ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 810/359/17
адміністративне провадження № К/9901/34694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (суддя Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000101304 від 05 січня 2017 року, яким їй збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 170 030,64 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000111304 від 05 січня 2017 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 27 111,91 грн., вимоги №Ф-0050231304 від 21 грудня 2016 року. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 155 021,24 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказувала на те, що всі включені нею до витрат суми підтверджуються належними доказами (первинними документами), відтак, на думку позивача, висновки акту перевірки про порушення нею вимог податкового законодавства України є помилковими, а прийняті на підставі них податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога - протиправними й такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, визнали підтвердженими первинними документами всі понесені та задекларовані позивачем спірні витрати (щодо вартості наданих бухгалтерських послуг й правової допомоги), а тому зазначили про помилковість висновку відповідача про завищення Підприємцем показника витрат й заниження загального оподатковуваного доходу за 2014 - 2015 роки в сумі 651 500,00 грн., у зв`язку із чим визнали протиправними та скасували спірні податкове повідомлення-рішення, рішення та вимогу у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які вона просила залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що у період з 01 грудня 2016 року по 14 грудня 2016 року посадовими особами Інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання Підприємцем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт №441/1006-1304/2030015465 від 21 грудня 2016 року.
Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено вимоги, зокрема:
- пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суму загального оподатковуваного доходу на 615 500,00 грн., в тому числі: за 2014 рік - 301 500,00 грн., за 2015 рік - 350 000,00 грн., у зв`язку із чим донараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 113 353,76 грн., з яких: за 2014 рік - 48 814,39 грн. та за 2015 рік - 64 539,37 грн.;
- пункту 1 статті 1, пунктів 4, 5 статті 4, пунктів 2, 3 статті 7, пункту 11 статті 8, статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464), в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на 155 021,24 грн., у тому числі: за 2014 рік - 77 846,78 грн. та за 2015 рік - 77 174,46 грн.
Такі порушення відповідачем обґрунтовано включенням Підприємцем, яка перебувала на загальній системі оподаткування, у 2014 - 2015 роках до складу витрат 651 500,00 грн., сплачених за отримані бухгалтерські послуги та послуги з надання правової допомоги, які безпосередньо не пов`язані з отриманням доходів.
На підставі акту перевірки, Інспекцією 05 січня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101304, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб на 170 030,64 грн., у тому числі: 113 353,76 грн. - за основним платежем та 56 676,88 грн. - за штрафними санкціями, та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000111304, яким до Підприємця застосовано штрафні санкції в розмірі 27 111,91 грн., а також 21 грудня 2016 року сформовано вимогу №Ф-0050231304 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 155 021,24 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковим повідомленням-рішенням, вимогою та рішенням про застосування штрафних санкцій, Підприємець звернулась до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 ПК України).
Пунктом 164.1 статті 164, підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.
За змістом пунктів 177.1, 177.2, 177.3 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпунктів 177.4.1 - 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України (в редакції, що діяла з 01 січня 2015 року) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортува