ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3459/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Банасько О. О., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021
та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2021
у справі № 911/3459/20
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Учасники справи:
від ОСОБА_1 - Помилуйко В. О. ;
1. Історія справи
1.1. 01.12.2020 до Господарського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, боржник) адвоката Помилуйко Владислава Олександровича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
1.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича.
1.3. 15.01.2021 за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" суд здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 65744.
1.4. У встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 30-денний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ані до суду, ані до керуючого реструктуризацією жодних заяв з вимогами до боржника не надійшло.
1.5. За результатами попереднього засідання місцевим господарським судом постановлено ухвалу від 01.03.2021, якою призначено судове засідання для вирішено питання щодо переходу до наступної судової процедури, визначеної у статті 6 Кодексу, чи закриття провадження у справі на 05.04.2021.
1.6. 06.04.2021 на електронну пошту суду від керуючого реструктуризацією боржника надійшло клопотання №30/67 від 06.04.2021 (вх.№8129/21 від 06.04.2021) про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ.
1.7. Під час судового засідання керуючий реструктуризацією підтримав своє клопотання та просив суд його задовольнити. Представники боржника не заперечували щодо задоволення клопотання керуючого реструктуризацією та просили, у тому числі, визнати ОСОБА_1 банкрутом.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021:
- клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Нікітенка М. О. про закриття провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 90 КУзПБ із зазначених у ньому підстав залишено без задоволення;
- закрито провадження у справі № 911/3459/20 на підставі пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ;
- припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2021;
- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Нікітенка М. О.
2.2. Судові рішення мотивовані наступним:
- заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтована наявністю у боржника простроченого зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 1519617,94 грн (заборгованість за кредитом) та 1609,50 грн судового збору, що підтверджується заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2013 у справі №2-796/12;
- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не вчинено дій визначених відповідними положеннями Кодексу (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом) задля набуття статусу кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, а відтак, вказана особа, на час проведення зазначеного судового засідання, не є кредитором боржника у розумінні статті 1 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ можливе лише у випадку ухвалення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (погашення боргів боржника), застосування якої у даній справі щодо фізичної особи ОСОБА_1 є неможливим;
- під час здійснення провадження у цій справі та станом на дату проведення судового засідання до боржника не висунуто жодних кредиторських вимог, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у суду процесуальної можливості як продовжити судову процедуру реструктуризації боргів боржника, так і ввести процедуру погашення боргів, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ;
- у справі про неплатоспроможність не може застосуватися положення частини четвертої статті 90 КУзПБ (щодо погашення усіх вимог конкурсних кредиторів), оскільки для фізичних осіб-боржників встановлені інші підстави для звільнення боржника від боргів, які, зокрема, визначені у частині четвертій статті 129 та частині першій статті 134 цього Кодексу.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. 29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив:
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 повністю;
- ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2021 скасувати в частині залишення без задоволення клопотання керуючого реструктуризацією Нікітенка М. О. про закриття провадження у справі із зазначених у ньому підстав, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою: вказане вище клопотання задовольнити; визнати фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом; визнати вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 1 519 617,94 грн погашеними, а виконавчі документи, видані на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2013 у справі № 2-796/12 такими, що не підлягають виконанню. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2021 залишити без змін.
4. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- судами не враховано, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність для юридичних та для фізичних осіб, в разі відсутності визнаних судом кредиторів, регулюється різними нормами КУзПБ і мають різні правові наслідки;
- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19, на який послалися у своїх рішеннях суди попередніх інстанцій, не підлягав застосуванню до спірних правовідносин з огляду на їх неподібність, оскільки він стосується застосування норм права у банкрутстві юридичної, а не фізичної особи, а також справи № 910/16593/19 та № 911/3459/20 відрізняються за змістом вимог і встановлених фактичних обставин справи.
5. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Касаційне провадження
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2021 у справі №911/3459/20 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом подання письмових пояснень, в яких зазначити підстави касаційного оскарження із вказівкою на норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування та конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
6.2. 28.08.2021 до Верховного Суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2021 о 16:00.
6.4. В судовому засіданні 26.10.2021 представники ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити.
В судовому засіданні 26.10.2021 оголошено перерву до 09.11.2021 о 16:00.
6.5. В судовому засіданні 09.11.2021 представник ОСОБА_1 підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні.
6.6. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 09.11.2021.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі щодо його неплатоспроможності, зазначаючи про наявність прострочених зобов`язань перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 1521227,44 грн та відсутність коштів і майна, за рахунок яких можливо було б сплатити заборгованість.
7.2. Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у встановлений КУзПБ строк жодних вимог кредиторів до боржника висунуто не було, у зв`язку з чим керуючий реструктуризацією боржника звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 90 вище вказаного Кодексу.
7.3. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання, вказавши про відсутність правових підстав для закриття провадження у цій справі на стадії процедури реструктуризації боргів боржника згідно з пунктом 6 частини першої статті 90 КУзПБ та відсутність підстав для визнання боржника банкрутом. Водночас, за висновком суду першої інстанції провадження у справі підлягає закриттю, але з інших підстав, ніж зазначав керуючий реструктуризацією боржника, а саме відповідно до пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ, оскільки у суду відсутня процесуальна можливість продовжити судову процедуру реструктуризації боргів боржника та ввести процедуру погашення боргів, а також відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого господарського суду.
7.4. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвалені судами попередніх інстанцій рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо правильності застосування судами вказаної норми процесуального права.
7.5. Надаючи оцінку доводам скаржника, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, Верховний Суд, зазначає наступне.
7.6. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
7.7. КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
7.8. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (стаття 113 КУзПБ).
7.9. Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
7.10. За змістом частини першої статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
7.11. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 жодних заяв з вимогами до боржника не надійшло.
7.12. Врахувавши відсутність кредиторів у цій справі, а відтак і неможливість розгляду плану реструктуризації боргів боржника, який підлягає схваленню кредиторами, суд першої інстанції в ухвалі від 01.03.2021 за результатами попереднього засідання відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ призначив засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
7.13. Згідно з положеннями частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у разі, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
7.14. Касаційний господарський суд враховує, що одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
7.15. Тобто, за умови відсутності кредиторів, а відтак і можливості розгляду та схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи.
7.16. Згідно з положеннями частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
7.17. З наведеного слідує, що ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що в свою чергу передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
7.18. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо відсутності вимог кредиторів до боржника та неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), підстави для визнання боржника банкрутом відсутні. Разом з цим, за вказаних умов у суду виникло право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
7.19. Перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство наведений у частині першій статті 90 КУзПБ, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
7.20. Законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства. Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
7.21. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень, керуючий реструктуризацією боржника Нікітенко М. О. просив суд першої інстанції закрити провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ - оскільки до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. Закриття провадження у справі про банкрутство з вказаної підстави можливе лише після визнання боржника банкрутом.
З урахуванням викладених у цій постанові висновків про відсутність правових підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом, вказане клопотання керуючого реструктуризацією боржника Нікітенка М. О. задоволенню не підлягає.
7.22. Касаційний господарський суд враховує, що закриття провадження у справі є формою завершення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Тобто, визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.
7.23. Зважаючи на послідовність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі (до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв`язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі, є логічним та виправданим.
Дійшовши вказаного висновку Касаційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм КУзПБ.
7.24. Посилання скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій різних наслідків закриття провадження у справі про банкрутство для юридичних та для фізичних осіб за відсутності визнаних судом кредиторів, відхиляються Судом, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях зазначено норми, які визначають підстави звільнення боржника від боргів.
7.25. Відносно аргументу касаційної скарги про безпідставне застосування судами до спірних правовідносин висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19, з огляду на їх неподібність, колегія суддів зазначає, що це не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а тому не може слугувати підставою для його скасування.
7.26. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
7.27. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.
7.28. З огляду на встановлені судами обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених у цій справі судових рішень.