Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа 357/10242/19
провадження № 51-434 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Єременка М. В.,
представника третьої особи Іжевського Р. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Пшеничного О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Пшеничного О. О.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року було задоволено клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області та накладено арешт на майно із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так і іншим третім особам, що заявляють право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді місцевого суду, адвокат Пшеничний О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року повернуто апеляційну скаргу адвоката Пшеничного О. О. на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Пшеничний О. О., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що всупереч вимогам кримінального процесуального закону апеляційний суд безпідставно позбавив ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді місцевого суду та необґрунтовано повернув апеляційну скаргу, подану в інтересах останнього.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні представник третьої особи Іжевський Р. П. заперечив проти задоволення касаційної скарги адвоката Пшеничного О. О. та просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Прокурор Єременко М. В. вважав касаційну скаргу захисника Пшеничного О. О. обґрунтованою.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Пшеничного О. О. зазначеним вимогам закону не відповідає.
Так, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).
Наведені правові норми мають своє відображення у п. 1, п. 2, п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому, передбачене главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження й процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст. 2 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про накладення арешту або відмову у ньому.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на майно із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так і іншим третім особам, що заявляють право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді місцевого суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Пшеничний О. О. подав апеляційну скаргу.
Однак суддя апеляційного суду, належним чином не перевіривши зміст скарги захисника, наявні матеріали кримінального провадження та не надавши оцінки ухвалі слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року, повернув апеляційну скаргу захисника Пшеничного О. О., пославшись на п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК та зазначив, що вказана ухвала слідчого судді місцевого суду вже була предметом розгляду апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2, за результатом розгляду якою, скаргу останнього було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни. При цьому в своїй ухвалі апеляційним судом, серед іншого, було також зазначено, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 вирішувалось питання з приводу законності накладення арешту і на майно ОСОБА_1 .
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Так, за матеріалами провадження ОСОБА_2 подавав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року, якою було задоволено клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області та накладено арешт на майно, лише у власних інтересах. Відтак, зазначена ухвала слідчого судді не переглядалася в інтересах ОСОБА_1, оскільки ні він, ні його захисник не оскаржували вказане судове рішення в апеляційному порядку на момент розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 .
Таким чином, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника Пшеничного О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді місцевого суду, на думку колегії суддів, є передчасним, необґрунтованим й таким, що позбавляє апелянта права на апеляційне оскарження судового рішення і значно обмежує його право на доступ до правосуддя, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний суд ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги захисника Пшеничного О. О., як таку що не підлягає розгляду у вказаному суді, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга Пшеничного О. О. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд