" до Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби в Перемишлянському районі Львівської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року Дочірнє підприємство ʼʼЛПП Українаʼʼ Акціонерного товариства ʼʼЛППʼʼ (далі - позивач, ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", Підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ОДПІ), у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0000102200, №0000112200, згідно з якими Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 677ʼ245,00 грн, з яких 541ʼ 796,00 грн - за основним платежем і 135ʼ 449,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2013 року на суму 1ʼ 919ʼ 014,00 грн відповідно; повернути з бюджету сплачену позивачем суму податкових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 677ʼ 245,00 грн.
Позивач вважає порушеним порядок та підстави призначення та проведення податкової перевірки Підприємства та зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки. Зокрема, Підприємство зазначило, що відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК) за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи платника податків, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, ОДПІ не мала права на винесення податкових повідомлень-рішень до отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. До того ж Перемишлянський районний суд Львівської області ухвалою від 23.08.2013 у справі №449/672/13-к кримінальне провадження від 08.04.2013 №32013150000000157, порушене відносно головного бухгалтера Підприємства ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, закрив на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв`язку зі сплатою в повному обсязі податку на прибуток в сумі 541ʼ 796,00 грн та фінансових (штрафних) санкцій - 135ʼ 449,00 грн. З цієї ж підстави (добровільна сплата підприємством податку на прибуток в сумі 677ʼ 245,00 грн у межах кримінального провадження) позивач вважає безпідставним нарахування такої самої суми податку повторно згідно з податковим повідомленням - рішенням від 30.09.2013 №0000102200 на підставі акта перевірки від 24.07.2013. По суті висновків контролюючого органу в акті перевірки від 24.07.2013 про безтоварність операцій з придбання послуг та ТМЦ у ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" позивач зазначив, що господарські операції були вчинені в межах господарської діяльності підприємства та підтверджені належними первинними документами, які були надані до перевірки. Крім того, ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" мало відповідні дозвільні документи на проведення будівельних робіт, що у свою чергу свідчить про наявність у контрагента необхідних виробничих і трудових ресурсів. Також позивач посилався на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення та наголошував, що податкове законодавство України не ставить право платника на законну податкову вигоду від дотримання податкової дисципліни контрагентом платника, в тому числі від результатів податкової перевірки останнього.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.06.2015 позов Підприємства задовольнив частково: визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 30.09.2013 №0000102200; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції з урахуванням встановлених актом перевірки обставин, з огляду на факт порушення кримінального провадження від 08.04.2013 №32013150000000157 відносно головного бухгалтера підприємства за ухилення від сплати податків у значних розмірах та обставини щодо безтоварності операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс", встановлені у іншій справі (№813/4046/14) обставини, визнав обґрунтованими доводи контролюючого органу в акті перевірки від 24.07.2013 про безтоварність господарських операцій, за наслідками яких платник вніс зміни до податкового обліку та зменшив свої податкові зобов`язання. Однак, зважаючи на добровільну сплату підприємством податку на прибуток у сумі 677ʼ 245,00 грн, що стало підставою для закриття кримінального провадження від 08.04.2013 №32013150000000157, суд дійшов висновку, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 30.09.2013 №0000102200 може мати наслідком повторну сплату позивачем податкового зобов`язання, факт заниження якого зафіксовано актом перевірки від 24.07.2013. Також суд визнав безпідставними позовні вимоги підприємства про повернення з бюджету суми грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 677ʼ 245,00 грн, сплаченої у межах кримінального провадження від 08.04.2013 №32013150000000157.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.10.2015 постанову суду першої інстанції скасував в частині відмови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 30.09.2013 №0000112200 і в цій частині ухвалив нове рішення про задоволення позову, в іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишив в силі.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0000112200, суд апеляційної інстанції виходив з того, що фактичною підставою для зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ за травень 2013 року на 1ʼ 919ʼ 014,00 грн згідно з цим податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті позапланової виїзної перевірки ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських операцій із ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" за період з 01.01.2012 по 01.02.2013 від 24.07.2013 №10/22/32435513, про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий - вересень, грудень 2012 року на вказану вище суму за податковими накладними, виписаними ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс". Правовою підставою проведення позапланової перевірки зазначено підставу, передбачену підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК (кримінальне провадження від 08.04.2013 №32013150000000157, порушене відносно головного бухгалтера Підприємства ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі).
Висновок ОДПІ про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" не мають реального характеру (безтоварні), правочини між цими особами є нікчемними як такі, що спрямовані на незаконну податкову мінімізацію. При цьому ОДПІ посилається на податкову інформацію щодо господарської діяльності ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" (використані результати податкової перевірки ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс", викладені в акті від 04.02.2013 №1248/4122-206/35281705 та в акті від 03.04.2013 №2631/123/22.2-07/35281705 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з січня 2010 року по квітень 2012 року), відповідно до якої господарські операції з купівлі-продажу товарів (послуг) ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" не спричинили реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.
У судовому процесі суд апеляційної інстанції встановив, що на договірних засадах позивач придбав у ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" товар (ТМЦ) та послуги (будівельно-ремонтні та проектні роботи: адаптація проектів магазинів, розташованих у ТРК в м. Київ, м. Черкаси, м. Херсон та інші, роботи їх внутрішнього та електричного облаштування, улаштування цементно - піщаної стяжки тощо), що підтверджено договорами на виконання робіт, договорами, протоколами узгодження договірної ціни, локальними кошторисами, актами приймання будівельних робіт Форми №КБ-2в, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, виписаними ТОВ "Електро- Сервіс-Плюс" на користь позивача, архітектурними проектами, робочими проектами електрообладнання і електроосвітлення, робочою документацією системи вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення приміщень (магазинів), їх протипожежного захисту (копії цих документів долучені до матеріалів справи). На момент вчинення спірних правовідносин контрагент позивача (ТОВ "Електро - Сервіс-Плюс") мав податкову та господарську правосуб`єктність.
На підставі оцінки цих доказів суд зробив висновок, що надані позивачем документи щодо здійснення господарських операцій, фінансові показники яких він відтворив у податковому обліку, за відсутності доказів з боку ОДПІ, що ці документи містять недостовірну інформацію, свідчать про реальність вчинених між позивачем та ТОВ "Електро - Сервіс-Плюс" господарських операцій та протиправність прийнятого ОДПІ податкового повідомлення - рішення від 30.09.2013 №0000112200.
ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається, зокрема на те, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті без всебічного з`ясованих всіх обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм ПК до встановлених у цій справі обставин. У касаційній скарзі ОДПІ наводить обставини, встановлені під час податкової перевірки та зафіксовані в акті перевірки, як підстава для збільшення Підприємству грошового зобов`язання з податку на прибуток та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.02.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у запереченнях просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341