ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/109/21
Провадження № 11-257заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2021 року (у складі колегії суддів Чиркіна С. М., Бучик А. Ю., Єзерова А. А., Кравчука В. М., Стародуба О. П.) у справі № 9901/109/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 14 вересня 2010 року № 900/2010 "Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів",
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 14 вересня 2010 року № 900/2010 "Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів".
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та встановив десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, зокрема, ухвалив: навести, які саме права, свободи та інтереси позивача та яким чином їх порушує оскаржуваний Указ Президента України від 14 вересня 2010 року № 900/2010 "Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів", а також зазначити, у чому, на думку позивача, полягає його протиправність; подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів; зазначити підстави для залучення Міністерства оборони України та Верховної Ради України в особі Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки до участі у справі як третіх осіб; надати письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
3. На виконання вимог ухвали від позивача 03 червня 2021 року до суду першої інстанції надійшли доповнення до позовної заяви, у яких скаржник зазначає, що внаслідок "знищення" військових судів порушено його право як військового на звернення до професійного військового суду для захисту своїх прав і свобод, зокрема оскарження дій командування, отримання роз`яснень тощо. Також, на переконання ОСОБА_1, Міністерство оборони України, Верховну Раду України в особі Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки необхідно залучити до участі у справі як третіх осіб з метою отримання відомостей стосовно військових злочинів та боєздатності Збройних Сил України.
Крім того, скаржником подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом. Зазначене клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в період з 14 вересня 2010 року по 05 квітня 2014 року у випадку звернення до суду з цим позовом існувала загроза втратити посаду юриста Нікопольського НТ Національної металургійної академії України, а також ймовірність отримання тиску на підприємницьку діяльність. У період з 05 квітня 2014 року позивач не зміг звернутися до суду з позовом, оскільки був мобілізований до Збройних Сил України в "особливий період" для захисту Батьківщини, де й надалі проходить військову службу.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2021 року в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом відмовлено та повернуто ОСОБА_1 позовну заяву на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою (заявою про оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 9901/109/21).
6. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: конкретизації, яку ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду оскаржує позивач; наведення обґрунтування, у чому саме полягали порушення норм процесуального права та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції.
7. У строк, встановлений судом, до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків з обґрунтуванням його вимог про скасування ухвали суду першої інстанції від 07 червня 2021 року, із зазначенням того, у чому полягає незаконність ухвали,а також неправильне застосування судом норм права при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 вересня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України.
9. Станом на 03 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від Президента України відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.
Оцінка суду першої інстанції
10. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на звернення до суду, не можуть вважатися об`єктивно непереборними і такими, що виключали можливість для вчасного звернення до суду із цим позовом.
11. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що про існування оскаржуваного Указу позивач мав можливість дізнатись з 16 вересня 2010 року - з моменту офіційного оприлюднення Указу Президента України від 14 вересня 2010 року № 900/2010, однак до суду позивач звернувся засобами поштового зв`язку лише 15 квітня 2021 року, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку на оскарження зазначеного вище Указу, а також не вказав, коли саме він дізнався про оскаржуваний Указ та не надав належних доказів.
12. Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду критично оцінив доводи скаржника про неможливість звернення до суду під час проходження служби в лавах Збройних Силу України, оскільки позовна заява могла бути направлена засобами поштового зв`язку або через сервіс "Електронний суд", розміщений за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, тому, на думку суду першої інстанції, зазначена обставина не є перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
13. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив докази і не встановив обставини справи, а також дійшов помилкового висновку про неповажність обставин, що унеможливили вчасне звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.
14. Скаржник зазначає, що в період з 14 вересня 2010 року по 05 квітня 2014 року він не звернувся до суду у зв`язку з "великою загрозою" та страхом втрати посади юриста Нікопольського НТ Національної металургійної академії України, а також непосильним тиском або й втратою його підприємницького бізнесу внаслідок звернення до суду.
15. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що в період з 05 квітня 2014 року не міг звернутися із цим позовом, оскільки виконував покладені на нього військові службові обов`язки, пов`язані з мобілізацією, війною та "особливим періодом в Україні".
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких мотивів.
17. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
19. Відповідно до частини першої статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
20. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
21. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
22. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. За частиною другою статті 123 цього Кодексу якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
24. Як установлено судом першої інстанції та згідно з матеріалами справи, оскаржуваний Указ Президента України від 14 вересня 2010 року № 900/2010 "Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів" набрав чинності 16 вересня 2010 року.
25. Водночас, як слідує з матеріалів справи, з позовом до адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся лише у квітні 2021 року, тобто з пропускомвизначеного процесуальним законом шестимісячного строку.
На обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду скаржник у заяві, поданій на усунення недоліків, зазначив, що в період з 14 вересня 2010 року по 05 квітня 2014 року не міг звернутися до суду із цим позовом, оскільки мав побоювання, що його сім`я втратить засіб для існування, оскільки йому "було відомо про терор на інакомислячих осіб, які йдуть проти системи та проти партії "Відродження" про що свідчить прийняття закону депутатами Верховної Ради України про ліквідацію військових судів". Крім того, скаржник зазначив, що з 05 квітня 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України, де проходить військову службу дотепер, а відтак стверджує, що не мав можливості вчасно звернутися до суду.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просив поновити строк на усунення недоліків, визначених ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2021 року.
26. Оцінюючи зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення встановленого КАС України строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його поновлення з таких мотивів.
27. Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
28. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з метою вирішення цього спору і захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
30. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду з метою вирішення спору, відносини стають стабільними.
31. З аналізу зазначених вище законодавчих норм слідує, що у випадку, коли особа вважає, що її права та інтереси були порушені, вона має право звернутися до суду у шестимісячний строк. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
32. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
33. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
34. При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
35. У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
36. Так, з матеріалів справи слідує, що скаржник обґрунтовує пропущений ним строк звернення до суду умовно розподіляючи його (строк) на періоди: з 14 вересня 2010 року по 05 квітня 2014 року та з 05 квітня 2014 року.
Зокрема, період до 05 квітня 2014 року ОСОБА_1 мотивув своїми побоюваннями "протидіяти системі ОСОБА_3 – ОСОБА_4, які сформували небезпечні ілюзії щодо непотрібності Збройних Сил України, військової підготовки громадян, військової юстиції, встановили повний обман суспільства, Верховної Ради України відносно ролі та місця Збройних Сил України та військових судів України".
37. Оцінюючи зазначені доводи скаржника, Велика Палата Верховного Суду зазначає про те, що ОСОБА_1 ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав жодних доказів, які б свідчили або могли б свідчити про обґрунтованість зазначених скаржником "побоювань".
38. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що загальновідомим, а також констатованим ЄСПЛ у рішенні від 17 жовтня 2019 року у справі "Полях та інші проти України" є той факт, що президентство ОСОБА_3 закінчилося в результаті акцій протесту, відомих як "Євромайдан", які відбувалися в період з листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
39. З наведеного слідує, що в період з 22 лютого по 04 квітня 2014 року обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує пропущення ним строку звернення до суду, були відсутні.
40. Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проходження служби в лавах Збройних Сил України не є перешкодою для своєчасного звернення до суду, оскільки позовна заява до адміністративного суду подається не лише особисто, а й може бути направлена засобами поштового зв`язку або через систему "Електронний суд".
41. З урахуванням зазначеного не можна погодитися з доводами скаржника про те, що таке рішення суду першої інстанції обумовлене тим, що судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не є суддями військових судів, не були мобілізовані до лав Збройних Сил України в особливий період, чи тим, що вони не стикаються з питаннями Збройних Сил України та не орієнтуються у військових справах. Рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви не зумовлене небажанням чи неспроможністю суду з якихось причин розглядати позовні вимоги ОСОБА_1, а обумовлене тим, що скаржник порушив установлені законом порядок, умови та строки звернення за захистом порушеного права.
42. Варто зазначити, що позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі не навів об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах установленого КАС України строку.
43. Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, оскільки скаржником не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого статтею 122 КАС України строку.