Постанова
іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 191/680/17
провадження № 51-554 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Бєжанової А.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Третяк І.П. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040390002188, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Синельникового Дніпропетровської області, який тимчасово проживав без реєстрації там само ( АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз - за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2009 року за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років
6 місяців із конфіскацією майна,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, за п. 6 ч. 2
ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією майна.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII зараховано ОСОБА_1
у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 7 грудня 2016 року по
2 листопада 2018 року з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 18 листопада 2019 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК додатково зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 2 листопада 2018 року по 18 листопада 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а вирок місцевого суду залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 6 жовтня 2020 року спільну касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено частково, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 17 грудня 2020 року вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив покарання за ч. 4 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна, за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII зараховано
ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення
з 3 листопада 2018 року по 18 листопада 2019 року, та з 6 жовтня по 17 грудня
2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він заздалегідь дізнавшись, що раніше знайома йому ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, щоденно близько 17:00 повертається після роботи за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 ), діючи умисно, з метою вчинення розбою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, заподіянням цій особі тяжких тілесних ушкоджень та проникненням у її житло, 29 листопада
2016 року близько 17:00 прибув за вказаною вище адресою та, залишаючись на вулиці, став очікувати на ОСОБА_3 .
Надалі ОСОБА_1 близько 18:00, побачивши, що ОСОБА_3 наближається до будинку, зайшов до під`їзду та, переховуючись у тіні, пропустив потерпілу вперед
і слідом за нею зайшов до квартири, де двічі вдарив ОСОБА_3 боковою поверхнею лівої долоні в голову, заподіявши їй тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді закритої внутрішньо-мозкової травми.
У цей момент у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 з корисливих мотивів.
Діючи умисно, з метою вбивства, засуджений, стискаючи шию ОСОБА_3, обмотав її обличчя липкою стрічкою (скотчем), тим самим закрив їй органи дихання та позбавив можливості кликати на допомогу, а потім, коли потерпіла вже лежала на підлозі в коридорі квартири обличчям униз, зафіксував її руки позаду, тим самим попередивши можливість потерпілої зняти липку стрічку зі свого обличчя. В такому положенні ОСОБА_1 утримував потерпілу до її смерті, що настала від комбінованої механічної асфіксії внаслідок здавлювання шиї рукою і закриття отворів рота і носа, на тлі закритої внутрішньо-мозкової травми.
Після цього ОСОБА_1 дістав із кишені ОСОБА_3 мобільний телефон із сім-картою вартістю 728 грн і гроші в сумі приблизно 100 грн та з метою виявлення грошей чи дорогоцінностей обшукав приміщення квартири, де знайшов орієнтовно 40 пачок цигарок, вартості яких не встановлено. Заволодівши зазначеним майном та грошима, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень через суворість, вважає, що суд апеляційної інстанції, призначаючи йому покарання у виді довічного позбавлення волі, не врахував щирого каяття та сприяння розкриттю злочинів.
Захисник Третяк І.П. у поданій касаційній скарзі просить змінити вирок суду апеляційної інстанції і призначити ОСОБА_1 покарання на певний строк, передбачений ч. 2 ст. 115 КК, з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Аргументуючи свою позицію, захисник посилається на надмірну суворість та несправедливість призначеного ОСОБА_1 покарання. За твердженням захисника, апеляційний суд усупереч вимогам закону не врахував даних про особу ОСОБА_1, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, унаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.