ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2523/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Кравчук Г.А., Козир Т.П.)
за позовом першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства,
2. Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство"
до: 1. Сквирської районної державної адміністрації,
2. Фізичної особи-підприємця Ільченка Володимира Анатолійовича
про зобов`язання повернути земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
1.1. Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління, Позивач-1) та Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" (далі - ДП "Білоцерківський лісгосп", Позивач-2) до Сквирської районної державної адміністрації (далі - Сквирська РДА, Відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Ільченка Володимира Анатолійовича (далі - ФОП Ільченко В.А., Відповідач-2) про зобов`язання ФОП Ільченка В.А. повернути у власність держави з правом постійного користування ДП "Білоцерківський лісгосп" земельну ділянку площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, яка розташована в адміністративних межах Кам`яногребельської сільської ради Сквирського району Київської області.
1.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2021 у справі №911/2523/20 позов Прокурора в інтересах держави в особі ДП "Білоцерківський лісгосп" залишено без розгляду. У задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Управління відмовлено.
1.3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
1.4. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2021 апеляційну скаргу залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та роз`яснив скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Постановляючи зазначену ухвалу апеляційний суд вказав, що всупереч вимог пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не надано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.
1.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури повернуто з тих підстав, що скаржник у строк, встановлений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 18.05.2021.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021, а справу передати на розгляд до цього ж суду.
2.2. Скаржник вважає оскаржувану ухвалу у справі постановленою із порушенням норм процесуального права. Зокрема, заявник наголошує, що судом апеляційної інстанції не було дотримано вимог норм статті 242 Господарського процесуального кодексу України та передчасно повернуто апеляційну скаргу.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
3.3. Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
3.4. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
3.5. У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
3.6. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
3.7. З огляду на приписи статті 254 Господарського процесуального кодексу України, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.
3.8. За змістом частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
3.9. Отже, приписами статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду.
3.10. Разом з тим, частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді її повернення, про що поставляється ухвала.
3.11. Початок перебігу строку на усунення зазначених в ухвалі суду недоліків починається з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.12. Колегія суддів зазначає, що для застосування положень частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлення судом дати вручення ухвали про залишення скарги без руху є обов`язковим.
3.13. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
3.14. Як зазначив суд апеляційної інстанції, ухвалу від 18.05.2021 апелянту було направлено за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою (бул. Л. Українки, 27/2, Київ, 01601) та вручено 26.05.2021, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення поштового відправлення.
3.15. За змістом статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
3.16. Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
3.17. У пункті 99 Правил зазначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
3.18. Оформлення цих поштових операцій визначено в пункті 105 Правил. Так, Одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
3.19. У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою в першочерговому порядку.
3.20. Із наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.
3.21. Як убачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с.47), на ньому містяться два підписи працівників поштового зв`язку та у графі "вручення" підпис невстановленої особи.
3.22. Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.
3.23. Так, скаржник наполягає, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху не отримував. При цьому, зазначає, що 26.05.2021 на його адресу надійшов лист з Північного апеляційного господарського суду, однак службою діловодства обласної прокуратури цей лист повернуто без розкриття конверта до дільниці, оскільки він був адресований Білоцерківській місцевій (окружній) прокуратурі, а не Київській обласній прокуратурі.
3.24. Також заявник стверджує, що на повідомленні про вручення поштового відправлення наявна коригуюча речовина та кульковою ручкою внесені виправлення щодо адресата.
3.25. Судова колегія, перевіряючи доводи скаржника, встановила, що на повідомленні про вручення поштового відправлення дійсно друкованим способом зазначено, що отримувачем поштової кореспонденції є Білоцерківська місцева прокуратура із зазначеною адресою: 01601, м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2.
Разом з цим, за вказаною адресою знаходиться інша прокуратура, а саме Київська обласна.
Таким чином, поштова кореспонденція не була направлена належному адресату за належною адресою.
При цьому, у подальшому за допомогою штрихового коректора та рукописного напису найменування адресата було змінено на Київську обласну прокуратуру.
Водночас, ані причини, ані часу здійснення такого запису встановити не можливо.
Отже, доводи скаржника щодо неотримання відповідного поштового відправлення не є вочевидь безпідставними, однак апеляційна інстанція не звернула увагу на вказані обставини та не надала їм відповідної оцінки.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, зокрема, щодо строків вчинення процесуальних дій, Прокурор у розумні строки вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження за його апеляційною скаргою, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України") та усталеною практикою Верховного Суду.
3.26. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 19.07.2021 про повернення заступнику керівника Київської обласної прокуратури апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2021 у справі № 911/2523/20 без розгляду, неповно з`ясував обставини належного повідомлення апелянта про залишення його апеляційної скарги без руху, а відтак дійшов передчасних висновків про необхідність повернення апеляційної скарги через неусунення останнім її недоліків у встановлений судом строк.
3.27. Оскільки початок перебігу строку на усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги починається з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суду апеляційної інстанції необхідно встановити на підставі належних доказів дату вручення скаржнику ухвали від 18.05.2021 та, виходячи із встановленого, вирішити питання про виконання/невиконання останнім вимог ухвали у встановлений судом строк.