ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа №813/1463/17
адміністративне провадження № К/9901/36039/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Публічного акціонерного товариства "Шахта Надія" про стягнення коштів з рахунків платника податків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (головуючий суддя - Улицький В.З., судді: Запотічний І.І., Кузьмич С.М.) у справі №813/1463/17.
встановив:
Офіс великих платників податків ДФС звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" (далі - ПАТ "Шахта "Надія") до бюджету з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу 156 915,87 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 позов задоволено з тих підстав, що спірна сума податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, податковий борг по податковій декларації за 2011 рік визнано безнадійним боргом, а тому податковим органом неправомірно перераховано кошти, сплачені платіжним дорученням від 30.01.2017 №218 в рахунок погашення податкового боргу за 2011 рік.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017.
В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДФС посилається на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином матеріали справи та не вжито визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо перевірки фактичних обставин справи шляхом витребування додаткових доказів, що призвело до висновків суду, які суперечать матеріалам, наявним у справі та не відповідають фактичним обставинам.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Шахта "Надія" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПАТ "Шахта "Надія" частково сплачено суму самостійно задекларованих зобов`язань на підставі податкових декларацій за грудень 2016 року та січень 2017 року платіжними дорученнями: №74 від 13.01.2017 на суму 385000,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за грудень 2016 року" та № 218 від 30.01.2017 на суму 79877,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за січень 2017 року".
Cплачені відповідачем до бюджету кошти в сумі 6582,29 грн (платіжне доручення від 23.01.2017 №9445170) та кошти в сумі 73294,71 грн (платіжне доручення від 30.01.2017 №9726848) на загальну суму 79877,00 грн зараховано в порядку черговості сплати заборгованості минулих років, а саме: частково погашено податковий борг по декларації №9002397706 від 20.04.2011.
Після сплати коштів 23.01.2017 в сумі 6 582,26 грн. заборгованість по даній декларації зменшилась та станом на 23.01.2017 становила 2101936,16 грн., а після сплати коштів 30.01.2017 в сумі 73294,71 грн. заборгованість по даній декларації зменшилась та станом на 30.01.2017 становила 2028641,45 грн.
Відтак, сума податкового боргу ПАТ "Шахта "Надія" і далі становить 156 915,87 грн., в тому числі, основна сума зобов`язань - 131 629,00 грн. та пеня 25 286,87 грн.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 по справі 813/1554/15, яка набрала законної сили 12.01.2017 відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 по справі за № 876/9199/16, зобов`язано Червоноградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області визнати податковий борг Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" таким, стосовно якого минув строк давності встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (безнадійним боргом) по податковій декларації за № 9002397706 від 20.04.2011 на суму - 2 600 658,00 грн. Зобов`язано Червоноградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного боргу по податку на додану вартість на суму 44865903,62 грн., в яку входить податкова декларація за № 9002397706 від 20.04.2011 на суму - 2 600 658,00 грн.
Відповідно підпункту 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
Позивачем платіжним дорученням від 13.01.2017 №74 сплачено податок на додану вартість за грудень 2016 року, платіжним дорученням від 30.01.2017 сплачено податок на додану вартість за січень 2017 року.
Однак, податковий орган 30.01.2017 по платіжному дорученню за № 218 провів погашення податкового боргу по податковій декларації від 20.04.2011 за № 9002397706.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Отже, враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, податковий борг по податковій декларації за 2011 рік визнано безнадійним боргом, податковим органом неправомірно зараховано сплачені підприємством кошти в рахунок погашення цього боргу, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові про стягнення спірної суми податкового боргу.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд