ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 910/11150/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Случ О. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (головуючий суддя Куксов В. В., судді Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 (суддя Полякова К. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання"
до Київської міської ради
про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,
за участю представників:
позивача - Зінченко А. Д. (адвокат),
відповідача - Баранова М. С. (у порядку самопредставництва),
СУТЬ СПОРУ:
1. Відкрите акціонерне товариство "Київський завод зварювального обладнання" (далі - ВАТ "Київський завод зварювального обладнання", в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Київський завод зварювального обладнання" (далі - ПрАТ "Київський завод зварювального обладнання") та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" (далі - ТОВ "Київський завод зварювального обладнання", позивач) та Київська міська рада (далі - Київська міськрада, відповідач) 22.08.2002 уклали договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди).
2. Позивач звертався до Київської міськради з листом та проєктом додаткової угоди про поновлення договору оренди.
3. Позивач стверджує, що наявні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки відповідач рішення про поновлення договору оренди не прийняв.
4. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. Київська міськрада звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
6. ПрАТ "Київський завод зварювального обладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міськради про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною.
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 22.08.2002, у зв`язку із закінченням строку дії якого позивач звернувся до відповідача з листом та проєктом додаткової угоди про його поновлення, однак відповідач рішення про поновлення вказаного договору не прийняв.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. На підставі рішення Київської міськради від 08.11.2001 № 86/1520 "Про оформлення права користування земельними ділянками" між Київською міськрадою та ВАТ "Київський завод зварювального обладнання" 22.08.2002 укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 35083, та 04.11.2002 зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) (далі - ГУ земельних ресурсів КМДА) за № 72-6-00066.
9. За умовами вказаного договору предметом його регулювання є надання в оренду позивачу з метою експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд земельної ділянки площею 17 900 кв. м, розташованої за адресою: вул. Польова, 24 у Солом`янському районі м. Києва; строк дії договору - п`ять років (пункт 1 договору оренди).
10. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.04.2008 у справі № 35/162 позовні вимоги ВАТ "Київський завод зварювального обладнання" до Київської міськради, ГУ земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди задовольнив: змінив цільове використання земельною ділянкою та поновив на 10 років договір оренди, вважаючи укладеною угоду про внесення змін до цього договору в редакції, яка підписана ВАТ "Київський завод зварювального обладнання" на умовах, визначених угодою, зміст якої викладений у рішенні суду. ГУ земельних ресурсів КМДА зобов`язав в установленому порядку зареєструвати зазначену угоду до договору оренди.
11. Київський апеляційний господарський суд постановою від 06.08.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162 залишив без змін.
12. Договір про внесення змін до договору оренди ГУ земельних ресурсів КМДА зареєстрований 29.05.2008 за № 72-6-00517.
13. Відповідна земельна ділянка зареєстрована 25.06.2018 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:69:077:0001.
14. 10.04.2018 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки та відповідним проектом додаткової угоди.
15. За результатами розгляду даного листа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міськради (КМДА) (далі - Департамент земельних ресурсів КМДА) листом від 11.04.2018 № ПДО-0061 запропонував надати позивачу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням коду класифікації видів цільового призначення земель.
16. Водночас позивач надав відповідний витяг з Державного земельного кадастру 06.07.2018.
17. Суди попередніх інстанцій встановили, що Департамент земельних ресурсів КМДА підготовив проєкт рішення Київської міськради від 19.06.2019 до справи А-25064 "Про поновлення Приватному акціонерному товариству "Київський завод зварювального обладнання" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом та вбудованими приміщеннями торгівельно-розважального та громадського комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі міста Києва та внесення змін до нього".
18. Відповідно до проєкту вказаного рішення Київська міськрада, враховуючи звернення позивача із заявою від 10.04.2018 № КОП-1214, вирішила поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки від 04.11.2002 № 72-6-00066 (із змінами та доповненнями внесеними договором від 29.05.2008 № 72-6-00517).
19. 19.06.2019 заступник міського голови секретар Київської міськради згідно з листом Департаменту земельних ресурсів КМДА від 18.06.2019 просив розглянути проект рішення від 19.06.2019 № 08/231-2156/ПР відповідно до регламенту Київської міськради.
20. Разом з цим відповідно до наданих відповідачем пояснень зареєстрований проєкт рішення від 19.06.2019 № 08/231-2156/ПР не міг бути розглянутий на пленарних засіданнях 12.09.2019 та 19.09.2019, оскільки пленарні засідання не були повноважними.
21. У подальшому на засіданні постійної комісії Київської міськради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 02.06.2020, оформленого протоколом № 3/106, підтримано проект рішення Київської міськради "Про поновлення приватному акціонерному товариству "Київський завод зварювального обладнання" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом та вбудованими приміщеннями торгівельно-розважального та громадського комплексу на вул. Польовій, 24 у Солом`янському районі міста Києва та внесення змін до нього" з рекомендаціями, а саме: у пункті 1 проекту рішення слова та цифру "поновити на 5 років" замінити на "поновити на 10 років", ураховуючи звернення ПрАТ "Київський завод зварювального обладнання" від 07.02.2020.
22. Посилаючись на те, що відповідач так і не прийняв рішення про поновлення договору про поновлення договору оренди, від Київської міськради не надходили заперечення щодо поновлення договору та позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, яка є об`єктом оренди, останній звернувся із даним позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.09.2020 позовні вимоги задовольнив повністю.
24. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.03.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 залишив без змін.
25. Судові рішення мотивовані тим, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надав проєкт додаткової угоди більше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, тобто належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім того позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
26. У той же час відповідач не надав своєчасної (протягом місяця) відповіді на лист-повідомлення від 10.04.2018 позивача про згоду або відмову у поновленні договору оренди землі. При цьому Департаментом земельних ресурсів КМДА підготовлено проєкт відповідного рішення Київської міськради від 19.06.2019 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з позивачем.
27. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що доказів на підтвердження неналежного користування позивачем спірною земельною ділянкою Київська міськрада не надала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28. У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської міськради (далі - скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 скасувати та направити справу на новий розгляд.
29. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2021 провадження у справі № 910/11150/19 зупинив до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 903/1030/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
30. 31.08.2021 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) прийнято постанову, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.09.2021.
31. Верховний Суд ухвалою від 05.10.2021 поновив провадження у справі № 910/11150/19 за касаційною скаргою Київської міськради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2020.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
32. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
33. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Київська міськрада посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20).
34. Скаржник вважає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів про виконання (з урахуванням судового рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки) взятих на себе договірних зобов`язань щодо забудови земельної ділянки, введення в експлуатацію об`єктів будівництва, тобто не належним чином виконував свої договірні зобов`язання та не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань.
35. Київська міськрада також вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
36. Київська міськрада обґрунтовує потребу формування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на таку сукупність обставин: договір оренди земельної ділянки поновлений на підставі судового рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162 з урахуванням зміни як цільового призначення земельної ділянки, так і строку дії договору оренди, тобто поновлений на новий строк без відповідного волевиявлення Київської міськради, що є її виключною компетенцією.
37. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
38. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Київський завод зварювального обладнання" вказує на те, що постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), на які посилається Київська міськрада у касаційній скарзі, ухвалені за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається, проте з дотриманням сталої правової позиції щодо застосування частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
39. Позивач також зазначає, що в межах розгляду справи № 910/11150/19 скаржником порушується питання про законність судового рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008, яке набрало законної сили та виконане сторонами спору.
40. З урахуванням наведеного ТОВ "Київський завод зварювального обладнання" просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
41. У судовому засіданні представник позивача заперечив проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
42. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
44. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Київська міськрада оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
45. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Київська міськрада посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20).
46. Щодо вказаних доводів Київської міськради суд касаційної інстанції зазначає таке.
47. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
48. Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
49. Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
50. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" має назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
51. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
52. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
53. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
54. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
55. Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
56. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).
57. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).
58. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
59. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
60. У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
61. При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
62. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
63. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), на який посилається скаржник у касаційній скарзі, та підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).
64. Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) (на який посилається Київська міськрада у касаційній скарзі), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
65. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надав проєкт додаткової угоди більше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, тобто належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити.
66. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
67. Водночас відповідач не надав своєчасної (протягом місяця) відповіді на лист-повідомлення від 10.04.2018 позивача про згоду або відмову у поновленні договору оренди землі. При цьому Департаментом земельних ресурсів КМДА підготовлено проєкт відповідного рішення Київської міськради від 19.06.2019 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з позивачем.
68. Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів на підтвердження неналежного користування позивачем спірною земельною ділянкою скаржник не надав.
69. Звідси апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що договір оренди підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, згідно з вимогами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
70. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій Київська міськрада не вказувала про неналежне користування позивачем спірною земельною ділянкою.
71. З викладеного вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), на неврахування яких безпідставно посилається Київська міськрада у касаційній скарзі.
72. Звідси зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
73. Щодо твердження Київської міськради, що позивач наполягає на поновленні дії договору оренди саме на 10 років, на що відповідач згоду не давав, апеляційний господарський суд зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 у справі № 35/162, поновлено договір оренди земельної ділянки на 10 років. Отже, дія договору оренди після його поновлення відбувається на умовах, на яких такий договір оренди діяв, з урахуванням внесених змін рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162.
74. При цьому суд апеляційної інстанції також взяв до уваги, що на засіданні постійної комісії Київської міськради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 02.06.2020, оформленого протоколом № 3/106, підтримано проєкт рішення Київської міськради щодо поновлення позивачу договору оренди з рекомендаціями поновити такий договір на 10 років.
75. Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.
76. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
77. Звідси висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
78. Іншою підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
79. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
80. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
81. Київська міськрада вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
82. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
83. Скаржник обґрунтовує потребу формування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на таку сукупність обставин: договір оренди земельної ділянки поновлений на підставі судового рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162 з урахуванням зміни як цільового використання земельної ділянки, так і строку дії договору оренди, тобто поновлений на новий строк без відповідного волевиявлення Київської міськради, що є її виключною компетенцією.
84. З викладеного вбачається, що ці доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 35/162, перегляд якого перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції в цій справі.
85. З огляду на вказане та встановлені фактичні обставини справи, Верховний Суд не вбачає підстав для викладення висновку щодо застосування норм пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
86. Звідси касаційна скарга Київської міськради є необґрунтованою, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.