Ухвала
іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 943/263/20
провадження № 51-3541км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Мазура М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудюк В.Л.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12013150170000730.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року закрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12013150170000730, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду як незаконну та необґрунтовану і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судами попередніх інстанцій, зокрема про проведення судового розгляду судом першої інстанції за його відсутності, в аспекті приписів ст. 412 КПК, про ненадання йому копії судового рішення. Апеляційний суд за наслідками апеляційного перегляду не усунув допущених порушень. За змістом доводів поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що в кримінальному провадженні він має статус потерпілого, його процесуальні права як потерпілого порушено, що призвело до постановлення незаконних та необґрунтованих рішень.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив оскаржене судове рішення залишити без змін.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим
про дату, час і місце касаційного розгляду, про причини неявки не повідомив, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від нього не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Ухвала Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013150170000730, постановлена в порядку, передбаченому ст. 284 КПК.
З матеріалів кримінального провадження Верховний Суд установив, що 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Буського РВ ГУМВС України у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК, щодо іншої особи - його матері ОСОБА_2 .
Зі змісту поданої ним заяви про вчинення кримінального правопорушення убачається, що наведені у ній обставини стосуються права користування земельною ділянкою ОСОБА_3 та не вказують на заподіяння шкоди ОСОБА_1 в контексті положень
ст. 55 КПК, за приписами якої у кримінальному провадженні потерпілим може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Заяв про залучення його до провадження як потерпілого, про вручення йому пам`ятки про права і обов`язки потерпілого від ОСОБА_1 до органу досудового розслідування матеріали провадження не містять. Бездіяльність слідчого щодо невручення пам`ятки про права і обов`язки потерпілого ОСОБА_1 не оскаржував в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Отже у матеріалах провадження відсутні відомості про набуття ОСОБА_1 процесуального статусу потерпілого.
Водночас фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим, за приписами ст. 60 КПК
є заявником.
Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ,
що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з ЄРДР; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
За приписами пунктів 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК заявник є учасником кримінального провадження, однак не є учасником судового провадження. Враховуючи, що у
ст. 425 КПК, де визначено перелік осіб, які мають право на касаційне оскарження судових рішень, про заявника не йдеться, ОСОБА_1 не є особою, за скаргою якої може здійснюватися касаційне провадження. Вказані обставини унеможливлюють касаційний розгляд за скаргою, поданою ОСОБА_1 .
Враховуючи, що касаційна скарга подана особою, яка не має права її подавати, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно закрити.
Верховний Суд враховує, що у п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Керуючись статтями 425, 434, 441, 442 КПК, Верховний Суд