Постанова
Іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 369/4856/19
провадження № 61-6665св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крайчинський Сергій Станіславович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторії Вікторівни, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича про визнання електронних торгів недійсними, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та доповненнями до неї на постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати запис приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Нікітенко В. В. (далі - приватний нотаріус Нікітенко В. В.) від 11 січня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482401:01:007:5045) до ОСОБА_2 ;
визнати недійсними електронні торги з відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 3222482401:01:007:5045) за адресою: АДРЕСА_1, проведені 02 січня 2019 року Державним підприємством "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ").
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 3222482401:01:007:5045, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2016 року у справі № 369/6006/16-к за клопотанням старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Мельника О. П., у кримінальному провадженні від 20 жовтня 2016 року № 42015110200000054, накладено арешт на земельні ділянки в кількості 64 шт, у тому числі на його земельну ділянку, заборонено власникам чи іншим особам за дорученням власників розпоряджатися цими земельними ділянками, до скасування арешту в установленому порядку.
На виконання зазначеної ухвали 03 січня 2019 року державний реєстратор Дідур Б. В. вніс інформацію щодо обтяження на земельну ділянку у вигляді арешту.
Пізніше йому стало відомо, що спірну земельну ділянку ДП "СЕТАМ" продало на прилюдних (електронних) торгах, які відбулися 02 січня 2019 року на вебсайті електронних торгів: https://setam.net.ua.
На думку позивача, торги з продажу цієї земельної ділянки є недійсними з огляду на допущені при їх проведенні порушення законодавства, оскільки на земельну ділянку, що була предметом продажу, накладено арешт, заборонено власникам чи іншим особам за дорученням власників розпоряджатися земельною ділянкою до скасування арешту в установленому порядку, що є підставою для недійсності правочину. Приватний нотаріус Нікітенко В. В. незаконно провів державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, оскільки майно було під арештом та обтяженнями суду. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 28 серпня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсними електронні торги з відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3222482401:01:007:5045 за адресою: АДРЕСА_1 проведені 02 січня 2019 року ДП "СЕТАМ". Визнав протиправним та скасував запис приватного нотаріуса Нікітенко В. В., внесений 11 січня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482401:01:007:5045 до ОСОБА_2 .. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки при проведенні електронних торгів з примусового відчуження спірної земельної ділянки порушені права, передбачені статтею 64-1 КПК України ОСОБА_1 як учасника кримінального провадження, а тому, враховуючи, що датою правочину з відчуження земельної ділянки за результатами електронних торгів згідно з протоколом № 379904 є дата складання приватним виконавцем виконавчого округу міста КиєваКрайчинським С. С. відповідного акта, тобто 04 січня 2019 року, суд дійшов висновку, що приватний виконавець Крайчинський С. С., маючи необхідний доступ до Реєстру речових прав на нерухоме майно, з огляду на свої службові повноваження мав можливість встановити наявність відповідного обтяження.
Також суд дійшов висновку, що наявність арешту земельної ділянки є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на придбане з прилюдних торгів майно відповідно до статей 34, 46-1, 49 Закону України "Про нотаріат".
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Апеляційний суд розглядав справу неодноразово.
Київський апеляційний суд останньою постановою від 17 березня 2021 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що з ухвали про накладення арешту, на яку посилається позивач, видно, що цей арешт фактично був спрямований на забезпечення перебування у власності громадян земельних ділянок, на які накладено арешт, до моменту перевірки в межах кримінального провадження законності їх виділення органом місцевого самоврядування. Таким чином, відчуження земельної ділянки на прилюдних торгах ніяким чином не впливає на права ОСОБА_1 .
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2019 року.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 755/21826/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 130/2006/17, від 10 червня 2020 року у справі № 207/1194/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 537/1566/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 369/4856/19; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що датою правочину з відчуження земельної ділянки за результатами електронних торгів згідно з протоколом № 379904, є дата складання відповідного акта приватним виконавцем Крайчинським С. С., тобто 04 січня 2019 року, вже після того, як обтяження на реалізоване на торгах майно було зареєстровано.Таким чином, приватний виконавець Крайчинський С. С., складаючи акт за результатами проведення торгів, маючи доступ до Реєстру речових прав на нерухоме майно з огляду на свої службові повноваження, мав можливість встановити наявність відповідного обтяження, однак не зробив цього. Приватний нотаріус Нікітенко В. В., маючи аналогічні повноваження, також не встановила зазначених обставин та безпідставно не відмовила у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Суд не взяв до уваги, що належна позивачу земельна ділянка була продана на торгах за ціною набагато нижчою ніж ринкова. Крім того, зазначав, що, стягуючи витрати на правничу допомогу, апеляційний суд не врахував, що в матеріалах справи немає розрахунків таких витрат, не доказано та не доведено в суді, який саме час витрачено адвокатами.
У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що під час реалізації спірної земельної ділянки на неї був накладений арешт на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2016 року у справі № 369/6006/16-к, а тому продаж майна, обіг якого обмежений у зв`язку з накладенням арешту, порушує публічний порядок. Разом з цим, якщо доведено наявність заборони на відчуження та обізнаність продавця про її існування, той факт, що ця заборона не була зареєстрована у відповідному реєстрі, не має правового значення, тобто не може бути перешкодою для визнання правочину недійсним. Також апеляційний суд не взяв до уваги висновок Верховного Суду у цій справі щодо правомірності дій нотаріуса та приватного виконавця.
У червні 2021 року ДП "СЕТАМ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим. Вказувало на те, що арешт на реалізовану на торгах земельну ділянку накладений в межах кримінального провадження, яке не спрямоване на захист прав позивача. При цьому зазначило, що законодавством не передбачено обов`язку приватного виконавця під час складання акта про проведені торги перевіряти наявність арештів. Більше того, ухвала суду про накладення арешту не могла бути підставою для зупинення торгів, оскільки на адресу організатора торгів не надходила.
У червні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дяченко І. В. також подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову -без змін. При цьому вказав, що в касаційній скарзі позивач не зазначив суті порушення норм права, не навів конкретних положень закону або іншого нормативно-правового акта, який неправильно застосований або порушений апеляційний судом під час прийняття оскаржуваної постанови. Відчуження земельної ділянки на торгах з метою виконання в примусовому порядку грошових зобов`язань ОСОБА_1 жодним чином не впливає та не порушує його права як боржника. Водночас, звертаючись до суду з цим позовом, позивач лише стверджував, що його права порушені, однак він не надав відповідних доказів на підтвердження цих обставин. Крім того, посилання позивача про недоведеність та неспівмірність стягнутих витрат на професійну правничу допомогу спростовуються фактичними обставинами справи та наявними у ній доказами.
Також представник ОСОБА_2 - адвокат Дяченко І. В. подав заяву про стягнення понесених судових витрат у зв`язку з переглядом справи в касаційному суді.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 травня 2021 року справа № 369/4856/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що на підставі свідоцтва про право власності від 31 березня 2015 року ОСОБА_1 набув право приватної власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3222482401:01:007:504, за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2016 року у справі № 369/6006/16-к накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3222482401:01:007:5045, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
У вказаній ухвалі зазначено, що орган досудового розслідування встановив, що, порушуючи Закон України "Про місцеве самоврядування", зловживаючи своїм службовим становищем, посадові особи сільської ради села Горенка протягом 2014-2015 років спільно з депутатами Горенської сільської ради, членами виконавчого комітету та землевпорядником, без проведення громадських слухань, незаконно змінили генеральний план забудови села Горенка, вивівши з нього землі, призначені для будівництва соціальної сфери, які були землями рекреаційного призначення.
22 жовтня 2018 року приватний виконавець Крайчинський С. С. направив до ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні № 56888024 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3222482401:01:007:5045, за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1
02 січня 2019 року відбулися електронні торги № 379904 з реалізації цієї земельної ділянки, реєстраційний номер лота 321380, торги закінчені о 18 год 40 хв, переможець - ОСОБА_2
03 січня 2019 року ОСОБА_2 сплатив грошові кошти за придбання лота № 321380 згідно з протоколом від 02 січня 2019 року № 379904 у сумі 247 950,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк".
03 січня 2019 року державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Дідур Б. В. зареєстрував обтяження на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2016 року у справі № 369/6006/16-к.
04 січня 2019 року приватний виконавець Крайчинський С. С. склав акт № 56888024 про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, згідно з яким реалізацію спірної земельної ділянки здійснено за 247 950,00 грн. Переможцем торгів визнаний ОСОБА_2
11 січня 2019 року приватний нотаріус Нікітенко В. В. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку на підставі акта від 04 січня 2019 року про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого приватним виконавцем Крайчинським С. С., та здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222482401:01:007:5045, за ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.