ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/7608/17
адміністративне провадження № К/9901/60097/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 (суддя - Григорович П.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді: Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/7608/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімер" (далі - ТОВ "Сімер") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 28.08.2015 №0000092802;
визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо списання з інтегрованої картки ТОВ "Сімер" суми бюджетного відшкодування у розмірі 1413983,00грн.;
зобов`язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити в інтегрованій картці ТОВ "Сімер" заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1413983,00грн.;
зобов`язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а саме бюджетного відшкодування ТОВ "Сімер" з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 1413983,00грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 0000092802 від 28.08.2015. Зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити в інтегрованій картці ТОВ "Сімер" заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що право на заявлення бюджетного відшкодування з урахуванням положень пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України обмежено строком давності у 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке відшкодування, яке, в свою чергу, виникає в наступному звітному періоді після періоду, в якому здійснена фактична сплата податку на додану вартість постачальникам товарів.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сімер" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Сімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.06.2015 №77/1-26-50-28-02-37723801, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, що призвело до завищення на 1413983,00 грн. заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року.
На підставі названого акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 №0000092802, яким відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1413983,00 грн.
Судами також встановлено, що між ТОВ "Слов`янське" (Продавець) та ТОВ "Сімер" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.10.2011, за умовами якого ТОВ "Сімер" придбано нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Горького, будинок 125, за ціною 8500000 грн., у тому числі 1416666,67 грн. податку на додану вартість.
Відповідно до Розділу ІІ "Податковий кредит" Додатку 5 до Податкової Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами господарської діяльності в жовтні-листопаді 2011 року, Позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 1416813,00 грн. (1416666,67 грн. + 146,33 грн. ПДВ за взаємовідносинами з іншими постачальниками), а суму від`ємного значення з ПДВ (1416813 грн.) зараховано до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що підтверджується рядком 20.2 Декларації з ПДВ за листопад 2011 року.
У квітні 2012 року Позивачем задекларовано від`ємне значення з ПДВ у сумі 1416666,00 грн., та спрямовано його до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, про що зазначено у рядку 24 Декларації з ПДВ за квітень 2012 року.
В травні 2012 року Позивачем подано Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за квітень 2012 року, за яким суму від`ємного значення (1416466,00 грн.) заявлено до бюджетного відшкодування (у рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ в наступних звітних періодах) у розмірі 1413983 грн.; а суму 2483,00 грн. віднесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Правомірність формування зазначеного залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1413983 грн. перевірено та підтверджено відповідачем в акті №137/2/15-30/37723801 від 24.04.2012 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сімер", код ЄДРПОУ 37723801, з питань достовірності нарахування залишку від`ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року".
Крім того, за наслідками проведеної в 2012 році документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом позивачу направлено Довідку від 18.07.2012 №447/15-30/37723801 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Сімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2012 року", в якій зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні Позивачем у Декларації за квітень 2012 року бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1413983,00 грн.
Протягом звітних періодів квітень 2012 - січень 2015 у позивача додатково виникло від`ємне значення з ПДВ в сумі 211593,00 грн. яку ним заявлено у рахунок збільшення реєстраційного ліміту у Податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року.
У квітні 2015 року Позивачем подано Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, яким 1413983,00 грн. суми бюджетного відшкодування, відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, заявлено для повернення на рахунок у банку.
Проте, відповідачем відмовлено у здійсненні бюджетного відшкодування у зв`язку з порушенням встановлених пунктом 102.5. статті 102. Податкового кодексу України строків.
За правилами пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).
Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
Яв встановлено судами правомірність відображенні позивачем у Декларації за квітень 2012 року бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1413983,00 грн. нарахування ТОВ "Сімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2012 року підтверджено довідкою від 18.07.2012 №447/15-30/37723801 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Сімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2012 року".
В даному випадку, в квітні 2015 року позивачем було подано заяву про зміну способу отримання попередньо заявленої та узгодженої суми бюджетного відшкодування відповідно до вимог пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71 -VIII до Податкового кодексу України внесено такі зміни: підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено, зокрема пунктом 33 такого змісту: " 33. За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;
б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року."
У розділі IV податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та у додатку до неї позивачем була заявлена лише сума у розмірі 211 593 грн, яку позивач спрямував у рахунок збільшення свого реєстраційного ліміту СЕА та помилково не була відображена сума бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн.
У зв`язку з цим, у квітні 2015 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, яким вищезазначену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн, відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, було заявлено для повернення на рахунок у банку.
Таким чином, у квітні вищезазначений розрахунок коригування до податкової декларації з податку на додану вартість був поданий ТОВ "Сімер" в межах строків, встановлених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
За таких обставин суди попередніх інстанцій вірно не погодились з висновком контролюючого органу про порушення позивачем строків, встановлених пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Пунктом 1 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 року за № 217/24994, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Відповідно до пункту 13 Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Згідно з пунктом 16 Порядку, посадовими особами ГУ Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім`я ГУ Міндоходів, обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ Міндоходів.
Таким чином, не відображення у картці особового рахунку відповідних даних безпосередньо впливає на реальний стан платежів, породжує для платника податків настання юридичних наслідків та впливає на його права і обов`язки.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -