ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/119/19
Провадження № 11-130заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєв В. С.
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - Костинчука П. М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2021 року (судді Пасічник С. С., Бившева Л. І., Васильєва І. А., Хохуляк В. В., Юрченко В. П.),
УСТАНОВИЛА:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив:
- визнати рішення ВККС від 29 січня 2019 року № 110/вс-19 (далі - спірне рішення) щодо відмови переглянути у пленарному складі рішення від 27 грудня 2018 року № 326/зп18 щодо результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання як частини кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду;
- зобов`язати ВККС у пленарному складі переглянути рішення від 27 грудня 2018 року № 326/зп18 щодо результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання як частини кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, із залученням Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ).
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він брав участь у конкурсі на заміщення вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, оголошеного рішенням ВККС від 2 серпня 2018 року № 186/зп-18.
3 січня 2019 року позивач звернувся із заявою до Комісії про перегляд рішення ВККС від 27 грудня 2018 року № 326/зп18 щодо результатів виконаного практичного завдання у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Спірним рішенням Комісії ОСОБА_1 відмовлено в перегляді зазначеного вище рішення.
На думку позивача, на засіданні Комісії 29 січня 2019 року розгляд його заяви від 3 січня 2019 року про усунення порушень і перегляд результату практичного завдання на підставі частини другої статті 85 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) по суті не відбувся, оскільки Комісія, відмовляючи в перегляді свого рішення, не вмотивувала спірне рішення.
Окрім того, вважав, що Комісія діяла протиправно, оскільки члени ВККС, які брали участь у засіданні колегій з оцінювання практичного завдання, брали участь і в засіданні в її пленарному складі 29 січня 2019 року.
Також позивач зауважив, що ВККС при прийнятті спірного рішення протиправно не залучила ГРМЕ, яка є допоміжним органом Комісії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 17 лютого 2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому виходив з того, що спірне рішення прийнято та підписано повноважним складом ВККС, у ньому є посилання на визначені законом підстави його ухвалення та наведено мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Не погодившись із такими висновками суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення цього суду та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Скарга мотивована неправильним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та упередженістю суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
На думку ОСОБА_1, Комісія спірним рішенням протиправно відмовила в перегляді у пленарному засіданні рішення ВККС від 27 грудня 2018 року щодо результатів виконаного ним практичного завдання, що суперечить статті 88 Закону № 1402-VIII, адже відмова у перегляді фактично дорівнює ігноруванню його заяви, є відмовою відповідача від виконання своєї функції і вказує на свавільне розпорядження своїми повноваженнями.
Позивач посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував доводи у позовній заяві про те, що Комісія повинна була діяти як суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), тобто, Комісія порушила його право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім органом.
Також позивач вважає, що суд першої інстанції помилився в застосуванні норм матеріального права в частині доводів позову про обов`язкову участь ГРМЕ у перегляді Комісією результатів практичного завдання, оскільки така участь сприяла б добросовісності та безсторонності цього процесу.
На час розгляду справи відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов.
У судовому засіданні позивач та його представникпідтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення позивача та його представника, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Комісії від 2 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад - у Вищому антикорупційному суді та 12 посад - в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 7 Закону України від 7 червня 2018 року № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд" (далі - Закон № 2447-VIII), та надав документи, визначені пунктами 2-13 частини першої статті 71 Закону № 1402-VIII.
26 жовтня 2018 року Комісія прийняла рішення № 238/вс-18, яким допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 230/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, складення анонімного письмового тестування 12 листопада 2018 року та виконання практичного завдання 14 листопада 2018 року.
13 листопада 2018 року рішенням № 256/зп-18 Комісія затвердила рейтингові кодовані та декодовані результати складеного 12 листопада 2018 року анонімного письмового тестування на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (додатки 2 та 4, згідно з якими за результатами письмового тестування ОСОБА_1 набрав 73,5 бала), а також визначила допустити до виконання практичного завдання під час іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 48 учасників за додатком 6 (серед яких під № 2 ОСОБА_1 ).
27 грудня 2018 року, розглянувши питання про визначення загальних результатів першого етапу "Іспит" та допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" у межах конкурсу на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, оголошеного 2 серпня 2018 року, Комісія прийняла рішення № 326/зп-18, яким затвердила рейтингові кодовані та декодовані результати виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання (додатки 1 та 2) та рейтингові результати складеного 12 та 14 листопада 2018 року іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (додаток 3), а також відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" і визнала такими, що не склали іспиту, не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду та припинили участь в оголошеному 2 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, 16 учасників, які займають нижчі позиції у рейтингових результатах іспиту (додаток 5).
При цьому, як зазначено у вказаному рішенні, максимально можливий бал практичного завдання - 120, а іспиту загалом - 210; мінімально допустимий бал практичного завдання - 72, а іспиту - 126.
Згідно із додатками до цього ж рішення за результатами виконання практичного завдання ОСОБА_1 набрав 35,5 бала, а сумарно за проходження іспиту - 109 балів, відтак йому відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", його визнано таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду та припинив участь в оголошеному 2 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Не погодившись із визначеними Комісією результатами іспиту, ОСОБА_1 3 січня 2019 року звернувся до Комісії з заявою про перегляд у пленарному засіданні рішення від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII.
За наслідками розгляду заяви позивача 29 січня 2019 року Комісія в пленарному складі прийняла спірне рішення, яким відмовила у перегляді рішення ВККС від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправним вказане спірне рішення, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача, наведеним на обґрунтування його вимог, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14 червня 2018 року набрав чинності Закон № 2447-VIII, який визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2447-VIII Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.
Частиною першою статті 7 Закону № 2447-VIII передбачено, що суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом № 1402-VIIIвимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам, встановленим цією статтею.
На посаду судді відповідного вищого спеціалізованого суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33 цього Закону (частина третя статті 81 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 1402-VIII суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом.
Згідно із частиною одинадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Частинами першою та другою статті 83 Закону № 1402-VIII установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС(частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII).
На підставі частин першої, другої та десятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Комісія зобов`язана забезпечити прозорість іспиту.
Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням ВККС від 2 жовтня 2018 року № 210/зп-18) (далі - Порядок № 144/зп-16) іспит - це встановлений Законом № 1402-VІІІ етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться Комісією з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 розділу I Порядку № 144/зп-16).
Згідно з положеннями розділу V Порядку № 144/зп-16 мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання встановлюється окремо для кожного іспиту. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування, становить 90 балів. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами виконання практичного завдання, - 120 балів. Загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Як установив суд першої інстанції, 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, а 14 листопада 2018 року виконав практичне завдання як складові іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах оголошеного Комісією 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до пункту 14 розділу V Порядку № 144/зп-16 мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування, практичного завдання та іспиту визначається на основі рейтингу учасників з урахуванням кількості посад суддів, на які оголошено конкурс. Мінімально допустимі бали встановлюються Комісією до початку іспиту.
Рейтинг стадій іспиту (анонімного письмового тестування, практичного завдання) та іспиту формується відповідно до кількості набраних учасниками балів (від більшого до меншого), де кожному учаснику визначається окрема позиція. За результатами складання анонімного письмового тестування до виконання практичного завдання допускаються учасники, які набрали мінімально допустимий і більший бал у кількості, яка є вчетверо більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс.
Учасники, які не набрали мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування, визнаються такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді незалежно від результату другої стадії іспиту (за наявності) і припиняють участь у конкурсі.
Мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування, практичного завдання становить 60 відсотків від максимально можливого бала за відповідну стадію іспиту, якщо рішенням Комісії не встановлено більший мінімально допустимий бал.
Мінімально допустимий бал за виконання практичного завдання встановлюється з метою визначення мінімально допустимого бала іспиту. До другого етапу кваліфікаційного оцінювання допускаються учасники, які набрали мінімально допустимий і більший бал іспиту (у разі набрання мінімально допустимого і більшого бала анонімного письмового тестування) у кількості, що є втричі більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс, за умови набрання мінімально допустимого і більшого бала за іспит.
Мінімально допустимий бал іспиту є сумою мінімально допустимих балів його стадій і становить 60 відсотків від максимально можливого бала за іспит, якщо рішенням Комісії не встановлено більший мінімально допустимий бал іспиту.
Якщо двоє і більше учасників набрали однакові бали за анонімне письмове тестування або іспит, то для подальшої участі у кваліфікаційному оцінюванні допускаються усі такі учасники. У такому разі кількість учасників, які допускаються до виконання практичного завдання або другого етапу кваліфікаційного оцінювання, може збільшитись відповідно до кількості учасників, які мають однакові результати.
Як установлено матеріалами справи та з`ясовано судом, кількість учасників конкурсу була втричі більшою від кількості вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, на які оголошено конкурс. Загальний бал іспиту учасника, позивача у справі становив 109.
Рішенням від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 Комісія затвердила рейтингові результати складеного 12 та 14 листопада 2018 року іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Відповідно до витягу з додатку 3 до цього рішення ОСОБА_1 отримав за тестування 73,5 бала, за практичне завдання - 35,5 бала, загальна кількість балів - 109, у звʼязку із чим ОСОБА_1 відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведена співбесіди", визнано його таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, та припинено його участь в оголошеному 2 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (додаток 5 до цього рішення).
Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", який набрав чинності з 5 серпня 2018 року, доповнено частину другу статті 85 Закону № 1402-VІІІ після абзацу третього новим абзацом такого змісту: "Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання".
4 січня 2019 року до Комісії надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Комісії щодо затвердження результатів виконаного ним практичного завдання.
Спірним рішенням Комісії за наслідками проведеного пленарного засідання відмовлено ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18.
ОСОБА_1 вважає, що ВККС у спірному рішенні відмовила йому в перегляді прийнятого щодо нього рішення лише з формальних підстав, не здійснивши перегляду методики і правильності оцінювання його роботи по суті.
Разом з цим, аналізуючи положення абзацу четвертого частини другої статті 85 Закону № 1402-VIIІ про можливість перегляду ВККС у пленарному складі рішень, прийнятих палатою чи колегією щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана норма встановлює право, а не обов`язок ВККС на здійснення такого перегляду.
Зокрема, перегляд Комісією у пленарному складі рішень, прийнятих палатою чи колегією ВККС щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання може відбуватися за наявності певних обставин, що об`єктивно свідчать про необґрунтованість установленого результату виконаного практичного завдання, зокрема: порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання, встановлення помилок у спеціальному програмному забезпеченні, що надавали можливість ідентифікувати автора роботи, тощо.
Отже, саме собою звернення ОСОБА_1 до ВККС із заявою про перегляд рішення Комісії від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 у частині затвердження результатів виконаного ним практичного завдання не є безумовною підставою для здійснення відповідачем перегляду результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
В оскаржуваному рішенні Комісія зазначила, що підстав для перегляду рішення ВККС від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 про затвердження результатів виконаного учасником іспиту ОСОБА_1 14 листопада 2018 року практичного завдання не встановлено, оскільки вказане практичне завдання перевірено відповідно до Порядку № 144/зп-16, а саме шляхом використання спеціального програмного забезпечення, у якому на момент оцінювання та перевірки неможливо ідентифікувати автора роботи, остаточний же результат виконаного позивачем практичного завдання визначений спеціальним програмним комплексом на підставі оцінок членів Комісії шляхом проставлення середнього арифметичного бала з округленням до найближчого цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5.
Таким чином, здійснюючи свої дискреційні повноваження, визначені абзацом четвертим частини другої статті 85 Закону № 1402-VIIІ, ВККС не встановила підстав для перегляду рішення ВККС від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 про затвердження результатів виконаного учасником іспиту ОСОБА_1 14 листопада 2018 року практичного завдання та прийняла спірне рішення, яким відмовила ОСОБА_1 у перегляді прийнятого щодо нього рішення № 326/зп-18.
З матеріалів справи убачається, що рішення Комісії від 29 січня 2019 року № 110/вс-19 підписане повноважним складом ВККС та всіма її 13 членами, які брали участь у його ухваленні.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВККС діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин і належним наданням їм оцінки.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що Комісія, діючи як суд в розумінні статті 6 Конвенції, при перегляді свого рішення від 27 грудня 2018 року порушила вимоги щодо розумного строку такого перегляду, оскільки станом на кінець січня 2019 року вже відбувався наступний етап проходження конкурсу, неучасть у якому ставала перешкодою для завершення проходження всіх його етапів.
Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено строку, протягом якого Комісія має розглянути заяву щодо перегляду свого рішення. До того ж відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 101 Закону № 1402-VIII Комісія може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо допуску до конкурсу або добору. За змістом положень статті 85 Закону № 1402-VIII можна дійти висновку, що здійснення такого перегляду є правом Комісії, а не її обов`язком. Виходячи з наведеного, доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Доводи ОСОБА_1 про обов`язкове залучення ГРМЕ до перегляду результатів практичного завдання також не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на етапність проведення кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду участь ГРМЕ у процесі кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду чітко регламентована і спеціальне засідання за участю цього органу, відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 2447-VIII,проводиться лише після встановлення результатів іспиту.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 зроблені за повного з`ясування судом обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, відповідають установленим судом обставинам та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне і законне рішення, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 266, 308, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду