Постанова
Іменем України
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 760/15451/15-ц
провадження № 61-11613св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року у складі судді Кізюн Л. І. та постанову Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що між Акціонерним комерційним банком (далі - АКБ) "Правекс-Банк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_1 27 лютого 2008 року був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав останньому кредит у сумі 36 938 доларів США із сплатою процентів у розмірі 11,99 % річних на строк до 27 лютого 2015 року.
З метою забезпечення зобов`язань за кредитом, 27 лютого 2008 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати в повному обсязі по борговим зобов`язанням, що виникають з умов вказаного кредитного договору.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 05 червня 2015 року, утворилася заборгованість, яка включає в себе: заборгованість по кредиту - 24 778,40 доларів США, заборгованість по відсотках - 16 253 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 16 612,71 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках - 11 883, 91 доларів США, а всього 69 528,02 доларів США.
Ураховуючи наведене, ПАТ КБ "Правекс-Банк" просило суд стягнути вказаний розмір заборгованості за кредитом солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, позов ПАТ КБ "Правекс-Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2008 року № 2639-002/08Р, укладеним між АТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1, у розмірі 69 528,02 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 1 759 958,46 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що банк свої зобов`язання по договору щодо надання кредиту виконав, однак виконання зобов`язань порушено з вини відповідачів, тому ОСОБА_2, як поручитель, повинна нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за невиконання ним умов договору кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року в частині позовних вимог до неї скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Правекс-Банк" до неї відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції не повідомив її про розгляд справи, про яку вона дізналася тільки після відкриття виконавчого провадження, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на такі доводи її апеляційної скарги, чим порушили її право на захист.
Щодо відзиву на касаційну скаргу
Верховний Суд не бере до уваги відзив на касаційну скаргу, поданий до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", оскільки вказана особа на приймала участі у справі, а питання про заміну сторони позивача його правонаступником судами не вирішувалося.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20) та постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 2-1283/11, від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 20 березня 2020 року у справі № 205/7263/18, від 27 березня 2020 року у справі № 703/3063/18, від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 13 серпня 2020 року у справі № 191/3566/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частинами першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з грубим порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Верховним Судом встановлено, що судом першої інстанції не було належно повідомлено ОСОБА_2 про розгляд позовної заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк", оскільки судом здійснювалося повідомлення вказаної особи за неправильною адресою ( АДРЕСА_1 ), вказаною банком в позові, не зважаючи на те, що на запит суду до ГУДМС у Харківській області було повідомлено справжню зареєстровану адресу її проживання ( АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 138 на звороті).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 74-76, 169 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 169 ЦПК України 2004 року суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157цього Кодексу, зокрема, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
У статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув позов ПАТ КБ "Правекс-Банк" без повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце її розгляду, розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на вказане грубе порушення норм процесуального права суду першої інстанції уваги не звернув, залишивши його рішення без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд першої інстанції не повідомив її про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, а суд апеляційної інстанції на вказану обставину уваги не звернув, то оскаржувані судові рішення підлягають обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400-402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,