ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1101/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Кредитора (представник компанії CFSIT Ins) - Діденко Ю.О. (дов. від 25.02.2021); Волянська О.Ю. (ордер КС № 863097 від 21.02.2021), Арбітражного керуючого Гонти О.А. (посв. № 1976 від 19.11.2019) в режимі відеоконференції; Скаржника (представник ТОВ "Стройбуд Іллічівськ") - Архіпов О.Ю. (ордер № 1129203 від 09.08.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з Вінницьким апеляційним господарським судом касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2021
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021
у справі
за заявою компанії CFSIT Ins
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. У квітні 2021 року Компанія CFSIT Inc., США звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ.
1.1. Обґрунтовуючи свої вимоги, Компанія CFSIT Inc., США посилається на договір відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ набуло прав кредитора за безвідкличним резервним акредитивом № LC/SB/029/062014, емітованим Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", м. Київ, на суму 5 250 004,31 доларів США.
Відповідно до п. 1.3. цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ зобов`язалося оплатити на користь компанії право вимоги у розмірі 5 250 004,31 доларів США протягом п`яти років з моменту укладення договору. Проте, протягом встановленого договором строку боржник зобов`язань з оплати отриманих від Компанії CFSIT Inc., США прав вимоги не виконав.
З огляду на те, що вартість статутного капіталу боржника складає 69 517 565,54 грн, що є значно меншим від суми заборгованості, яка станом на 22.04.2021 р. за курсом НБУ складає 147 302 520,93 грн (28,0576 грн за 1 долар США), Компанія CFSIT Inc., США, стверджує про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2021, яку залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у цій справі, відкрито провадження у справі № 916/1101/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ; визнано грошові вимоги Компанії CFSIT Inc., США в сумі 5 250 004,31 доларів США, що еквівалентно 147 302 520,93 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ; розпорядником майна боржника призначено Гонту О. А.; вирішено інші процесуальні питання, пов`язані з процедурою розпорядження майном.
2.1. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди виходили з того, що, фактично укладений між Компанією CFSIT Inc., США та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ договір про відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 було виконано, тобто до боржника перейшло право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ за акредитивом № LC/SB/029/062014.
У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ реалізувало одержане за вказаним договором право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, здійснивши залік зустрічних однорідних вимог, результатом якого стало припинення зобов`язань з повернення боргу перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", м. Київ.
У повідомленні про платіж Компанія CFSIT Inc., США від 21.01.2020 р. з посиланням на п. 1.3. договору про відступлення права вимоги зазначила про обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ здійснити платіж в сумі 5 250 004,31 доларів США до 05.02.2020 р.
У зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ доказів належного виконання умов договору відступлення прав вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 не надало, суди дійшли до висновку, про наявність передбачених ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ.
При цьому під час розгляду справи судом першої інстанції відхилено доводи боржника про наявність спору про право, який виник у зв`язку з оспорюванням ним договору відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 в судовому порядку, оскільки відповідні дії були вчинені боржником лише після звернення кредитора до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Апеляційний господарський суд відхилив доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ про те, що за відсутності окремого договору щодо визначення умов оплати, строк виконання зобов`язання за договором про відступлення прав вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 не настав та дійшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" повинно було вжити заходів, спрямованих на належне виконання зобов`язань за договором відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3. Апеляційний господарський суд відхилив посилання боржника про наявність спору про право, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви Компанії CFSIT Inc., США про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства та встановив, що спір у справі № 910/7323/21є штучно створеним з метою здійснення перешкод для реалізації кредитором права на судовий захист через невиконання боржником грошового зобов`язання зі сплати коштів в сумі 5 250 004,31 доларів США. Про це свідчить і та обставина, що з відповідним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ звернулось до суду лише 06.05.2021 р., тобто вже після постановлення Господарським судом Одеської області ухвали від 27.04.2021 р. у справі № 916/1101/21 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" звернувся до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у цій справі, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ініціюючому кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство № 916/1101/21.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанції не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 та від 19.08.2020 у справі № 911/593/20. Крім того, на думку скаржника судами не було досліджено та враховано всі докази наявні в матеріалах справи та не було належним чином досліджено строки та умови договору відступлення права вимоги АА3 від 05.02.2015.
5. Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" подано клопотання про передачу цього спору на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство для усунення суперечностей та формування єдиної правової позиції щодо застосування ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (Далі -КУзПБ).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. Ініціюючим кредитором та Арбітражною керуючою Гонтою О.А. подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження у Верховному Суді
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1101/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2021.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 916/1101/21.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" на 20 жовтня 2021 року о 12:45 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
9. У зв`язку із перебуванням судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1101/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом вовторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2021.
10. 03.11.2021 колегією суддів (у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.) в судовому засіданні, під час розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 916/1101/21 було оголошено перерву, розгляд справи призначено на 10.11.2021 о 12:50 год.
11. 05.11.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" арбітражного керуючого Гонти О.А. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Вінницьким апеляційним судом у справі № 916/1101/21, що призначена на 10.11.2021 о 12:50 год.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2021 Задовольнити клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" арбітражного керуючого Гонти О.А. про участь у судовому засіданні у справі № 916/1101/21 у режимі відеоконференції. Доручено Вінницькому апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції 10 листопада 2021 року о 12:50 год. у приміщенні Вінницького апеляційного господарського суду за адресою: 21050, вул. Соборності, 6, місто Вінниця, зал ВКЗ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та арбітражного керуючого, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, якою відкрито провадження у справі № 916/1101/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ".
16. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
17. Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" зводяться до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі та в цілому ґрунтуються на недотриманні ініціюючим кредитором визначених КУзПБ порядку та умов для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та наявності спору про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні.
18. Відтак предметом касаційного оскарження є перевірка правомірності відкриття провадження у цій справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" за відсутності, на думку скаржника, факту безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
19. Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
20. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
21. На переконання Верховного Суду, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
22. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
23. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
24. Верховний Суд, також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
25. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.
26.Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
27. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
28. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
29. За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
30. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
31. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
32. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
33. Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. Так, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
34. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
35. Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
36. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
37. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
38. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
39. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
40. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
41. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
42. Крім того, для більш чіткого розуміння дій господарського суду у підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора доречним є використання чотирискладового тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною конструкцією - засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:
- Наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання.
- Належність вирішення такого спору саме в порядку позовного провадження.
- Позиція боржника на предмет вчинення останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення.
- Оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
43. У справі, яка розглядається судами встановлено, що кредиторські вимоги Компанії CFSIT Inc. в сумі 5 250 004,31 доларів США, в силу положень п. 1.3. договору відступлення прав вимоги від 05.02.2015 р. № АА3, є оплатою за відступлення компанією на користь боржника права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, яка відповідає номінальній вартості відступлених прав, і є грошовим зобов`язанням у розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
44. Зміст п. 1.3. договору свідчить про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд - Іллічівськ", м. Чорноморськ обов`язку сплатити на користь Компанії CFSIT Inc. кошти в сумі 5 250 004,31 доларів США впродовж п`яти років з дати укладення цього договору на умовах, що будуть погоджені сторонами в окремому договорі.
45. Відповідно до п. 5.9. договору усі платежі, що мають бути вчинені згідно з цим договором, включаючи, але не обмежуючись платежами на підставі окремого договору, що має бути укладений сторонами згідно з п. 1.3. цього договору, повинні бути здійснені вільними грошовими коштами без відрахувань та зобов`язань по відрахуванню будь - яких існуючих або майбутніх податків, мит, зборів, включаючи збори, мита або податки на прибуток нерезидентів, встановлені урядом України або будь - якими іншими державними або податковими органами.
46. Як встановлено під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, листом від 21.01.2020 р. Компанія CFSIT Inc., посилаючись на п. 1.3. договору відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3, повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ про необхідність сплатити грошові кошти в сумі 5 250 004,31 доларів США, визначила строк платежу - 05.02.2020 р., та надала реквізити рахунку, на який вказані грошові кошти мають бути зараховані.
47. Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав відкриття провадження у справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник, факту отримання цього листа не заперечив, доказів сплати Компанії CFSIТ Inc. грошових коштів в сумі 5 250 004,31 доларів США не надав, отже, станом на 22.04.2021 р. розмір грошових вимог ініціюючого кредитора складає 5 250 004,31 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату (28,0576 грн. за 1 долар США) відповідає 147 302 520,93 грн, а відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", м. Чорноморськ станом на 27.05.2021 р. становить 69 517 565,54 грн.
48. Доводи касаційної скарги про відсутність безспірності вимог ініціюючого кредитора в силу того факту, що строк виконання умов договору відступлення прав вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 ще не настав, оскільки, передбачений п. 1.3. договору про відступлення права вимоги окремий договір щодо строку та умов оплати за ним так і не було укладено, тому правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні, підлягають відхиленню, з огляду на таке.
49. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
50. За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
51. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
52. Проаналізувавши положення наведених норм, а також зміст пунктів 1.3. та 5.9. договору відступлення прав вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами узгоджено строк виконання зобов`язання (впродовж п`яти років з дати укладення цього договору), та порядок його виконання (усі платежі, що мають бути вчинені згідно з цим договором, повинні бути здійснені вільними грошовими коштами, тобто при виконанні грошового зобов`язання боржник повинен врахувати всі можливі супутні витрати, пов`язані з перерахуванням грошових коштів).
53. Крім того, слід погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про те, що вказівка у п. 1.3. та п. 5.9. договору відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. №АА3 на "окремий договір, в якому сторонами будуть погоджені умови виконання зобов`язання" жодним чином не змінює встановленого цим договором строку виконання зобов`язання та способу його виконання (сплата грошових коштів) і не звільняє боржника від виконання грошового зобов`язання.
54. Як зазначалось вище, перед тим, як ініціювати провадження у цій справі, Компанія CFSIT Inc., посилаючись на п. 1.3. договору відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3, листом від 21.01.2020 р. повідомила боржника про необхідність сплати 5 250 004,31 доларів США, визначила строк платежу - 05.02.2020 р., та надала реквізити рахунку, на який вказані грошові кошти мають бути зараховані, що боржником не заперечується.
55. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ" не вжило заходів, спрямованих на належне виконання зобов`язань за договором відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3.
56. Підсумовуючи наведене в цій частині, Верховний Суд відхиляє доводи боржника про те, що за відсутності окремого договору щодо визначення умов оплати, строк виконання зобов`язання за договором про відступлення прав вимоги від 05.02.2015 р. № АА3 не настав.
57. Стосовно доводів скаржника про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження та є перешкодою для відкриття провадження у цій справі, слід зазначити таке.
58. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
59. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
60. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
61. Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.
62. Верховний Суд наголошує, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
63. При цьому, Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
64. Згідно з приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
65. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
66. У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
67. Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
68. Як встановлено судами під час розгляду справи, боржником 06.05.2021 було подано позовну заяву до Господарського суду м. Києва до Компанії CFSIT Inc., США про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги і ухвалою від 12.05.2021 р. суд відкрив провадження у справі № 910/7323/21, тоді як ініціюючий кредитор звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відкриття цієї справи про банкрутство раніше - 22.04.2021.
69. Отже, слід констатувати, що оспорення боржником вимог кредитора та прояв останнім активної позиції виник лише після звернення ініціюючого кредитора у суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, хоча кредитор до моменту звернення до суду повідомив боржника у листі про необхідність сплати боргу і тільки після цього звернувся до суду.
70. За встановлених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбуд Іллічівськ", або повинно було вжити заходів, спрямованих на належне виконання зобов`язань за договором відступлення права вимоги від 05.02.2015 р. № АА3, або оскаржити наявність боргу у судовому порядку.
71. Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 та від 19.08.2020 у справі № 911/593/20, колегія суддів зазначає таке.
72. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
73. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
74. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
75. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
76. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
77. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржниками постановах Верховного Суду, оскільки встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
78. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
79. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених судових рішень, доводи викладені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, та, по суті, зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності додаткової їх перевірки, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції. Колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених при розгляді цієї справі.
80. Крім того, беручи до уваги мотиви, з яких Суд приймає постанову за результатом розгляду касаційної скарги, та враховуючи, що Суд не вбачає передбачених процесуальним законом підстав для передачі цієї справи на розгляд палати, заява про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство також задоволенню не підлягає.