ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/481/19
Провадження № 11-10заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача Кучера В. М.,
представниці відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 9901/481/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Президент України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року (у складі колегії суддів Стародуба О. П., Єзерова А. А., Желєзного І. В., Кравчука В. М., Чиркіна С. М.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 02 вересня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1"; поновити ОСОБА_1 на посаді члена ВРП; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді члена ВРП допустити до негайного виконання.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1798-VIII) визначено виключний перелік підстав, при яких член ВРП може бути звільнений з посади. Однак у цьому випадку відсутні підстави, передбачені Законом № 1798-VIII, а тому спірний наказ є незаконним. На переконання позивача, посилання відповідача на Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 (як на підставу відрахування його зі штату ВРП), яким скасовано Указ про його призначення, є безпідставним, оскільки з моменту складення ним присяги члена ВРП та зарахування до штату ВРП Указ про його призначення членом ВРП є таким, що вичерпав свою дію, і його подальше скасування не породжує будь-яких юридичних наслідків.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді направлено для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
6. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невмотивованість оскаржуваного рішення, неповноту дослідження доказів та обставин справи, неправильне застосування норм права, допущені судом першої інстанції, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРП на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року, а ухвалою від 03 березня 2021 року призначила справу № 9901/481/19 до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
9. 26 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу ВРП залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
10. 15 вересня 2021 року протокольною ухвалою Великої Палати Верховного Суду залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Президента України.
11. 27 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року.
12. Станом на 04 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від Президента України відзив на апеляційну скаргу ВРП не надходив. В судове засідання 04 листопада 2021 року представник Президента України не з`явився.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
13. Указом Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019 "Про призначення члена Вищої ради правосуддя" ОСОБА_1 призначено членом ВРП.
У цей же день ОСОБА_1 склав присягу члена ВРП.
14. Наказом ВРП від 15 травня 2019 року № 241-к "Про зарахування до штату Вищої ради правосуддя ОСОБА_1" позивача зараховано до штату ВРП на посаду члена ВРП. Із цієї дати позивач приступив до виконання своїх обов`язків.
15. Трудова книжка позивача містить запис про зарахування до штату ВРП на посаду члена ВРП (підстава - Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019, наказ від 15 травня 2019 року № 241-к).
16. Указом Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 "Про скасування Указу Президента від 13 травня 2019 року № 217/2019" скасовано Указ Президента, яким ОСОБА_1 призначено на посаду члена ВРП.
17. 11 червня 2019 року ОСОБА_1 оскаржив Указ від 10 червня 2019 року № 359/2019 до Верховного Суду.
18. 12 червня 2019 року відбулось засідання ВРП, на якому головуючим було оголошено, зокрема, про те, що Указом Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 скасовано Указ Президента № 217/2019, яким ОСОБА_1 призначено на посаду члена ВРП. Своєю чергою ОСОБА_1 повідомив, що Указ від 10 червня 2019 року № 359/2019 ним оскаржено в судовому порядку.
19. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову провадження у справі № 9901/328/2019 закрито. Суд установив, що у заяві про відмову від позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на звільнення його з посади члена ВРП або припинення його повноважень як члена ВРП. Також предметом оскарження є акт індивідуальної дії, який стосується виключно прав позивача, результати розгляду справи не вплинуть на чиї-небудь права, свободи та інтереси, тому відмовляється від позову. Крім цього, у своєму відзиві відповідач також зазначив, що оскаржуваним Указом права позивача не порушені.
20. 26 липня 2019 року Голова ВРП видав наказ № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1", яким члена ВРП ОСОБА_1 відраховано 02 серпня 2019 року зі штату ВРП. Підстава - Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 "Про скасування Указу Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019".
21. Вважаючи наказ ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Висновки суду першої інстанції
22. Частково задовольняючи позовні вимоги, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з таких мотивів.
23. Щодо позивача не було обставин, з якими закон пов`язує звільнення з посади члена ВРП. За висновками суду першої інстанції, для прийняття наказу про відрахування ОСОБА_1 зі штату ВРП повинна бути законна підстава - одна з тих, що передбачені у статті 24 або 25 Закону № 1798-VIII. Водночас наказ ВРП про відрахування зі штату є похідним від рішення про звільнення чи події, внаслідок якої припиняються повноваження, і видається для оформлення припинення трудових відносин. Суд першої інстанції встановив, що визначених законом підстав звільнення або припинення повноважень члена ВРП в наказі не зазначено. Натомість Закон № 1798-VIII, інші закони не передбачають такої підстави для звільнення чи припинення повноважень члена ВРП, як скасування Президентом України відповідного Указу про призначення особи на цю посаду.
24. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 не є тією обставиною, з якою Закон пов`язує наявність підстав для відрахування члена ВРП зі штату відповідного органу. Тому відповідач діяв не в межах повноважень, визначених законодавством. Видання наказу про відрахування зі штату відбулося поза межами повноважень Голови ВРП, визначених частинами п`ятою, шостою статті 22 Закону № 1798-VIII.
25. За висновками суду першої інстанції, скасування наказу голови ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1" фактично відновлює правове становище, яке існувало до винесення зазначеного наказу, та у повній мірі відновлює порушене право позивача, є достатнім способом захисту його прав, а тому в частині поновлення на посаді позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
26. В апеляційній скарзі ВРП зазначає, що в рішенні суду першої інстанції не наведено мотивів відхилення доводів ВРП, що свідчить про невмотивованість рішення і є підставою для його скасування.
27. Неповноту дослідження доказів та обставин у справі, допущену судом першої інстанції, скаржник обґрунтовує так. На переконання скаржника, оскаржуваний наказ підписаний Головою ВРП на виконання вимог частини сьомої статті 22 Закону № 1798-VIII, відповідно до якої Голова ВРП видає накази і розпорядження з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Скаржник зауважує, що наказ не є актом ВРП як колегіального органу у розумінні статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ВРП у спірних правовідносинах щодо позивача не здійснювала повноважень, передбачених Конституцією України. На переконання скаржника, наказ Голови ВРП є похідним від рішення органу, до компетенції якого відноситься питання призначення члена ВРП.
28. Окрім цього, скаржник вважає необґрунтованими та не погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що ВРП діяла не в межах повноважень, визначених законодавством, мотивуючи це так. 11 червня 2019 року до ВРП надійшов Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 "Про скасування Указу Президента України від 13 травня 2019 року № 217". Водночас ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 9901/328/19 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О., третя особа - ВРП, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову та закрито провадження у справі. Скаржник звертає увагу, що на момент видачі наказу Голови ВРП про відрахування ОСОБА_1 зі штату ВРП Указ Президента України від 10 червня 2019 року № 359/2019 був чинним та не було жодного висновку суду про неправомірність дій Президента України, законності чи незаконності відповідного Указу. Водночас, на переконання скаржника, повноваження позивача як члена ВРП припинилися не у зв`язку з його відрахуванням зі штату ВРП, а у зв`язку зі скасуванням суб`єктом призначення акта про його призначення. Тому з огляду на скасування акта про призначення, невстановлення судом незаконності такого скасування, Голова ВРП, забезпечуючи відповідно до статті 22 Закону № 1798-VIII організацію роботи ВРП та здійснюючи адміністративні повноваження, мав підстави для видання наказу про відрахування позивача зі штату.
29. На думку скаржника, скасування наказу Голови ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена ВРП ОСОБА_1" не може мати наслідком відновлення правового становища, яке існувало до винесення оскаржуваного наказу та поновлення ОСОБА_1 на посаді члена ВРП, оскільки для цього відсутнє волевиявлення одного із суб`єктів призначення членів ВРП - Президента України. Натомість суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо фактичного відновлення правового становища позивача, яке існувало до винесення оскаржуваного наказу Голови ВРП. Водночас скаржник зауважує, що в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 10 грудня 2020 року не наведено мотивів відхилення доводів ВРП щодо неможливості відновлення правового становища ОСОБА_1, оскільки наразі скасоване відповідне рішення суб`єкта призначення - Президента України та відсутні законні підстави бути членом ВРП.
Позиція позивача щодо апеляційної скарги ВРП
30. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про її безпідставність, натомість рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим. На переконання позивача, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що Закон № 1798-VIII, інші закони не передбачають такої підстави для звільнення чи припинення повноважень члена ВРП, як скасування Президентом України відповідного Указу про призначення особи на цю посаду. А тому не було законної підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади члена ВРП.
31. Позивач вважає, що відносини публічної служби між ним та ВРП були припинені саме на підставі оскаржуваного наказу від 26 липня 2019 року № 360-к, який став підставою для відрахування позивача зі штату ВРП, внесення до трудової книжки позивача відповідного запису, припинення виплати йому заробітної плати, позбавлення права на допуск до приміщення ВРП. Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скасування оскаржуваного наказу фактично відновлює його правове становище, яке існувало до винесення наказу.
32. Окрім цього, позивач вважає, що суть апеляційної скарги ВРП фактично зводиться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, а не до чітких посилань на допущені судом порушення норм матеріального та/або процесуального права.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
33. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню з таких мотивів.
Щодо предмета оскарження
34. Частиною другою статті 55 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
35. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
36. Частиною першою статті 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє ВРП, яка: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
37. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
38. Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 1798-VIII статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
39. Статтею 3 Закону № 1798-VIIIвизначено повноваження ВРП.
40. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 1798-VIII рішення ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП, якщо інше не визначено цим Законом.
41. Рішення органу ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні органу ВРП, якщо інше не визначено цим Законом (частина друга статті 34 Закону № 1798-VIII).
42. Згідно із частиною першою статті 35 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
43. Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону № 1798-VIII Голова ВРП з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
44. Частиною четвертою статті 22 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення цієї справи судом першої інстанції) встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
45. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, визначені статтею 266 КАС України.
46. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності актів ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
47. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальний закон, поширюючи юрисдикцію адміністративних судів на справи щодо оскарження актів ВРП, не встановлює вимоги, щоб такі акти були прийняті нею лише як колегіальним органом (а не її органом чи посадовою особою).
48. Велика Палата Верховного Суду враховує, що спір у межах цієї справи пов`язаний зі звільненням члена ВРП із займаної посади. Водночас питання набуття / припинення повноважень члена ВРП безпосередньо пов`язані зі здатністю органу суддівського врядування здійснювати свої конституційні повноваження. Тому, враховуючи предмет оскарження, зміст спірних правовідносин, та правові наслідки для здійснення конституційних функцій колегіальним органом, оскаржуваний наказ є предметом судового контролю Верховного Суду як суду першої інстанції.
49. Оскаржуваний наказ ВРП від 26 липня 2019 року № 360-к "Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1" фактично є наказом про звільнення позивача, а отже, є актом ВРП у контексті положень статті 266 КАС України (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2019 року за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про передачу цієї справи за підсудністю).
50. Тому доводи скаржника про те, що оскаржуваний наказ не є актом ВРП в розумінні статті 266 КАС України, а також про те, що ВРП у спірних правовідносинах щодо позивача не здійснювала повноважень, передбачених Конституцією України, не ґрунтуються на законі.