РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2021 року
Київ
справа №9901/398/20
адміністративне провадження № П/9901/398/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю секретаря судового засідання - Грінкевич А.І.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ізвєкова К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення щодо звільнення з посади судді та поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просила суд:
- скасувати рішення Вищої ради правосуддя №3271/0/15-20 від 26.11.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Каланчацького районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді судді Каланчацького районного суду Херсонської області.
Стислий виклад доводів позивача та заперечень відповідача
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача є незаконним, винесеним із істотним порушенням чинного законодавства України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини, а також відсутності будь-яких передбачених законодавством підстав для звільнення позивача.
3. Позивач зазначає, що рішення відповідача містить оцінку дій судді на підставі матеріалів кримінального провадження, яким ще не надана правова оцінка Вищим антикорупційним судом. На думку позивача, рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.04.2020, висновки якого відповідач підтримав у спірному рішенні, ухвалене в результаті поєднання Дисциплінарною палатою функцій обвинувачення та розгляду дисциплінарної скарги.
4. Позивач стверджує, що рішення відповідача не містить обґрунтованих посилань на визначені законом підстави звільнення судді, оскільки в рішенні зазначено лише посилання на рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та на положення, зокрема, ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при цьому не вказано, яка конкретно підстава цієї статті застосовується; Вищою радою правосуддя не було здійснено перевірку рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення ОСОБА_1, не встановлено, чи було дотримано процедуру розгляду питання про звільнення, чи мав місце у діях позивача дисциплінарний проступок та чи був такий проступок настільки серйозним, щоб мати своїм наслідком звільнення з посади судді.
5. ОСОБА_1 вказує, що її звільнення відбулося під час її перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим вона не мала можливості прийняти участь у дистанційному розгляді її справи та подати додаткові пояснення і обґрунтування. Зазначає, що відповідачем було відмовлено у задоволенні її клопотання про відкладення розгляду засідання Ради, призначене на 26.11.2020, а також клопотання про виклик на допит свідків, чим позбавлено її права на справедливий розгляд скарги проти неї.
6. Крім того, позивач вважає, що резолютивна частина рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя містить вказівку на покарання, яке за обставинами цієї справи має виключно кримінальний характер, а тому її було подвійно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тобто за тими ж самими фактами, що і у рамках кримінального провадження, і на підставі доказів, які є доказами виключно у кримінальному провадженні. На думку ОСОБА_1, відповідач не довів наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
7. Вищою радою правосуддя подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог та просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову з огляду на те, що доказів про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення позивачем не надано. Вказує, що підстави для оскарження рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3, 6 ч. 6 ст. 126 Конституції України є вичерпними, та у цій справі відповідні підстави для скасування спірного рішення відсутні, оскільки рішення прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя, підписано всіма членами Ради, що брали участь у його ухваленні, та у рішенні містяться посилання на визначені законом підстави звільнення позивача.
8. Відповідач зазначає, що спірне рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні Вища рада правосуддя не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки для цього законами України "Про судоустрій і статус суддів" і "Про Вищу раду правосуддя" передбачено процедуру перегляду Вищою радою правосуддя рішень її дисциплінарного органу. Вказаними законами не передбачено права Вищої ради правосуддя переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішення питання про звільнення суді з посади.
9. Відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 було оскаржено рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/9/15-10 про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.06.2020, і за результатами цього оскарження постановою Великої Палати Верховного Суду зазначене рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 залишено без змін. При цьому Великою Палатою Верховного Суду було надано оцінку належності мотивації рішенню Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.06.2020 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та зазначено про те, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачена п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.
10. Крім того, за твердженнями відповідача, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про засідання Ради, на якому було прийнято спірне рішення.
Рух справи в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 для розгляду справи №9901/398/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення щодо звільнення з посади судді та поновлення на посаді судді. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2021 провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи №11-396сап20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 24 червня 2020 року №1956/3дп/15-20 про притягнення судді Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
14. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 провадження у справі поновлено у зв`язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження, усунуті.
15. У судовому засіданні 17.11.2021 позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити. Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у своєму відзиві.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
16. Указом Президента України від 20.02.2010 №200/2010 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області строком на п`ять років, а Указом Президента України від 03.04.2017 №94/2017 відповідно до частини п`ятої статті 126, частини першої статті 128 та підпункту 2 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України призначена посаду судді цього ж суду.
17. 08 жовтня 2018 року до Вищої Ради правосуддя за вхідним №1043/0/13-18 надійшла скарга Національного антикорупційного бюро України на неналежну поведінку судді Каланчацього районного суду Херсонської області ОСОБА_1 .
18. У цій скарзі зазначено, що суддя Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 порушила присягу судді, допустила поведінку, що порочить звання судді, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Зазначене порушення полягало в позапроцесуальному спілкуванні з правопорушником ОСОБА_2 та отриманні від нього неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень за вирішення питання про звільнення його від адміністративної відповідальності.
19. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 22.01.2020 №150/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності).
20. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 суддю Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
21. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 Вища рада правосуддя прийняла рішення від 22.10.2020 №2932/0/15-20, яким залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 "Про притягнення судді Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
22. 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду подано скаргу на рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20.
23. 26 листопада 2020 року Вища рада правосуддя прийняла рішення №3271/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Каланчацького районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
24. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №11-396сап20 скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду її скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20, залишено без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20 - без змін.
25. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що Вища рада правосуддя, ухвалюючи рішення від 22.10.2020 №2932/0/15-20, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з дотриманням балансу порядку у визначенні дисциплінарного стягнення, і таке рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
26. Також, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що Третя Дисциплінарна палата ВРП у межах наданих їй законом повноважень не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а лише перевірила викладені у скарзі НАБУ обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, забезпечення ним прав людини й основоположних свобод під час розгляду справи №657/432/18. Установлені під час дисциплінарного провадження Третьою Дисциплінарною палатою факти і з`ясовані обставини мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення
27. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, дійшов таких висновків.
28. З матеріалів справи вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади судді слугувало рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади судді.
29. Вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та визначаючи вид дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях судді ОСОБА_1, які виявились у позапроцесуальному спілкуванні з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та отримання від неї грошової винагороди за прийняття на її користь рішення, наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності). Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала, що зазначені дії судді ОСОБА_1 свідчать про допущення нею поведінки, що порочить звання судді в питаннях непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та визнаються істотним дисциплінарним проступком в розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який є несумісним зі статусом судді.
30. Позивач, користуючись наданим їй ст. 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" правом оскаржити рішення Дисциплінарної палати про притягнення її до відповідальності, оскаржила рішення Дисциплінарної палати від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20, і Вищою радою правосуддя 22.10.2020 було прийнято рішення про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20.
31. У вказаному рішенні Вища рада правосуддя дійшла висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 та відсутність підстав для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20. Зокрема, Вищою радою правосуддя зазначено, що спілкування судді ОСОБА_1 з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза межами судового засідання, обговорення питань щодо ухвалення рішення на її користь з ухваленням у подальшому такого рішення за вказаних обставин безумовно суперечить завданням судочинства, визначеним статтею 129 Конституції України, статтею 2 КУпАП, свідчить про упередженість судді та умисність її дій, оскільки вона не могла не усвідомлювати неправомірність своїх дій, які порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати її функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя. Вища рада правосуддя погодилась з висновком Дисциплінарної палати про те, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді є єдино необхідним та пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
32. Верховний Суд звертає увагу на те, що вказане рішення Вищої ради правосуддя було предметом судового розгляду, і постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №11-396сап20 скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду її скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20, залишено без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20 - залишено без змін.
33. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20 містить обґрунтовані мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
34. При цьому Великою Палатою Верховного Суду надано оцінку рішенню Третьої Дисциплінарної палати від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та зазначено про те, що Третя Дисциплінарна палата ВРП обґрунтовано дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачена п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
35. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
36. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
37. Частиною 3 статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
38. Водночас варто зауважити, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні Вища рада правосуддя не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки для цього законами України "Про судоустрій і статус суддів" і "Про Вищу раду правосуддя" передбачено процедуру перегляду Вищою радою правосуддя рішень її дисциплінарного органу. Нормами зазначених вище законів не передбачено права Вищої ради правосуддя переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №9901/476/18.
39. Отже, обставини, які стали підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який є несумісним зі статусом судді, є встановленими та дослідженими Третьою Дисциплінарною палатою ВРП у рішенні від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 в межах процедури дисциплінарного провадження, та цим обставинам надана правова оцінка у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №11-396сап20.
40. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
41. Таким чином, в силу положень частини четвертої статті 78 КАС України факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку, а також правомірність рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення його дисциплінарного органу про застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади, не потребують доказування.
42. Таким чином, предмет доказування в цій справі не охоплює обставини, що слугували підставою для дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1, а тому доводи позивача, які стосуються протиправності рішення Вищої ради правосуддя від 22.10.2020 №2932/0/15-20, ухваленого за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема про те, що спірне рішення прийнято на підставі матеріалів кримінального провадження, яким ще не надана правова оцінка Вищим антикорупційним судом, а також доводи про те, що її було подвійно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тобто за тими ж самими фактами, що і у рамках кримінального провадження, Верховним Судом відхиляються.
43. Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (в тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу). Такі висновки неодноразово були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №9901/449/18, від 23.01.2020 у справі №9901/418/18, від 29.10.2020 у справі №9901/929/18.
44. Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
45. Відповідно до ч. 1 статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
46. При цьому, приписами частини першою статті 5 та частини другою статті 30 цього Закону визначено, що Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя.
47. Матеріалами справи - витягом з протоколу засідання Вищої ради правосуддя від 26.11.2020 №92 та належним чином завіреною копією спірного рішення підтверджено, що у засіданні Вищої ради правосуддя брали участь 14 її членів, тобто більшість від її складу; "за" звільнення позивача проголосувало 14 членів ВРП, проти - " 0", рішення Вищої ради правосуддя підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні.
48. Верховний Суд констатує, що спірне рішення Вищої ради правосуддя містить посилання на визначені законом підстави для звільнення судді - пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України, та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків - рішення Третьої Дисциплінарної палати від 24.06.2020 №1956/3дп/15-20 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 22.10.2020. Отже, спірне рішення містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України, та є вмотивованим.
49. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення Вищої ради правосуддя №3271/0/15-20 від 26.11.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Каланчацького районного суду Херсонської області, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", відсутні.
50. Щодо посилань позивача на порушення її права бути присутньою під час розгляду питання про її звільнення з посади судді, колегія суддів зазначає, що в силу положень частини 3 статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
51. Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
52. З матеріалів справи, зокрема з витягу з протоколу засідання Вищої ради правосуддя від 26.10.2020 №92 вбачається, що позивач не була присутньою на засіданні Вищої ради правосуддя, однак позивачем були подані заяви про відкладення розгляду питання щодо її звільнення у зв`язку з тим, що вона перебуває на лікарняному.
53. За результатом розгляду вказаних заяв Вища рада правосуддя вирішила у задоволенні заяв відмовити та розглядати питання про звільнення ОСОБА_1 за її відсутності. За таке рішення одноголосно проголосували усі присутні на засіданні члени Вищої ради правосуддя.
54. Поряд з цим колегія суддів зазначає, що за правилами абзацу другого частини третьої статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя в обов`язковому порядку. Водночас участь судді у такому засіданні не є обов`язковою, адже його неявка, незалежно від причин, не перешкоджає розгляду питання про його звільнення. Тобто питання про те, чи необхідна участь судді на засіданні (на якому розглядається питання про звільнення судді відповідно до частини третьої статті 56 Закону №1798-VIII), вирішується Вищою радою правосуддя. Отже, можна підсумувати, що для повторного з`ясування обставин, на яких ґрунтується рішення дисциплінарного органу про вчинення суддею дисциплінарного проступку, участь судді може не вимагатися, бо немає потреби з`ясовувати те, що вже встановлено в установленому законом порядку. Якщо з відомих причин не будуть (не мають) досліджуватися обставини дисциплінарного проступку, поставленого за провину судді, та відомості про дотримання процедури дисциплінарного провадження, то відсутність судді на засіданні з розгляду подання дисциплінарного органу про звільнення останнього з посади, присутність якого диктується винятково необхідністю вторинного дослідження обставин вчинення дисциплінарного проступку, не видається обґрунтовано такою, що порушує право судді на захист.
55. За наведеного правового регулювання, а також враховуючи обставини цієї справи, Верховний Суд вважає, що відсутність ОСОБА_1 на засіданні Вищої ради правосуддя, на якому Вищою радою правосуддя приймається рішення про її звільнення на підставі вже встановлених дисциплінарним органом обставин, не є порушенням права на справедливий розгляд справи, як помилково вважає позивач. Крім того, відмову Вищої ради правосуддя у задоволенні клопотання про виклик на допит свідків не можна розцінювати як порушення прав позивача, оскільки, як було зазначено вище, Вища рада правосуддя при прийнятті рішення про звільнення судді з посади не переоцінює вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади, та спірне рішення не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі.
56. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідачем правомірно проведено розгляд питання про звільнення позивача з посади за її відсутності.
57. З огляду на наведене, Вищої ради правосуддя №3271/0/15-20 від 26.11.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Каланчацького районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстав для скасування вказаного рішення відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" немає, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
58. За правилами статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за подання даного позову відшкодуванню не підлягають.
59. Керуючись статтями 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд