ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 813/4168/15
касаційне провадження № К/9901/32866/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Гуляк, Коваль Р.Й.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015: № 0000762201 - в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 18456,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 9228,00 грн.; № 0000772201 - у повному обсязі; № 0000752201 - в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 38659,00 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій між Товариством та ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України (за жовтень 2012 року), ПП "Електрокомплект" (за листопад 2012 року та липень 2013 року), ТОВ "Цифрові технології - захід" (за жовтень - листопад 2013 року), ТОВ "Боул Трейд" (за березень 2012 року), ТОВ "Сана Прим" (за травень 2012 року), ТОВ "Юбісі Тред" (за червень 2012 року), ТОВ "Неона Консалт" (за березень 2013 року), ТОВ "Профмаг" (за квітень, серпень, листопад та грудень 2013 року) щодо придбання товарів (робіт, послуг) підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбані у зазначених постачальників товари (роботи, послуги) були використані у власній господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку та знайшло своє відображення у акті перевірки; Інспекцією використано лише інформацію з актів територіальних органів ДПС за місцем реєстрації контрагента та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.09.2015 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015: № 0000762201 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 18456,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 9228,00 грн.; № 0000752201 - в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 38659,00 грн.; № 0000772201 - повністю;
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України, ПП "Електрокомплект", ТОВ "Цифрові технології - захід", ТОВ "Боул Трейд", ТОВ "Сана Прим", ТОВ "Юбісі Тред", ТОВ "Неона Консалт", ТОВ "Профмаг" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів товари (роботи, послуги) були використані Товариством у власній господарській діяльності, зокрема, для ремонту основних засобів, які знаходяться на балансі Товариства; Інспекцією ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не було надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів, укладених між Товариством із зазначеними контрагентами, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей; доводи Інспекції про відсутність у актах приймання-передачі виконаних посилання на державні будівельні норми, непредставлення Товариством дефектних актів про доцільність проведення ремонтно-будівельних робіт, перепусток, журналів про перебування на території товариства працівників (власних та/або залучених) та техніки (власної та/або залученої) під час проведення ремонтно-будівельних робіт, відсутність у товарних накладних на отримання товарно-матеріальних цінностей посилання на дату та номер довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та відсутність посвідчень про якість (сертифікати відповідності) на отримані товарно-матеріальні цінності не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства і не спростовує висновків суду про реальність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.02.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: подані Товариством первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими Інспекцією фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчать про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього Товариства.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.04.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: немає жодного закону чи підзаконного нормативного акту, який би забороняв Товариству приймати рішення про проведення тих чи інших ремонтних робіт, доцільність проведення яких визначена самим Товариством, та зобов`язував би Товариство оформляти прийняте рішення якимись документами зовнішнього та/або внутрішнього застосування; встановлення на Товаристві пропускного режиму людей та механізмів, визначення його особливостей та документального оформлення є виключною прерогативою Товариства, яка жодним чином не прив`язана до вимог того чи іншого нормативно-правового акту України; для формування витрат та податкового кредиту платника податків контролюючий орган має оцінювати відносини безпосередньо між учасниками господарської операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, тоді як відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами; видаткова накладна, як первинних документ бухгалтерського обліку, не підданий правовому регулюванню, оскільки немає жодного нормативно-правового акту, яким би затверджувалася форма видаткової накладної..
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.11.2021 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 16.11.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України за жовтень 2012 року, ПП "Електрокомплект" за листопад 2012 року та липень 2013 року, ТОВ "Цифрові технології - захід" за жовтень - листопад 2013 року, ТОВ "Боул Трейд" за березень 2012 року, ТОВ "Сана Прим" за травень 2012 року, ТОВ "Юбісі Тред" за червень 2012 року, ТОВ "Неона Консалт" за березень 2013 року, ТОВ "Профмаг" за квітень, серпень, листопад та грудень 2013 року, ТОВ "Поберіжжя" за березень 2014 року та ТОВ "Укрснаб-Агро" за березень 2014 року і використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків, результати якої були оформлені актом № 240/22-01/31120922 від 10.05.2015, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на суму 735885,00 грн. (у тому числі: за 1 півріччя 2012 року на суму 4267,00 грн., за 3 квартали 2012 року - на суму 5820,00 грн., за 2012 рік - на суму 8092,00 грн., за 2013 рік - на суму 35336,00 грн., за 2014 рік - 735885,00 грн.); пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 грн. Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 157901,00 грн. (у тому числі: за березень 2012 року - 833,00 грн., за червень 2012 року - 5130,00 грн., за жовтень 2012 року - 5851,00 грн., за листопад 2012 року - 345,00 грн, за травень 2013 року - 2328,00 грн., за липень 2013 року - 356,00 грн., за серпень 2013 року - 470,00 грн., за жовтень 2013 року - 1153,00 грн., за листопад 2013 року - 1990,00 грн., за березень 2014 року - 139445,00 грн.) та до завищення бюджетного відшкодування за січень 2014 року на суму 1047,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно сформувало витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит за відповідні податкові періоди по господарських операціях з ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України, ПП "Електрокомплект", ТОВ "Цифрові технології - захід", ТОВ "Боул Трейд", ТОВ "Сана Прим", ТОВ "Юбісі Тред", ТОВ "Неона Консалт", ТОВ "Профмаг", оскільки не підтверджено реальність здійснення таких операцій, з огляду на: відсутність у актах приймання-передачі виконаних робіт посилання на державні будівельні норми (по взаємовідносинах з ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМ ім. Г.В. Карпенка НАН України"); непредставлення дефектних актів про доцільність проведення ремонтно-будівельних робіт (по взаємовідносинах з ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМ ім. Г.В. Карпенка НАН України",ТОВ "Цифрові технології-захід", ТОВ "Сана Прим"); непредставлення перепусток, журналів про перебування на території Товариства працівників (власних та/або залучених) та техніки (власної та/або залученої) під час проведення ремонтно-будівельних робіт (по взаємовідносинах з ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМ ім. Г.В. Карпенка НАН України",ТОВ "Цифрові технології-захід", ТзОВ "Сана Прим"); існування акту іншого територіального органу державної податкової служби за місцем реєстрації контрагента, в якому значиться, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, відсутність об`єкта оподаткування, неможливість реального виконання операцій контрагентом (по взаємовідносинах з ДП "Інженерний центр "Львівантикор" ФМ ім. Г.В. Карпенка НАН України", ТОВ "Цифрові технології-захід", ТОВ "Сана Прим", ПП "Електрокомплект", ТОВ "Боул Трейд", ТОВ "Юбісі Трейд", ТОВ "Профмаг",ТОВ "Неона Консалт"); відсутність у товарних накладних на отримання товарно-матеріальних цінностей посилання на дату та номер довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (по взаємовідносинах з ПП "Електрокомплект", ТОВ "Боул Трейд", ТОВ "Юбісі Трейд", ТОВ "Профмаг",ТОВ "Неона Консалт"); відсутність посвідчень про якість (сертифікати відповідності) на отримані товарно-матеріальні цінності (по взаємовідносинах з ПП "Електрокомплект", ТОВ "Боул Трейд", ТОВ "Юбісі Трейд", ТОВ "Профмаг",ТОВ "Неона Консалт").
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015: № 0000752201, яким зменшила Товариству суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року на 735885,00 грн.; № 0000762201, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 157901,00 грн. - за основним платежем, 78951,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000832201, яким зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2014 року на 1047,00 грн., визначила суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1047,00 грн. та штрафні (фінансові)санкції у розмірі 524,00 грн.
По взаємовідносинах із ТОВ "Поберіжжя" та ТОВ "Укрснаб-Агро" за березень 2014 року Товариство скористалось правом на застосування податкового компромісу, який був погоджений рішенням начальника Інспекції від 24.04.2015 №2697/10/13-09-22-01, згідно якого податковий компроміс складає 139445,09 грн. заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням тов