ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1388/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - Андрушка І. П. (адвоката),
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Кошліченка В. С. (адвоката),
відповідача 3 - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 (колегія суддів: Петухов М. Г. - головуючий, Гудак А. В., Мельник О. В.) і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 (суддя Тимошенко О. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України"
до 1) Житомирської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом", 3) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль",
про визнання недійсними та скасування рішень, про визнання недійсним договору, про скасування державної реєстрації прав, про скасування реєстрації земельної ділянки, про спонукання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хміль України" (далі - ТОВ "Хміль України") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" (далі - ТОВ "Житом"), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), у якому позивач просив:
- визнати недійсним та скасувати пункт 1 в частині підпункту 11 Додатку 11, рішення 44 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 18.12.2018 "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким ТОВ "Житом" був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Коростишівська, 47, орієнтовною площею 1, 0696 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;
- визнати недійсним та скасувати пункт 1.7 рішення 44 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 23.04.2019 № 1452 "Про внесення змін до окремих рішень Житомирської міської ради", яким пункт 1, графу 4 додатку 1 до рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким ТОВ "Житом" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Коростишівська, 47, в частині орієнтовно визначеної площі земельної ділянки, а саме: замість виразу "1,0696" читати "1,7249" у зв`язку із уточненням;
- визнати недійсним та скасувати пункт 1 в частині підпункту 2 Додатку 11, рішення 61 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 18.12.2019 № 1735 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктами земельних відносин", яким ТОВ "Житом" був затверджений проект із землеустрою щодо відведення та надання в користування земельної ділянки за адресою: вул. Коростишівська, 47, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, форма користування - оренда 5 років;
- визнати недійсним укладений 28.02.2020 між ТОВ "Житом" та Житомирською міською радою договір оренди землі № 47 про надання в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Коростишівська, 47 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, строком на 5 років;
- визнати недійсним та скасувати пункт 1 в частині підпункту 4 Додатку 1, рішення 66 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 03.04.2020 № 1830 "Про надання дозволу юридичним особам на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення", яким ТОВ "Житом" був наданий дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: вул. Коростишівська, 47, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, визначеною площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022;
- визнати недійсним та скасувати пункт 6 рішення 72 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 09.10.2020 № 2037 "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким внесено технічну правку в пункт 1.7 рішення міської ради від 23.04.2019 № 1452, а саме: замість - "пункт 1, графу 4 додатку до рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 № 1246", читати - "пункт 11, графу 4 додатку до рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 № 1318";
- визнати недійсним та скасувати пункт 5 в частині підпункту 2 Додатку 5, рішення 72 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 09.10.2020 № 2039 "Про затвердження документації із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання", яким припинено право постійного користування земельною ділянкою ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", місце розташування: вул. Коростишівська, 47, м. Житомир, в межах м. Житомира площею 1,0696 га, що належало ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.12.1994 за № 253;
- скасувати державну реєстрацію права власності за Житомирською міською радою щодо земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2022678318101, за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47, площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, яка була проведена 30.01.2020 державним реєстратором Шевченко Олександром Вікторовичем, Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області, Житомирська обл., на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50963894 від 04.02.2020, номер запису про право власності/довірчої власності: 35326963;
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) за ТОВ "Житом", 10007, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47, код 42569823 щодо земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2022678318101, за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47, площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, яка була проведена 10.03.2020 державним реєстратором Бондарчук Ніною Антонівною, Тетерівська сільська рада Житомирського району, Житомирська обл., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51575676 від 12.03.2020, номер запису про інше речове право: 35898061;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7249 га за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, в Державному земельному кадастрі із скасуванням кадастрового номера;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Житомирській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:01:001:0007 площею 1,0696 га з поновленням запису в Поземельній книзі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:01:001:0007 площею 1,0696 га;
- зобов`язати Житомирську міську раду усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Хміль України" земельною ділянкою в межах м. Житомира площею 1,0696 га, за адресою: Житомирська область, місто Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47 (колишній провулок 4-й Старокиївський), шляхом відновлення її меж відповідно до Державного акта на право постійного користування серія ЖТ від 28.12.1994;
- зобов`язати ТОВ "Житом" усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Хміль України" земельною ділянкою в межах м. Житомира площею 1,0696 га, за адресою: Житомирська область, місто Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47 (колишній провулок 4-й Старокиївський), шляхом відновлення її меж відповідно до Державного акта на право постійного користування серія ЖТ від 28.12.1994.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нежитлові приміщення, які придбали позивач та відповідач знаходяться на земельній ділянці, що перебувала на праві постійного користування у попереднього власника приміщень - ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" відповідно до Державного акта на право постійного користування серії ЖТ від 28.12.1994. Позивач вважав, що до нього та відповідача перейшло право користування всією земельною ділянкою, порядок користування якою між новими власниками приміщень не встановлювався. На думку позивача, Житомирська міська рада прийняла ряд рішень та вчинила ряд дій, які призвели до порушень прав позивача на користування земельною ділянкою, яка до цього часу перебувала в постійному користуванні ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль".
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021, зміненим постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 шляхом доповнення мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови, у справі № 906/1388/20 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ "Хміль України" до Житомирської міської ради, ТОВ "Житом", ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації прав, скасування реєстрації земельної ділянки, спонукання до вчинення дій.
2.2. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оспорювані ТОВ "Хміль України" рішення Житомирської міської ради, договір оренди землі та реєстраційні дії не могли порушити будь-яке право позивача, оскільки він не є ні власником відповідної земельної ділянки, щодо якої приймалися відповідні рішення та укладався договір оренди, ні землекористувачем такої земельної ділянки. Суд констатував, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки дії відповідачів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:01:001:0007 (1810136600:01:001:0022) не порушують права позивача. Тому, за висновком суду, не підлягають задоволенню і інші позовні вимоги (про зобов`язання вчинення певних дії), оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації прав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у справі № 906/1388/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Хміль України" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу № 906/1388/20 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Хміль України" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Хміль України", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадках.
Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 02.09.2020 у справі № 918/194/19, від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, від 01.09.2020 у справі № 925/362/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 692/4628/16-ц, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17. Крім того, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 15, 21 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18. Також скаржник звертає увагу, що накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку, перешкодою для прийняття будь-яких рішень щодо такого майна. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц. Також скаржник зазначає, що судами не були враховані висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.
Крім того, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, а саме щодо визначення правової долі земельної ділянки, на якій розміщувався цілісний майновий комплекс, у випадку переходу права власності на об`єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу до кількох власників. Враховуючи, що на цілісний майновий комплекс поширюється режим складної речі, на думку скаржника, кожен із власників частини нерухомого майна цілісного майнового комплексу фактично має однакові (рівні) права на всю земельну ділянку цілісного майнового комплексу в цілому, а не на певну її частину, оскільки земельна ділянка цілісного майнового комплексу "обслуговувала" всі складові частини (об`єкти нерухомого майна) цілісного майнового комплексу та не була поділена на частини. При цьому скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не було досліджено та надано оцінки доказам у справі.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Хміль України" ліквідатор ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржувані судові рішення. Ліквідатор ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" зазначає, що ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" було протиправно позбавлено права постійного користування земельною ділянкою на вул. Коростишівській, буд. 47 (колишній провулок 4-й Старокиївський) у місті Житомир. Як вбачається з матеріалів справи, замість архівної земельної ділянки кадастровий номер: 810136600:01:001:0007 в 2019 році була сформована нова земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:01:001:0022 площею 1,7249 га, в яку повністю ввійшла архівна земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:01:001:0007 площею 1,0696 га, та було додано земельну ділянку площею 0,6553 га. Жодних будівельних споруд, які належать чи належали ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на вказаній земельній ділянці не розташовувалось. За таких обставин Житомирська міська рада незаконно, без проведення відповідного конкурсу, передала в оренду ТОВ "Житом" частину земельної ділянки площею 0,6553 га, яка не належала раніше ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" та на якій жодного майна як ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", так і ТОВ "Житом" не знаходилось/знаходиться.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Хміль України" ТОВ "Житом" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. ТОВ "Житом" зазначає, що апеляційний господарський суд правильно зазначив, що оспорювані ТОВ "Хміль України" рішення Житомирської міської ради, договір оренди землі та реєстраційні дії не могли порушити будь-яке право позивача, оскільки він не є ні власником відповідної земельної ділянки щодо якої приймалися відповідні рішення та укладався договір оренди, ні землекористувачем такої земельної ділянки.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 460 від 26.08.1994 Державному виробничо-технічному центру хмелярства "Укрхміль" (правонаступником якого є третя особа ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль") надано в постійне користування земельну ділянку площею 3,3588 га за адресою: хут. Затишшя, вул. Хлібна, 27.
4.2. 28.12.1994 Державному виробничо-технічному центру хмелярства "Укрхміль" видано Державний акт серії ЖТ на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,6772 га. В акті зазначено, що він виданий на підставі рішення міської ради від № 460 від 26.08.1994.
4.3. Розпорядженням Житомирської РДА № 722 від 16.11.2005 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складанню договору оренди ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на території Вересівської сільської ради. Передано ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 2,2830 га, для обслуговування виробничої бази на території Вересівської сільської ради, шляхом укладення договору оренди землі.
4.4. Господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що на вказаних земельних ділянках знаходились нежитлові приміщення, які належали ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", які через низку правочинів перейшли у власність позивача та відповідача.
4.5. Судами зазначено, що 30.10.2018 між ТОВ "Мідас-Компанія" (продавець) та ТОВ "Хміль України" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу приміщення, за умовами якого продавець передає у власність покупцю приміщення складу №№ 1-3, 1-4, 1-5,1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-0 літ. "Ж" загальною площею 1 063,9 м2, що розташоване за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Коростишівська, 47 (далі - приміщення), а покупець приймає у власність (купує) приміщення і сплачує ціну відповідно до умов цього договору купівлі-продажу (пункт 1.1).
4.6. За умовами абзацу 2 пункту 1.2 договору купівлі-продажу відчужуване приміщення розташоване на земельній ділянці площею 2,283 га, кадастровий номер 1822081200:04:000:0005, яка не перебуває у власності продавця.
4.7. Судами констатовано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за параметрами запиту: Житомир, вул. Коростишівська, 47 вбачається, що за цією адресою знаходиться:
- приміщення площею 3532 м2, реєстраційний номер 950445618101, яке належить відповідачу, власність зареєстрована 24.10.2018;
- приміщення площею 1063,9 м2 реєстраційний номер 318969818101, яке належить позивачу, власність зареєстрована 30.10.2018.
4.8. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, 950445618101, під реєстраційним номером 950445618101 зареєстрований майновий комплекс виробничих будівель, загальною площею 3 532 м2, складовими частинами якого є: склад контори "А"; вагова "Б"; гараж закритого типу "В"; гараж на два бокси "Г1"; столярна майстерня "Д"; матеріальний склад "Ж"; лісопильний цех "З"; ТП "И"; вбиральня "У", пожежна водойма "К". Власник - ТОВ "Житом". Адреса: Житомир, вул. Коростишівська, 47.
4.9. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, 950445618101, під реєстраційним номером 318969818101 свідчить, що зареєстровані приміщення складу №№ 1-3, 1-4, 1-5,1-6, 1-7, 1-8, 1-9,1-0 літ. "Ж" загальною площею 1 063,9 м2. Власник - ТОВ "Хміль України". Адреса: Житомир, вул. Коростишівська, 47.
4.10. Судами зазначено, що позивач стверджує, що земельна ділянка площею 3,3588 га, яка була виділена рішенням міської ради у 1994 році, складалась із двох земельних ділянок: кадастровий номер 1822081200:04:000:0005, площею 2,283 (2,2892) га, та кадастровий номер 1810136600:01:001:0007, площею 1,0696 га, яка на цей момент архівна. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на висновок експерта Свістунова Ігоря Сергійовича № 1077/02-2021 від 11.02.2021, в якому експерт вважає за можливе зробити висновок, що складовими частинами ділянки площею 3,3588 га, яка була надана в користування вказаним рішенням міської ради, є земельні ділянки з кадастровими номерами 1822081200:04:000:0005 та 1810136600:01:001:0007. Також позивач зазначає, що замість архівної земельної ділянки з кадастровим номером: 810136600:01:001:0007 в 2019 році була сформована нова земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:01:001:0022, площею 1,7249 га, в яку повністю увійшла архівна земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:01:001:0007, площею 1,0696 га. При цьому таке твердження позивача підтверджується вказаним висновком експерта.
4.11. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Житомирської міської ради № 1318 від 18.12.2018 ТОВ "Житом" був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Коростишівська, 47, орієнтовною площею 1,0696 га. Рішенням Житомирської міської ради № 1452 від 23.04.2019 уточнено орієнтовну площу, а саме: замість виразу 1,0696 га вважати 1,7249 га.
4.12. Судами констатовано, що рішенням Житомирської міської ради № 1735 від 18.12.2019 ТОВ "Житом" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: вул. Коростишівська, 47, площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022.
4.13. 28.02.2020 між ТОВ "Житом" (орендар) та Житомирською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі № 47, за умовами якого орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м Житомир, вул. Коростишівська, 47 (пункт 1 договору).
4.14. Відповідно до умов договору оренди землі № 47 в оренду надається земельна ділянка загальною площею 1,7249 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,1665 га, під проїздами, проходами та площадками - 1,5584 га. На земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс виробничих будівель, а також інші об`єкти інфраструктури - електромережа. Кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:01:001:0022. Договір укладено на 5 років.
4.15. Рішенням Житомирської міської ради № 1830 від 03.04.2020 ТОВ "Житом" надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (з метою її купівлі) площею 1,7249 га, кадастровий номер 1810136600:01:001:0022.
4.16. Суди також установили, що рішенням Житомирської міської ради № 2039 від 09.10.2020 припинено право користування земельними ділянками відповідно до додатку 5, в т. ч. ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (стара назва - Український державний виробничо-технічний центр хмелярства "Укрхміль"), вул. Коростишівська. 47 (стара назва пров. 4 Старокиївський) м. Житомир, в межах м. Житомира площею 1,0696 га, що належало останньому на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.12.1994 № 253.
4.17. Звертаючись до суду із позовом в цій справі, позивач наголошував, що ТОВ "Хміль України" та ТОВ "Житом" як власники нерухомого майна за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, буд. 47 (колишній провулок 4-й Старокиївський), мають рівні права на земельну ділянку площею 3,3588 (3,91) га, а тому отримання такої земельної ділянки в користування лише ТОВ "Житом", порушує права ТОВ "Хміль України" як власника нерухомого майна, яке також розміщене на цій земельній ділянці. ТОВ "Хміль України" вважає, що внаслідок дій відповідачів частина земельної ділянки площею 3,3588 (3,91) га була передана Житомирською міською радою лише ТОВ "Житом", без врахування прав ТОВ "Хміль України", а тому позивач позбавлений прав на таку земельну ділянку.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Хміль України" про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації прав, скасування реєстрації земельної ділянки, спонукання до вчинення дій.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку позивача, є прийняття рішень та вчинення дій Житомирською міською радою, які призвели до порушень прав позивача на користування земельною ділянкою, котра до цього перебувала в постійному користуванні ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль".
5.4. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.5. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.6. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
5.7. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
5.8. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
5.9. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
5.10. Також Верховний Суд зазначає, що частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.11. Частинами 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України установлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
5.12. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.13. Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.
5.14. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
5.15. Отже, наведеними правовими положеннями визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
5.16. Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.17. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
5.18. Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
5.19. При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
5.20. Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/14180/18, від 09.06.2020 у справі № 912/116/19, від 05.09.2019 у справі № 914/4455/15.
5.21. Крім того, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
5.22. Положеннями частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
5.23. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.24. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.25. З урахуванням наведених законодавчих положень, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, дійшов висновку про те, що оспорювані ТОВ "Хміль України" рішення Житомирської міської ради, договір оренди землі та реєстраційні дії не могли порушити будь-яке право позивача, оскільки він не є ні власником відповідної земельної ділянки щодо якої приймалися відповідні рішення та укладався договір оренди, ні землекористувачем такої земельної ділянки.
5.26. ТОВ "Хміль України" не погоджується із такими висновками, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в цій справі. Водночас ТОВ "Хміль України", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник також посилається на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права у передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадках.
5.27. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.