Постанова
Іменем України
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 202/12824/14-ц
провадження № 61-2814св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовами - ОСОБА_1,
позивачі за зустрічним та відповідачі за первісним позовами (особи, які звернулись із заявою про забезпечення позову)- ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом:ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи за первісним та за зустрічним позовами: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради, як правонаступник Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року
у складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював та доповнював, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу
Петрушенська І. Р., Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_6, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності
та виселення без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 09 грудня 2010 року 13/100 частки будинку з надвірними спорудами за адресою:
АДРЕСА_1 (далі - будинок) та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 13/100 частки цього будинку. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0883 га від 09 грудня 2010 року, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, за адресою:
АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 09 грудня 2010 року земельної ділянки площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004 за адресою:
АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка № НОМЕР_2 )
та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2
на цю земельну ділянку.
Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 вказане майно
та визнано за ним право власності на це майно.
Усунено ОСОБА_1 перешкоди в користуванні спірним будинком шляхом вселення його у будинок та зобов`язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3
не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні будинком та у доступі
на територію будинку, зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати повний комплект ключів від дверей та воріт будинку.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
23 вересня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті (у підготовчому судовому засіданні) подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочину, яку просили об`єднати в одне провадження
з первісним позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2019 року зустрічну позовну заяву залишено без руху і надано позивачам строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали, однак не пізніше 03 жовтня 2019 року включно.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 26 вересня
2019 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3
до розгляду.
Разом із зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про забезпечення зустрічної позовної заяви, в якій просили накласти арешт та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження спірного нерухомого майна.
Вимоги заяви про забезпечення зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим,
що ОСОБА_1 під час касаційного перегляду судових рішень вчинив дії щодо відчуження спірного майна та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову.
Забезпечено зустрічну позовну заяву шляхом накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження наступного майна:
- земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442864112101, номер запису про право власності 23560254), власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_4 ;
- земельної ділянки, площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, за адресою:
АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101) та власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_4 ;
- земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1399939212101);
- 13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами
за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1214561612101, номер запису про право власності 19784907), іпотекодержателем яких відповідно до договору іпотеки від 04 грудня 2017 року є ОСОБА_5 .
Задовольняючи заяву про забезпечення зустрічного позову, суд першої інстанції посилався на те, що між сторонами виник спір, а невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за яким позивачі за зустрічним позовом звернулись до суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року
в частині обраного виду забезпечення позову у виді арешту змінено на заборону вчиняти дії щодо відчуження чи у будь-який спосіб передавати в чуже володіння:
- земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442864112101, номер запису про право власності 23560254), власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_4 ;
- земельної ділянки, площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, за адресою:
АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101) та власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_4 ;
- земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1399939212101);
- 13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами
за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1214561612101, номер запису про право власності 19784907), власником яких відповідно до договору іпотеки від 04 грудня 2017 року
є ОСОБА_5 .
Апеляційний суд дійшов висновку, що заявники, звертаючись до суду
з відповідною заявою, не навели переконливих правових підстав щодо необхідності забезпечити позов саме шляхом накладення арешту.
Ураховуючи, що арешт є найбільш обтяжливим заходом, апеляційний суд вважав, що, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, найбільш доцільним буде забезпечення зустрічних позовних вимог шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження чи у будь-який спосіб передачу
в чуже володіння спірного нерухомого майна.
Апеляційний суд зазначив, що заборона відчуження спірного нерухомого майна не обмежить права ОСОБА_4 на користування та розпорядження вказаним нерухомим майном. Заборона на відчуження спірного нерухомого майна
чи у будь-який спосіб передачу в чуже володіння до вирішення спору між сторонами в судовому порядку є виправданим та співмірним заходом.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У лютому 2021 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року і прийняти нове рішення про відмову
в задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що заборона відчуження спірного нерухомого майна обмежує його право на розпорядження цим майном, адже він
є добросовісним набувачем цього майна, він не є стороною майнового спору,
до того ж заява про забезпечення позову була подана з порушенням установлених строків на подання зустрічного позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що як зустрічна позовна заява, так і заява про забезпечення позову подані з порушенням процесуальних строків.
Вказує, що суди розглянули справу без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 175/957/19 (провадження № 61-12294св20), від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц (провадження № 61-24817св18), а також в ухвалах Верховного Суду
від 01 жовтня 2018 року у справі № 757/21408/17 (провадження № 61-38390ск18), від 19 листопада 2018 року у справі № 753/23587/16-ц (провадження
№ 61-9137св18, від 14 січня 2019 року у справі № 1805/4363/2012 (провадження № 61-27025ск18).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 звертають увагу
на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 неодноразово вчиняв дії щодо розпорядження спірним майном, що призводить до позбавлення їх права власності. Просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - без змін.
У травні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бур`янського А. В., подав пояснення на відзив ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_4, скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, а доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, викладені у відзиві, до уваги не брати, оскільки вони є необґрунтованими.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 202/12824/14-ц на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, якими задоволено заяву про забезпечення зустрічного позову. Справу витребувано з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що з 2014 року у провадженні Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська І.Р., відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні.
Крім того, цією ж ухвалою касаційного суду від 18 квітня 2017 року виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня
2016 року про задоволення позову зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.
Однак, 04 жовтня 2017 року на підставі технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 провів поділ спірної земельної ділянки площею 0,0883 га
за адресою: АДРЕСА_1, на дві окремі земельні ділянки з присвоєнням цим земельним ділянкам нових кадастрових номерів, а саме: площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, та площею
0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028.
На підставі договорів купівлі-продажу від 24 листопада 2017 року земельні ділянки площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029,
та площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_4
04 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_5 договір іпотеки, згідно з яким передав ОСОБА_5 (іпотекодержателю) земельну ділянку площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, для забезпечення основного зобов`язання (позики) на суму 540 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, якими було задоволено позов ОСОБА_1, скасовані, а справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
23 вересня 2019 року під час нового судового розгляду, в підготовчому судовому засіданні, до початку розгляду по суті, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.
Разом із зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження спірного нерухомого майна.
Вимоги заяви про забезпечення зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим,
що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити
чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення зустрічного позову.