Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/18200/19
провадження № 61-15166св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО",
позивач за зустрічним позовом - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО",
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у складі судді Суханової Є. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох відсотків річних та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО") про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох відсотків річних.
Позов мотивований тим, що 09 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", як застрахована особа за договором страхування від 14 листопада 2018 року № 5844404, про здійснення страхової виплати за випадком, який трапився в Німеччині в період з 06 грудня 2018 року по 17 грудня 2018 року.
ОСОБА_1 зазначала, що ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" не виплатило кошти у розумні терміни та безпідставно затягувало процес з виплатою коштів.
Тому просила суд стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" на її користь 3 442,48 євро, 9 516,84 грн пені та трьох відсотків річних.
У лютому 2020 року ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" було помилково виплачено кошти на рахунок відповідачів, у зв`язку із здійсненням невірного розрахунку вартості наданих послуг.
Тому ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" просило стягнути з ОСОБА_1 1 964,90 євро та з ОСОБА_2 2 682,43 євро помилково виплачених коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року у даній справі відкрито провадження; розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів і об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох відсотків річних.
24 лютого 2021 року через канцелярію суду від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди. У зв`язку з укладенням мирової угоди сторони просили суд затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі, зазначену мирову угоду приєднати до матеріалів справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року затверджено мирову угоду, укладену 22 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" та закрито провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох відсотків річних та за зустрічним позовом ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 255,00 грн.
Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у м. Києві повернути сплачений судовий збір у сумі 420,00 грн, внесений ОСОБА_1 згідно з меморіальним ордером № @2PL049585 від 11 червня 2019 року, квитанцією № 52139 від 29 серпня 2019 року, № 33887 від 09 лютого 2021 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" 14 травня 2021 року подало апеляційну скаргу в частині визначення розміру та стягнення судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох відсотків річних та за зустрічним позовом ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Голосіївського районного суду м. Києва.
04 жовтня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 17 листопада 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що всупереч нормам процесуального права суд апеляційної інстанції неповноважним складом суду постановив ухвалу, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО".
Також вказує на те, що строк апеляційного оскарження пропустив з поважних причин.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 11 березня 2021 року в частині визначення розміру та стягнення судових витрат, 14 травня 2021 року ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" подало апеляційну скаргу.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України. Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту.
Ця ухвала не перешкоджає доступу особи до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Таким чином, Київський апеляційний суд помилково постановив у складі судді одноособово ухвалу від 11 серпня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", а тому вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
За таких обставин колегія суддів не оцінює інші доводи касаційної скарги, в тому числі питання того, чи пропущено строк для подання апеляційної скарги з поважних причин.