ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 921/721/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Фіш-клуб"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (головуючий суддя Матущак О. І., судді Гриців В. М., Зварич О. В.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 (суддя Бурда Н. М.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Фіш-клуб"
до 1) Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 2) Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, 3) приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни
про скасування свідоцтва на право власності на майно; скасування запису про право власності; стягнення з Державного бюджету України 1 502 504,00 грн,
за участю представників:
позивача - Степанова В. В. (адвокат),
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - не з`явився,
СУТЬ СПОРУ:
1. Чортківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (в подальшому перейменованим на Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Чортківський міськрайонний ВДВС, відповідач-1), через Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") на електронних торгах реалізовано Приватному підприємству "Фіш-клуб" (далі - ПП "Фіш-клуб", позивач) нежитлову будівлю майстерні, про що складено протокол проведення електронних торгів та акт державного виконавця про проведені електронні торги.
2. На підставі акта про проведені електронні торги приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославівною (далі - приватний нотаріус Усик Г. Я., відповідач-3) видано ПП "Фіш-клуб" свідоцтво про право власності на придбане нерухоме майно.
3. Позивач стверджує, що рішенням суду в іншій справі встановлено обставини продажу позивачу неіснуючого нерухомого майна, яке не могло бути реалізовано на електронних торгах, а тому видане на підставі цих торгів свідоцтво про право власності та здійснений на підставі нього реєстраційний запис підлягають скасуванню з одночасним відшкодуванням збитків, понесених позивачем при купівлі спірного неіснуючого нерухомого майна.
4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Апеляційний господарський суд у задоволенні позову відмовив. ПП "Фіш-клуб" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
6. У листопаді 2019 року ПП "Фіш-клуб" звернулося з позовом до Господарського суду Тернопільської області до Чортківського міськрайонного ВДВС, Управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області (далі - Управління ДКСУ у Чортківському районі, відповідач-2) та приватного нотаріуса Усик Г. Я. про скасування свідоцтва № 167 про право власності на майно, яке видане приватним нотаріусом Усик Г. Я. на підставі акта від 02.07.2016 про проведені електронні торги; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 15490704 про право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 977142761255 за ПП "Фіш-клуб"; стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 1 502 504,00 грн, з яких 299 795,20 грн - ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу, 1 200 724,80 грн - додаткових витрат на утримання майна та його поліпшення, на які збільшилася вартість майна, та 1 984,00 грн - витрат на нотаріальне оформлення.
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду у справі № 921/178/17-г/13 встановлено обставини продажу позивачу неіснуючого нерухомого майна, яке не могло бути реалізоване на електронних торгах, а тому видане на підставі цих торгів свідоцтво про право власності та здійснений на підставі нього реєстраційний запис підлягають скасуванню з одночасним відшкодуванням збитків, понесених позивачем при купівлі спірного неіснуючого нерухомого майна.
8. Правовими підставами позову позивач визначив статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України, підпункт 3 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України (далі - ДКСУ), яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, підпункт 2 пункту 35 та пункту 36 Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, частину другу статті 25 та пункт 9 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 16.06.2016 Чортківським міськрайонним ВДВС через ДП "СЕТАМ" на електронних торгах реалізовано ПП "Фіш-клуб" нежитлову будівлю майстерні, одноповерхову, цегляну, загальною площею 941 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Середня, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, про що складено відповідний протокол проведення електронних торгів від 16.06.2016 № 175740.
10. 02.07.2016 головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного ВДВС на підставі вказаного вище протоколу електронних торгів складено акт про проведені електронні торги.
11. У цьому акті державним виконавцем зазначено про те, що вказане майно реалізоване при виконанні зведеного виконавчого провадження № 24817120, ціна продажу - 299 795,20 грн, а також підтверджено, що покупцем (ПП "Фіш-клуб") згідно з платіжним дорученням від 14.06.2016 № 14 сплачено гарантійний внесок в сумі 14 989,76 грн, з призначенням платежу: "Гарантійний внесок за участь у торгах", одержувач ДП "СЕТАМ", а різниця вартості майна в сумі 284 805,44 грн перерахована покупцем на депозитний рахунок Чортківського міськрайонного ВДВС згідно з платіжним дорученням від 29.06.2016 № 15.
12. Сплата вказаних вище сум підтверджується, серед іншого, листом Управління ДКСУ у Чортківському районі від 01.07.2016 № 02-12/536, адресованим директору ПП "Фіш-клуб", в якому зазначено, що 29.06.2016 кошти надійшли на рахунок Чортківського міськрайонного ВДВС.
13. В акті про проведені електронні торги від 02.07.2016 також містяться відомості про те, що реалізована на електронних торгах будівля майстерні належала Приватному агропромисловому підприємству "Білобожицьке" (далі - ПАП "Білобожницьке") на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.02.2008 САВ № 352449, виданого Білобожницькою сільською радою, і знаходиться ця будівля на вул. Середній б/н, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область.
14. 14.07.2016 приватним нотаріусом Усик Г. Я. відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на момент вчинення нотаріальних дій) на підставі акта про проведені електронні торги від 02.07.2016 видано ПП "Фіш-клуб" свідоцтво (реєстраційний номер 167), яким посвідчено його право власності на придбане нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі майстерні, одноповерхової, цегляної, загальною площею 941 кв. м, що розташована на вул. Середній, б/н, в с. Білобожниці Чортківського району Тернопільської області.
15. Після оформлення документів щодо переходу (набуття) і реєстрації права власності придбаного ПП "Фіш-клуб" на електронних торгах майна, 22.07.2016 державним виконавцем передано в натурі (на місцевості) зазначену вище нежитлову будівлю новому власнику, про що складено відповідний акт державного виконавця.
16. 06.03.2017 Приватне агропромислове підприємство "Дзвін" (далі - ПАП "Дзвін") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП "Фіш-клуб" про визнання права власності на нерухоме майно - тракторну майстерню, літ. Д, загальною площею 942,3 кв. м, розташовану за адресою Тернопільська область, Чортківський район, с. Білобожниця, вул. Шевченка, 132-А (далі - тракторна майстерня площею 942,3 кв. м), та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні вказаним майном.
17. Звертаючись із позовом, ПАП "Дзвін" вказало, що в липні 2016 року при спробі скористатись належним йому майном було виявлено, що будівлю тракторної майстерні охороняють невідомі люди, замки на дверях приміщення змінені невідомими особами. Стверджувало, що приміщення вибуло з його володіння та користування без його згоди та перебуває у володінні осіб, які стверджують, що придбали таке приміщення з прилюдних торгів.
18. Господарський суд Тернопільської області рішенням віл 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 позов ПАП "Дзвін" задовольнив. Визнав за ПАП "Дзвін" право власності на нерухоме майно - тракторну майстерню площею 942,3 кв. м. Зобов`язав ПП "Фіш-клуб" усунути перешкоди, зокрема, звільнити самочинно зайняте приміщення, передати ключі від приміщення та не чинити перешкод ПАП "Дзвін" в користуванні нерухомим майном, яке належить йому на праві власності - тракторною майстернею площею 942,3 кв. м. Львівський апеляційний господарський суд постановою від 23.04.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 скасував в частині визнання за ПАП "Дзвін" права власності на нерухоме майно - тракторну майстерню площею 942,3 кв. м. Провадження за даною позовною вимогою закрив. В іншій частині рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 залишив без змін.
19. Суд апеляційної інстанції на підставі досліджених доказів, у тому числі допиту свідків, установив, що в с. Білобожниці Чортківського району Тернопільської області є лише одне приміщення майстерні, розташоване на вул. Шевченка, 132-А, а нерухомого майна, яке придбало ПП "Фіш-клуб" - будівлі майстерні одноповерхової цегляної, загальною площею 941 кв. м, розташованої за адресою: вул. Середня, б/н, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, яку було продано на електронних торгах при примусовому виконанні рішення про стягнення із ПАП "Білобожницьке" заборгованості, не існує.
20. Верховний Суд постановою від 08.10.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 921/178/17-г/13 скасував в частині закриття провадження у справі в частині визнання за ПАП "Дзвін" права власності на нерухоме майно - тракторну майстерню площею 942,3 кв. м; рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у цій частині залишив в силі; у решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 залишив без змін.
21. Позивач вважає, що обставини, встановлені рішеннями суду у справі № 921/178/17-г/13, є преюдиційними при розгляді даної справи і не потребують повторного доказування.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
22. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 24.09.2020 позов задовольнив частково. Скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.07.2016, реєстраційний № 167, видане приватним нотаріусом Усик Г. Я., запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: номер запису про право власності № 15490704, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 977142761255, тип майна: будівля, майстерня, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 941 кв. м, дата, час державної реєстрації 14.07.2016, власник: ПП "Фіш-клуб", код ЄДРПОУ 36121912, адреса власника: вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46008, форма власності - приватна, частка власності 1/1, підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер № 167, видане 14.07.2016, видавник: приватний нотаріус Усик Г. Я., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30550594 від 20.07.2016, приватний нотаріус Усик Г. Я. Стягнув з Державного бюджету України на користь ПП "Фіш-клуб" 299 795,20 грн вартості придбаного на електронних торгах нерухомого майна, 1 984,00 грн витрат на нотаріальні послуги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
23. На підставі обставин, які були встановлені під час розгляду справи № 921/178/17-г/13 щодо відсутності в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області нерухомого майна, яке придбало ПП "Фіш-клуб", суд першої інстанції дійшов висновку, що свідоцтво № 167 про право власності на майно та здійснена на його підставі державна реєстрація підлягають скасуванню, оскільки стосуються майна, якого не існує. У зв`язку з цим суд задовольнив вимоги про стягнення 299 795,20 грн, оскільки ця сума була витрачена позивачем на придбання неіснуючого майна на електронних торгах.
24. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення ПП "Фіш-клуб" з Державного бюджету України 1 200 724,80 грн додаткових витрат на утримання і поліпшення майна за недоведеністю.
25. Західний апеляційний господарський суд постановою від 23.06.2021 рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 у справі № 921/721/19 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
26. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про можливість скасування свідоцтва № 167 про право власності на майно, яке видане приватним нотаріусом Усик Г. Я., на підставі акта від 02.07.2017 про проведені електронні торги, який є чинним і не визнаний недійсним. Тобто неможливо скасувати похідний документ без визнання недійсним первинного документа.
27. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права. Належним способом захисту в даній справі є визнання недійсним правочину - акта від 02.07.2017 про проведені електронні торги.
28. Оскільки вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 15490704 про право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 977142761255 за ПП "Фіш-клуб" є похідними відносно вимог про скасування свідоцтва № 167 про право власності на майно, то позов у цій частині також не підлягає задоволенню.
29. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що приватний нотаріус Усик Г. Я. та Управління ДКСУ у Чортківському районі не наділені процесуальною правоздатністю та дієздатністю, а тому відповідно до приписів процесуального закону не можуть бути учасниками справи. Отже, позовні вимоги, які спрямовані до цих відповідачів, є необґрунтованими та не підлягали задоволенню судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "Фіш-клуб" (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 повністю, рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 в частині відмови у позові змінити на задоволення позову в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
31. Підставою касаційного оскарження є пункти 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
32. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20, який був застосований судом апеляційної інстанції в цій справі.
33. ПП "Фіш-клуб" також вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування норм статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтями 204, 216, 650, 655, 656 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах щодо стягнення (відшкодування) шкоди, завданої органом (посадовою службовою особою) під час продажу майна на електронних торгах, яке в подальшому було визнано таким, що не існує (продажем неіснуючого майна).
34. Крім того, скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема зазначає про те, що апеляційним судом необґрунтовано та безпідставно залишено поза увагою обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 921/178/17-г/13 та мають преюдиційне значення, судом першої інстанції не встановлено обставин щодо витрат на поліпшення майна та не перевірено їх доказами.
35. У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
36. У відзиві на касаційну скаргу приватний нотаріус Усик Г. Я. не погоджується з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі.
37. Відповідач-3 вказує, що вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між особами, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, а отже, не може порушувати цивільні права, що виникли з цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних із вчиненням нотаріальної дії.
38. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2021 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.09.2021.
39. Оскільки відзив на касаційну скаргу Чортківським міськрайонним ВДВС фактично направлений 24.09.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті), тобто з порушенням визначеного строку, причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, клопотання про продовження строку на його подання не заявлено, суд залишає вказаний відзив без розгляду.
40. Відповідач-2 правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
41. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
42. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Щодо способу захисту порушеного права
44. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ПП "Фіш-клуб" посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та вказує на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20, який був застосований судом апеляційної інстанції в цій справі.
45. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи цей спір, неправильно застосував норми статей 204, 216, 650, 655, 656 Цивільного кодексу України, необхідних для захисту порушених прав позивача в даних правовідносинах, та дійшов помилкового висновку, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
46. При цьому ПП "Фіш-клуб" зазначає, що правовідносини у справі № 911/459/20 та справі, що розглядається, не є подібними.
47. Щодо вказаних доводів позивача суд касаційної інстанції зазначає таке.
48. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
49. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
50. У рішенні у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom" від 18.01.2001, заява № 27238/95, пункт 70) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
51. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
52. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), пункти 42- 44)).
53. За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
54. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
55. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).
56. Предметом позову у цій справі є скасування свідоцтва на право власності на майно, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, стягнення з Державного бюджету України 1 502 504,00 грн.
57. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду у справі № 921/178/17-г/13 встановлено обставини продажу позивачу неіснуючого нерухомого майна, яке не могло бути реалізоване на електронних торгах, а тому видане на підставі цих торгів свідоцтво про право власності та здійснений на підставі нього реєстраційний запис підлягають скасуванню з одночасним відшкодуванням збитків, понесених позивачем при купівлі спірного неіснуючого нерухомого майна.
58. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування свідоцтва про право власності та запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на цей об`єкт нерухомості є таким, що відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечить ефективний захист його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Фіш-клуб" в цій частині.
59. Натомість суд апеляційної інстанції з посиланням на правовий висновок, викладений у пунктах 54- 57 постанови Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20 зазначив, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про можливість скасування свідоцтва № 167 про право власності на майно, яке видане Усик Г. Я., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області, на підставі акта від 02.07.2016 про проведені електронні торги, який є чинним і не визнаний недійсним. Тобто неможливо скасувати похідний документ без визнання недійним первинного документа. З огляду на зазначене вимоги позову в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права. Належним способом захисту в даній справі є визнання недійсним правочину - акта від 02.07.2016 про проведені електронні торги.
60. Верховний Суд зазначає, що у справі № 911/459/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар`єр" (далі - ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр") звернулося до господарського суду з позовом до ДП "СЕТАМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Труд", приватного виконавця Говорова Павла Володимировича (далі - приватний виконавець Говоров П. В.) про визнання недійсними результатів торгів, що відбулися 31.01.2020 згідно з протоколом № 463706 (реєстраційний номер лота 381718) про проведення електронних торгів з продажу частки в розмірі 30,8% у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр".
61. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" посилалося на те, що електронні торги відбулися з порушенням чинного законодавства. Зокрема стверджувало, що приватний виконавець Говоров П. В. на торгах реалізував майно, якого не існувало; на момент продажу частки з торгів частка товариства у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" становила 0,15%, про що було відомо приватному виконавцю.
62. Верховний Суд постановою від 03.02.2021 залишив в силі рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Суд касаційної інстанції виходив із встановлених обставин того, що все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" перебувало під арештом ще з 07.12.2018, а тому це унеможливлювало будь-які законні переходи права власності, у тому числі на частку у статутному капіталі від одних осіб до інших. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач, стверджуючи про те, що йому належить частка у капіталі у розмірі 0,15 % ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр", по суті подав позов в інтересах третіх осіб - учасників товариства, між якими була розподілена частка цього товариства.
63. За таких обставин Верховний Суд вирішив, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що доводи позивача про те, що на час проведення електронних торгів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" володіло 0,15% статутного капіталу товариства, є безпідставними та необґрунтованими; жодного впливу на результати електронних торгів судом не доведено та не встановлено; жодних прав і законних інтересів позивача оспорюваними торгами не порушено.
64. З викладеного вбачається, що правовідносини у справах № 911/459/20 та справі, що розглядається, не є подібними ні за суб`єктним складом учасників, ні за предметом спору, ні за підставами позову, ні за фактичними обставинами справи, ні за матеріально-правовим регулюванням спірних відносин.
65. Більше того, постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20 не містить висновків щодо застосування положень статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, якими, зокрема, обґрунтовані позовні вимоги у справі № 921/721/19.
66. Звідси суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 911/459/20, оскільки доводи, наведені відповідачем-1 у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку та не містять вагомих аргументів, які можуть бути підставою для відступу від цього висновку.
67. Отже, зазначена позивачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
68. Крім того, у постанові від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц Верховний Суд зазначив, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже, доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.
69. Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 915/1844/18.
70. Таким чином, є передчасним висновок суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги в частині скасування свідоцтва № 167 про право власності не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.
71. Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що у частині другій статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час звернення з позовом у цій справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пунктом 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
72. Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, тобто на момент ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
73. Так, відповідно до пунктів 1- 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
74. Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення оскаржуваних рішень), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
75. Тому, починаючи з 16.01.2020, такий спосіб захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
76. Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 06.04.2021 у справі № 915/1890/19.
77. Суд першої інстанції викладеного не врахував. Разом з тим апеляційний господарський суд висновкам місцевого господарського суду в цій частині оцінки також не надав.