ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1909/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Роєнка Є.В.,
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Будника Б.А.,
Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" - Сливки В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 7602/2021
в частині оскарження додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021
у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуюча), Бонк Т.В., Зварич О.В.,
постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (щодо апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020)
у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуюча), Бонк Т.В., Зварич О.В.,
та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020
у складі судді Фартушка Т.Б.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 378,089 тис. куб. метрів та стягнення вартості безпідставно набутого природного газу в обсязі 378,089 тис. куб. метрів.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 7602/2021 (в частині оскарження додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (щодо апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020) та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020), а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (щодо апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020) та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі № 914/1909/19 залишити без змін. При цьому
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання правильності розподілу судових витрат у справі, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. У вересні 2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Підприємства теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" (далі - ПТМ "Самбіртеплокомуненерго") про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 378,089 тис.куб.м. чи стягнення 5 053 489,72 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 378,089 тис.куб.м.
3. Відповідач (ПТМ "Самбіртеплокомуненерго") у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов заявив орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У подальшому, після винесення рішення на підставі статті 129 ГПК України, з урахуванням уточненого клопотання просив стягнути з позивача 46 500 грн витрат, понесених ним на надання професійної правничої допомоги.
4. 10.09.2020 рішенням Господарського суду Львівської області у задоволенні позову відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених відповідачем судових витрат у справі на 12:00 год. 16.09.2020. Встановлено ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" п`ятиденний строк на подання суду та іншим учасникам справи доказів понесених судових витрат.
Подання клопотання до суду.
5. 15.09.2020 за вх. № 2183/20 відповідач подав до суду клопотання, в якому просив суд приєднати до матеріалів справи і врахувати при розподілі судових витрат та ухваленні додаткового рішення у справі докази понесення ним судових витрат на оплату професійної правничої допомоги та стягнути з позивача на користь відповідача 46 500 грн, понесених відповідачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.
6. Із метою підтвердження понесених відповідачем судових витрат у справі відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копії Договору про надання правової допомоги від 15.10.2019 № 1510/19-1, Додаткової угоди від 04.11.2019 до Договору про надання правової допомоги від 15.10.2019 № 1510/19-1, "Мінімальні ставки адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "АЙЕМПАРТНЕРС" на 2019 рік" від 09.01.2019 та Протокол засідання Ради партнерів Адвокатського об`єднання "АЙЕМПАРТНЕРС" від 09.01.2019 № 0901/19; деталізований акт про надання правової (правничої) допомоги згідно Договору від 11.09.2020 № 11/09/20; рахунок Адвокатського об`єднання "АЙЕМПАРТНЕРС" від 11.09.2020 № 11/09/20 та платіжний документ, який підтверджує сплату відповідачем гонорару, а саме платіжне доручення від 14.09.2020 № 1917 про сплату 46 500 грн.
Розгляд справи судами.
7. 07.10.2020 додатковим рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021, клопотання ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" від 15.09.2020р. б/н (вх. № 2183/20 від 15.09.2020) про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" 32 000 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги. У решті клопотання ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" від 15.09.2020 б/н (вх. № 2183/20 від 15.09.2020) про прийняття додаткового рішення відхилено.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили безпідставність подвійного нарахування адвокатським об`єднанням відповідачу плати за присутність представника в судовому засіданні 17.12.2019, не співпадіння з реально затраченим часом послуг з складання письмових заяви по суті справи та клопотань, наявністю правових підстав до зменшення витрат відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги з участі адвоката в судових засіданнях та дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" від 15.09.2020 та про зменшення належних до розподілу між сторонами судових витрат відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги до суми в розмірі 32 000 грн та покладення цієї суми витрат на позивача, у решті понесені відповідачем витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 14 500 грн суди залишили за відповідачем.
Подання до суду апеляційної інстанції заяви про намір подати докази про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про приєднання до справи доказів понесених цих витрат.
9. 20.05.2021 у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/1909/19 до закінчення судових дебатів представник ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" адвокат Сливка В.В. заявив про намір подати докази про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
10. 24.05.2021 адвокат Сливка В.В. подав клопотання приєднати до матеріалів справи і врахувати при ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат: копію договору про надання правової допомоги від 15.10.2019 № 1510/19-1; копію додаткової угоди від 30.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 15.10.2019 № 1510/19-1; копію додатку 1 "мінімальні ставки адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "АЙЕМПАРТНЕРС" на 2020 рік" від 10.01.2020 та протокол від 10.01.2020 № 1001/20 засідання Ради партнерів Адвокатського об`єднання "АЙЕМПАРТНЕРС"; копію деталізованого акту від 21.05.2021 № 21/05/21 про надання правової (правничої) допомоги згідно договору; копію рахунку від 21.05.2021 № 21/05/21 АО "АЙЕМПАРТНЕРС"; копію платіжного документу, який підтверджує сплату відповідачем гонорару - платіжне доручення від 21.05.2021 № 2373 про сплату 23 000. При цьому просив стягнути з АТ "Укртрансгаз" на користь ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" витрати, понесені останнім на надання професійної правничої допомоги при розгляді справи № 914/1909/19 у Західному апеляційному господарському суді у розмірі 23 000 грн.
Розгляд судом апеляційної інстанції питання стягнення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
11. 10.06.2021 додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду заяву ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" про стягнення 23 000 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" 11 500 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги. У решті заявлених вимог про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовлено.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
12. 21.07.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес") АТ "Укртрансгаз" надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати, серед іншого, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020; постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 якою переглядалось додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 914/1909/19.
13. Скаржник у касаційній сказі зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм права при стягненні витрат на професійну правничу допомогу з огляду на неврахування судом заперечень позивача щодо розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу та завищеного розміру цих витрат.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
14. До Верховного Суду від ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", в якому зазначено про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права та про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень у цій справі.
15. Крім того, ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" заявило про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 16 000 грн та про покладення судових витрат на позивача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
16. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 7602/2021 (в частині оскарження додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (щодо апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020) та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020) необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку стосовно часткової обґрунтованості клопотань відповідача про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій та відповідно зменшили розмір заявлених до стягнення з позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.
19. Судова колегія погоджується з цими висновками судів з огляду на таке.
20. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
21. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
22. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
23. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
24. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
25. Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
26. Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
28. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
29. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
30. За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
31. Проте, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.
32. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
33. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
34. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
35. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
36. Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
37. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).
38. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
39. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.
41. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
42. Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
43. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
44. З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ретельно проаналізувавши подані відповідачем докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, враховуючи доцільність цих витрат з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги (безпідставність подвійного нарахування Адвокатським об`єднанням відповідачу плати за присутність представника в судовому засіданні 17.12.2019, неспівпадіння з реально затраченим часом послуг з складання письмових заяв по суті справи та клопотань), дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання ПТМ "Самбіртеплокомуненерго" про прийняття додаткового рішення і стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32 000 грн, зменшивши заявлений розмір цих витрат на 14 500 грн та поклавши їх на відповідача.
45. Водночас, суд апеляційної інстанції при розгляді питання визначення розміру понесених у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу, керуючись положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України стосовно складності справи та виконаних адвокатом робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наполовину зменшив суму витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги в Західному апеляційному господарському суді та стягнув з позивача на користь відповідача 11 500 грн цих витрат із 23 000 грн витрат, заявлених відповідачем.
46. Наведене вище спростовує доводи касаційної скарги щодо того, що суди не враховували позицію і доводи позивача при розгляді питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення про завищення розміру цих витрат.
47. Суд касаційної інстанції констатує, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а суди повинні у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями статей 126, 129 ГПК України, визначати розмір цих витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат, що і було зроблено судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі.