ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 0670/2176/11
адміністративне провадження № К/9901/19857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Житомирській області) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 (суддя - Сичова О.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя Жизневська А.В., судді: Котік Т.С., Моніч Б.С.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (далі - ДП "ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 31 т.ІІІ), до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ОДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2011:
№0000532301 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 675`077,00 грн, в тому числі, основного платежу - 540`062,00 грн, штрафних санкцій - 135`015,00 грн;
№0000542301 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 428`395,00 грн, в тому числі, основного платежу - 342`716,00 грн та штрафних санкцій - 85`769,00 грн,
№0000692302 - повністю.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2011 №0000532301 позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 680ʼ 800,00 грн, в тому числі 544ʼ 640,00 грн за основним платежем, 136ʼ 160,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2011 №0000542301 - з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в загальній сумі 429ʼ 130,00 грн, в тому числі 343ʼ 304,00 грн за основним платежем та 85ʼ 826,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2011 №0000692302 до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 4186,12 грн за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637) (а.с. 11 - 13 т. І).
На обґрунтування позову Підприємство зазначало, що висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки від 28.01.2011 №269/23-1/32008278/0110 щодо порушення Товариством податкового законодавства не відповідають дійсним обставинам справи та нормам податкового законодавства, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 07.09.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, позовні вимоги задоволено частково: визнав неправомірними та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000532301 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 630ʼ 407,00 грн, в тому числі в сумі 504ʼ 326,00 грн за основним платежем та в сумі 126ʼ 081,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000542301 - в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 392ʼ 659,00 грн, в тому числі 314ʼ 127,00 грн за основним платежем та в сумі 78ʼ 532,00 грн за штрафними санкціями; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень у діях Підприємства вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Докар" та ПП "Авакс-2006", та правомірності формування позивачем витрат зі сплати відсотків за користування кредитними коштами. Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених контролюючим органом під час проведення перевірки обставин, дійшов висновку про безпідставність формування Підприємством даних свого податкового обліку за наслідками операцій з придбання транспортних послуг у ТОВ "Компанія "Ойл-Сервіс" та недотримання Підприємством вимог Положень №637.
ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає про неможливість реального здійснення позивачем господарських операцій із ПП "Докар" та ПП "Авакс-2006" з урахуванням: недоліків в актах виконаних робіт форми №КБ-2в та довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, що були складені у межах взаємовідносин між позивачем та ПП "Докар"; про розслідування слідчим відділом прокуратури області кримінальної справи, порушеної за статтею 205 КК України по факту фіктивного підприємництва службовими особами ПП "Авакс-2006", та наявність висновків акта перевірки від 29.06.2010 про безтоварність господарських операцій ПП "Авакс-2006" з постачальниками та покупцями у період з 01.01.2008 по 30.03.2010, що не оскаржені до суду. Також відповідач наполягає, що у період, охоплений перевіркою, позивач не використовував кредитні кошти у господарській діяльності, тому у підприємства не було підстав включило до складу валових витрат підприємства кошти на оплату відсотків за користування кредитом.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.12.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах доводів та вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір та щодо суми яких стосується касаційна скарга, були прийняті на підставі акта від 28.01.2011 №269/23-1/32008278/0110 про результати планової виїзної документальної перевірки ДП "ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 (а.с. 32 - 76 т. ІІІ).
У ході проведення перевірки контролюючий орган встановив порушення Підприємством, зокрема вимог підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Закону України ʼʼПро оподаткування прибутку підприємствʼʼ від 28.12.1994 №334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин; Закон втратив чинність з 01.01.2013 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 N2755-VI; далі - Закон №334/94-ВР), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин; Закон втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 N2755-VI; далі - Закон №168/97-ВР).
Порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР, полягало у вчиненні позивачем низки порушень, зокрема у неправомірному віднесенні до складу валових витрат за 2009 рік витрат на суму 1ʼ 553ʼ 489,00 грн за операціями з придбання у ПП "Докар" робіт з поточного ремонту (розмітки) автомобільних доріг державного значення Житомирської області за договором від 28.05.2009 №30 та на підставі рішення тендерного комітету ДП "Житомирський облавтодор" від 19.05.2009 №14, що не підтверджені первинними документами. Відповідач виходив з того, що оригінали первинних та інших документів було вилучено співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Житомирі згідно з протоколом виїмки від 24.11.2010: договір від 28.05.2009 №30, копія протоколу оцінки тендерних пропозицій від 19.05.2010 №5, копія протоколу оцінки тендерних пропозицій від 19.05.2010 № 5, податкові накладні від 18.06.2009 №40, від 01.07.2009 №43, від 18.06.2009 №39, платіжні документи. У актах приймання виконаних робіт форми №КБ-1в та в довідках про вартість виконаних робіт №КБ-3 не вказано підприємство та ідентифікаційний код, номер, дата договору, відсутній номер акта приймання виконаних робіт, а також відсутні відомості щодо осіб, які складали та підписували акти, здавали і приймали підрядні роботи. Наведені порушення призвели до безпідставного формування позивачем податкового кредиту за цими операціями (порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР).
Порушення позивачем вимог підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону №334/94-ВР полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат витрати зі сплати процентів за борговими зобов`язаннями, що не пов`язані з веденням господарської діяльності, всього в сумі 2ʼ 564ʼ 5870,00 грн, в тому числі за 9 місяців 2009 року - 578ʼ 912,00 грн, за 2009 рік - 1ʼ 119ʼ 919 грн, за 9 місяців 2010 року - 1ʼ 444ʼ 668,00 грн. Відповідач виходив з того, що позивачем включено до складу валових витрат відсотки та комісійні виплати, сплачені підприємством у звітному періоді за кредитним договором від 08.02.2008 №106 та договором про надання овердрафту від 11.07.2008 №532, без використання кредитних коштів у господарській діяльності (використання кредитних коштів в періоді, що перевірявся, не проводилось, кредит у період з 01.07.2009 по 30.09.2010 банкам не повертався). Під час перевірки надано тільки виписки банку та копії платіжних доручень, які передбачають суми нарахованих відсотків, первинних документів, згідно з якими відсотки та комісійна винагорода нараховувались не надано.
Також актом перевірки встановлено безпідставне формування позивачем податкового кредиту у сумі 29ʼ 959,00 грн за безтоварними операціями із ПП "Авакс-2006". Такі висновки контролюючого орану мотивовані фіктивністю зазначеного контрагента, оскільки згідно з наданою ДПІ у м. Черкаси