Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 686/10604/19
провадження № 61-8448св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Лаврентьєва Валентина Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником адвокатом Шкодяком Ігорем Антоновичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року у складі судді Палінчака О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - Держгеокадастр), третя особа - приватний нотаріус Лаврентьєва В. В., про визнання наказу про надання земельних ділянок у власність недійсним, скасування цього наказу та реєстрації права власності на земельні ділянки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 2017 року він як учасник антитерористичної операції набув право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6820686500:07:002:0050), розташовану на території Петрашівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Він був заінтересований в отриманні цієї земельної ділянки, користувався тривалий час нею, а в 2017 році передав її у користування на підставі договору оренди землі ПП "ГВМ-Агро".
У лютому 2019 року він отримав копію позовної заяви заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави до нього, Держгеокадастру, ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу та витребування вищевказаної земельної ділянки (справа № 670/1078/18).
Зі змісту зазначеного позову йому стало відомо, що наказом Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано йому у приватну власність дві інші земельні ділянки площею по 1,0 га кожна (кадастрові номери 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374), розташовані за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
На підставі цього наказу 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Лаврентьєвою В. В. за ним зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки, після чого їх було відчужено третій особі.
Наголошував, що він не звертався до Держгеокадастру з заявами про відведення земельних ділянок на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та не вчиняв жодних дій для набуття їх у власність, а тому вважав, що реєстрація його права власності саме на ці земельні ділянки є незаконною.
До матеріалів справи № 670/1078/18 приєднані копії заяв нібито від його імені щодо виділення йому означених земельних ділянок, про реєстрацію за ним права власності, однак він не підписував. Всі документи подавав ОСОБА_4, якого він не уповноважував вчиняти дії в його інтересах.
За таких обставин ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним і скасувати наказ Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" щодо виділення та передачі йому у власність земельних ділянок із кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;
- скасувати його право власності на земельну ділянку площею 1,0 га (кадастровий номер 6825089000:05:001:0372), розташовану за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна № 1293066568250;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Лаврентьєвої В. В. від 06 липня 2017 року (індексний номер 36006895) про державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089000:05:001:0372;
- скасувати запис про державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089000:05:001:0372, вчинений 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Лаврентьєвою В. В. (номер запису 21250799);
- скасувати його право власності на земельну ділянку площею 1,0 га (кадастровий номер 6825089000:05:001:0374), розташовану за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна № 1293048568250;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Лаврентьєвої В. В. від 06 липня 2017 року (індексний номер 36006624) про державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089000:05:001:0374;
- скасувати запис про державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089000:05:001:0374, вчинений 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Лаврентьєвою В. В. (номер запису 21250495).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд виходив з того, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки з дотриманням вимог чинного законодавства, внаслідок чого підстави для скасування наказу Держгеокадастру та реєстрації права власності на земельні ділянки відсутні. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не звертався до Держгеокадастру з заявами про відведення земельних ділянок і не вчиняв жодних дій для набуття їх у власність є необґрунтованими.
Суд зазначив, що Держгеокадастру діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства при розгляді заяв ОСОБА_1, оскільки в даних клопотаннях ОСОБА_1 повідомляв, що він правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався. У постановах Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 21-1306а15, від 30 вересня 2015 року у справі № 911/3396/14, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14 зазначено, що позов, предметом якого є скасування рішення органу владних повноважень щодо передачі у власність чи оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язанні з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Крім того, наказом Держгеокадастру не лише передавалася земельна ділянка у власність (пункт 2 наказу), а й затверджувалася відповідна документація із землеустрою (пункт 1 наказу), яка в цілому відповідає законодавству.
Можливе скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку за наявності підстав, визначених статтею 140 Земельного кодексу України, зокрема за рішенням суду. Проте скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за рішенням суду в законодавстві не передбачено, тому такий спосіб захисту не може бути застосований.
ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог посилався на те, що жодних заяв щодо виділення йому земельних ділянок, окрім земельної ділянки з кадастровим № 6820686500:07:002:0050, не подавав. Проте дане твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями заяв (т. 1, а. с. 22, 114) з підписами позивача.
Посилання ОСОБА_1 на те, що не він підписував дані заяви могли бути підтвердженні конкретним доказом - висновком судової почеркознавчої експертизи, проте представником позивача було відкликано його ж клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі. А тому факт підписання ОСОБА_1 заяв не спростовано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зібранідокази вказують на те, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки в порядку, визначеному законом.
ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами неправомірність одержання ним земельних ділянок у власність, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що його позов є необґрунтований і не задоволенню підлягає. Також ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що має місце порушення його прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що в ході підготовчого засідання 16 грудня 2019 року представник позивача адвокат Шкодяк І. А. заявив усне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. В подальшому він відмовився від проведення експертизи та просив суд першої інстанції призначити справу до розгляду. Отже, за відсутності вмотивованої заяви позивача суд першої інстанції не вправі був призначити експертизу у справі.
Аргументи учасників справи
Зміст та доводи касаційної скарги
У травні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник ОСОБА_1 зазначає, що:
- ураховуючи, що представником позивача заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції під час судового засідання 16 грудня 2019 року, про що є відповідний запис у журналі судового засідання, і така експертиза не була проведена через визнання представником відповідача обставин щодо заперечення авторства ОСОБА_1 у поданих від його імені заявах, суд першої інстанції у порушення норм процесуального права такі обставини не визнав, у зв`язку з чим виникла необхідність у проведенні такої експертизи під час апеляційного перегляду справи;
- однак суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи;
- у матеріалах справи на аркушах 74-94 знаходяться копії заяв від імені ОСОБА_1 на виділення земельних ділянок на території ще п`яти сільських рад Хмельницької області, по яких відповідачем прийняті рішення про відмову у передачі земельних ділянок. Однак як почерк, так і підписи у цих заявах абсолютно не схожі з почерком та підписами ОСОБА_1 ;
- на час оформлення права власності на земельні ділянки на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району на ОСОБА_1 уже було 04 травня 2017 року оформлена земельна ділянка на території Остапковецької сільської ради Городоцького району. Інформація про це долучена судом першої інстанції до справи і була відома судам попередніх інстанцій. Тобто як на час подачі позовної заяви, так і на час прийняття рішення судами обох інстанцій було відомо, що існує нескасований наказ відповідача від 04 травня 2017 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 на території Городоцького району Хмельницької області, який долучений до справи. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року та постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року фактично узаконено повторне отримання земельної ділянки однією особою, що прямо суперечить вимогам статей 118 та 121 ЗК України, про що він наголошував у позовній заяві та у судових засіданнях судів попередніх інстанцій. Проте суди не дослідили цю обставину. Апеляційний суд лише вказав, що така обставина не була предметом розгляду суду першої інстанції;
- ОСОБА_1 скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки лише один раз, коли подав заяву до Держгеокадастру про виділення земельної ділянки на території Петрашівської сільської ради. Однак невстановлені особи протягом 2018 року нібито від його імені подали ще заяви на виділення йому земельних ділянок площею 2 га на території Чабанівської, Остапковецької сільських рад та Меджибізької селищної ради;
- не погоджуючись із діями посадових осіб Держгеокадастру, ОСОБА_1 подав до суду позовні заяви про визнання недійсними наказів начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу йому у власність земельних ділянок (справа № 672/486/19 розглядається Городоцьким районним судом Хмельницької області щодо земельних ділянок на території Остапковецької сільської ради; справа № 686/10604/19 розглядається Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області щодо земельних ділянок на території Чабанівської сільської ради; справа № 9678/401/19 розглядається Летичівським районним судом Хмельницької області щодо земельних ділянок на території Меджибізької селищної ради).
Зміст відзиву
У серпні 2020 року до Верховного Суду від Держгеокадастру надійшов відзив, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Вказує, що позовні вимоги обґрунтовувались виключно ствердженням відсутності у позивача дійсного наміру отримати у власність земельні ділянки на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району та запереченнями своїх підписів на заявах про передачу у власність цих земельних ділянок. Жодних інших підстав позовної вимоги про визнання недійсним та скасування оскарженого наказу від 07 червня 2017 року
№ 22-10996-СГ позовна заява не містила.
Представник Держгеокадастру зазначає, що здійснювати дослідження та оцінку інших умов відповідності законодавству оскаржуваного наказу для судів першої та апеляційної інстанцій підстав не було. А тому викладене у касаційній скарзі обґрунтування незаконності оскаржуваного наказу - повторним отриманням земельної ділянки однією особою всупереч статтями 118, 121 ЗК України, виходить за межі предмету позову та обсягу дослідження обставин справи, що здійснювався під час її розгляду судами першої та апеляційної інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 05 серпня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суди необґрунтовано відхилили клопотання про проведення почеркознавчої експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 677/204/17 (провадження № 61-11838св19) та від 11 червня 2020 року у справі № 761/26618/15-ц (провадження № 61-9404св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 05 січня 2017 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Лаврентьєвою В. В., якою уповноважив ОСОБА_5 бути його представником у всіх державних, господарських та інших підприємствах, установах організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, перед юридичними та фізичними особами, в тому числі в Держгеокадастрі, ліцензійних організаціях, органах державної реєстрації прав на нерухоме майно, реєстраційних службах/нотаріусів, з питань набуття у власність, оформлення та державної реєстрації права власності на будь-які земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Хмельницької області, які будуть отримані ним шляхом безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності в розмірах, що встановлені діючим законодавством.
Також ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 : подавати та підписувати всі документи, довідки та будь-які заяви від його імені, в тому числі заяви про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, заяви про державну реєстрацію земельних ділянок і прав на них, замовляти та отримувати проектну і технічну документацію з землеустрою, замовляти виготовлення та одержання правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зареєструвати право власності на земельні ділянки в установленому законом порядку; визначати нотаріуса або нотаріальну контору, дату місце, час оформлення договорів на свій розсуд, укладати та підписувати договори купівлі-продажу, договори оренди, суборенди земельних ділянок, які надані для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Хмельницької області, право власності на які оформлено та зареєстровано після видачі та нотаріального посвідчення цієї довіреності, визначати ціну та їх істотні умови на власний розсуд, розписуватися за нього, одержувати грошові кошти та орендну плату.
Ця довіреність була видана ОСОБА_1 строком на 3 роки (до 05 січня 2020 року) та скасована ним 16 серпня 2018 року.
19 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Держгеокадастру з заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею по 1,0 га кожна за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства.
Наказом Держгеокадастру від 17 лютого 2017 року № 22-3005-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність.
23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Держгеокадастру з заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,0 га, розташованих за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та передачі цих земельних ділянок йому у власність.
Наказом Держгеокадастру від 07 червня 2017 року № 22-10996-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності та передано у власність ОСОБА_1 дві земельні ділянки площею по 1,0 га кожна (кадастрові номери 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374), розташовані за межами населених пунктів Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
На підставі цього наказу 03 липня 2017 року приватний нотаріус Лаврентьєва В. В. зареєструвала право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності відповідно 21250799 і 21250495).
03 серпня 2017 року між ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_5, і ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Байрачним А. І., за якими ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6825089000:05:001:0372, 6825089000:05:001:0374 (номер запису про право власності відповідно 21712742 та 21713323).
За договорами оренди землі від 07 лютого 2018 року ОСОБА_2 передала ці земельні ділянки ТОВ "СП "Агропромтехніка" у платне користування на строк до 01 грудня 2025 року (записи про речове право від 20 березня 2018 року відповідно № 25387679 і № 25387390).