ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б. та Гриціва М. І.
на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 9901/598/91 (провадження № 11-123заі20) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити дії
Стислий виклад обставин справи
У грудні 2019 року позивач звертався до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 26 листопада 2019 року і надати йому публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання відповідача від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
11 березня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення, відповідно до якого задовольнив позов.
4 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, згідно з якою скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року та відмовила в задоволенні позову.
ОСОБА_1 звертався до Великої Палати Верховного Суду із заявою, у якій, посилаючись на те, що під час апеляційного перегляду справи не було розглянуто клопотання ВРП від 15 липня 2020 року про оцінку дій колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, просив ухвалити додаткову постанову щодо цього клопотання.
Крім того, 19 липня 2021 року позивач звертався до Великої Палати Верховного Суду із заявою, в якій просив, зокрема, відвести суддю-доповідача від розгляду справи, роз`яснити скорочену постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2021 року шляхом надання відповідей на поставлені позивачем питання, а саме: «1) Які правові підстави для викладення і ухвалення ВП ВС акта (постанови) без мотивувальної частини? 2) Чи є постанова за цим посиланням взаємовиключним чи «доповнюючим» актом до двох інших постанов ВП ВС від цього ж дня…?» (т. 8, а. с. 199).
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 від 19 липня 2021 року про відвід судді-доповідача від розгляду справи залишила без розгляду. Крім того, Велика Палата Верховного Суду стягнула з ОСОБА_1 штраф у розмірі 681 грн.
Основні мотиви, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
Більшість суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що позивач, використовуючи у заяві слова, спрямовані на образу Великої Палати Верховного Суду, зокрема судді-доповідача, працівника апарату,зловжив правом на подання заяви, використав відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що позивач має статус адвоката(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 9 червня 2020 року № 3454, видане Радою адвокатів Полтавської області). Тому він розумів або мав розуміти положення процесуального закону щодо неможливості вчинення дій, які не спрямовані на виконання завдання адміністративного судочинства. Крім того, на адвоката додатково поширюються вимоги законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність.
За змістом позовної заяви, позивач ініціював розгляд цього спору в суді у рамках громадської діяльності, маючи «активну громадянську позицію».
У своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов`язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики (частина перша статті 54 цих Правил).
У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним (стаття 45 цих Правил).
Позивач у заяві голослівно звинуватив суддю-доповідача у «попередній протиправній змові» з начальником управління забезпечення роботи Великої Палати Верховного Суду з метою відмови позивачеві в розгляді його заяв від 22 червня 2021 року, Велику Палату Верховного Суду та її апарат - у вчиненні «прикрого і ганебного випадку підміни судового рішення» (т. 8, а. с. 199), у «відвертій брехні і перекручуванні норм КАСУ», у тому, що «позиція в листі від 09.07.2021 абсурдна».
Позивач заявив, що суддя-доповідач є «безпосереднім винуватцем … ганебного і прикрого випадку підміни тексту постанов», «умисно вчинив дії, спрямовані на приховування … відомостей щодо підміни тексту постанови від 4 лютого 2021 року» та пригрозив цьому судді можливістю його «дисциплінарного переслідування», а також відповідальністю держави в Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) за, на його думку, порушення Великою Палатою Верховного Суду статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) «за епізодом підміни тексту постанови ВП ВС».
Крім того, позивач охарактеризував суддю-доповідача як такого, який разом із начальником управління забезпечення роботи Великої Палати Верховного Суду, «м`яко кажучи, поступили не дуже мудро», коли надіслали лист від 9 липня 2021 року. Позивач застеріг суддів від відмови у задоволенні його заяви, бо «повторну відмову у наданні скороченої постанови, а також відмову ВП ВС у роз`ясненні цієї постанови» він буде розцінювати «як порушення статті 34 Конвенції» і відповідно включить цей пункт «у заяву до ЄСПЛ».
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20)).
Учасник справи може мати сумніви в тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також у неупередженості або об`єктивності суддів. Він вправі висловлювати ці сумніви в поданій до суду заяві про відвід, проте повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватися від надання особистісних характеристик і оцінок, особливо якщо має статус адвоката. Голослівні випади позивача в заяві про відвід судді-доповідача та про роз`яснення скороченої постанови від 4 лютого 2021 рокуВелика Палата Верховного Суду розглядає як прояв неповаги до цього суду, зневажливого ставлення до людей, які в ньому працюють, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд не сумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів і суду та з погрозами вжиття заходів відповідальності.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно добирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не повинен толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див. аналогічні висновки у постановах