ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 909/455/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Устінського А. В. (адвокат),
відповідача - Муратової Н. І. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2021 (суддя Ткаченко І. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія"
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом його виключення із акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2020 року Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - Управління) про зобов`язання усунути перешкоди у розпорядженні належним позивачу майном шляхом виключення з акта опису майна у податкову заставу від 27.12.2016 № 160 та звільнення з податкової застави транспортних засобів: ЗІЛ-431412, н. з. НОМЕР_1, 1991 року випуску; ЗІЛ-138, н. з. НОМЕР_2, 1991 року випуску; МАЗ-5551, н. з. НОМЕР_3, 1994 року випуску; ЗІЛ-138, н. з. НОМЕР_4, 1990 року випуску; КРАЗ-250, н. з. НОМЕР_5, 1985 року випуску; ЗІЛ-138, н. з. НОМЕР_6, 1992 року випуску; УАЗ-31512, н. з. НОМЕР_7, 1991 року випуску (далі - ТЗ).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 №35-3 створено Підприємство, якому відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.10.2016 № 697 з балансу Комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" (далі - КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління") передано на баланс майно, в тому числі сім спірних транспортних засобів. 02.02.2017 позивач здійснив державну реєстрацією зазначених транспортних засобів. Позивач зазначив, що з метою визначення можливості списання транспортних засобів через їх фізичне зношення, він звернувся з запитами до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області та Управління, у відповідь на які відповідач листом від 27.02.2020 повідомив про перебування таких в податковій заставі відповідно до акта опису від 27.12.2016 № 160. Відтак позивач наголошує, що незважаючи на те, що спірні транспортні засоби належать йому на праві власності, відповідач неправомірно описав у податкову заставу це майно як таке, що нібито належить іншому суб`єкту господарювання, у зв`язку з чим позивач позбавлений права розпоряджатись своїм майном, обґрунтовує свої позовні вимоги статтею 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтовано тим, що станом на момент складання акта опису майна від 27.12.2016 № 160 власником автомобілів було КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", а підставою для їх опису у податкову заставу була наявність у останнього податкового боргу. При цьому, суд зазначив, що право власності на транспортні засоби виникає з моменту їх державної реєстрації. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення спірних транспортних засобів з-під податкової застави відповідно до пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування статей 319, 321, 391 ЦК України у взаємозв`язку із статтями 87- 89, 92, 93, 95 ПК України.
Підприємство акцентує, що воно є власником ТЗ, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, які видано компетентним державним органом. Факт правомірності набуття права власності ніким не оспорено та не скасовано, отже, позивач як власник має право вимагати усунення порушень свого права власності з боку порушень будь-яких осіб, в тому числі відповідача.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. Управління у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 909/455/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.11.2021.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 № 35-3 створено Підприємство.
10. 20.10.2016 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 697, відповідно до якого зобов`язано КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" передати, а Підприємство прийняти на баланс майно, згідно з додатками 1- 9. В додатку 4 до цього рішення визначено перелік ТЗ, які підлягають передачі.
11. На виконання зазначеного рішення від 20.10.2016 № 697 сторони здійснили приймання передачу ТЗ та підписали акт приймання-передачі основних засобів.
12. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів 02.02.2017 здійснено державну реєстрацію цих транспортних засобів за Підприємством.
13. На запит позивача Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області листом від 20.02.2020 № 31/9/585 повідомив, що на ТЗ обтяжень немає.
14. Позивач також звернувся до Управління із листом від 17.02.2020 про надання інформації щодо перебування ТЗ у податковій заставі, у відповідь на який відповідач листом від 27.02.2020 повідомив позивача, що ці транспортні засоби перебувають в податковій заставі відповідно до акта опису майна від 27.12.2016 № 160.
15. В матеріалах цієї справи наявне прийняте на підставі статті 89 ПК України рішення заступника начальника ДПІ в м. Івано-Франківську від 16.02.2011 № 3419/10/24-150/1196 про опис майна КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" у податкову заставу.
16. На підставі зазначеного рішення податковим керуючим проведено опис майна КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" у податкову заставу, про що складений відповідний акт опис майна від 27.12.2016 № 160, за змістом якого опис майна (ТЗ) проведено відповідно до даних Територіального сервісного центру 2641 Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області.
17. В матеріалах справи наявний витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.12.2016 № 51163983, згідно з яким до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 14331000 контрольна сума Г88Б013А48 додано майно платника податків згідно з актом опису від 27.12.2016 № 160 на підставі підпунктів 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України, дата реєстрації 28.12.2016.
18. У листі від 11.03.2020 позивач повідомив, що ТЗ перебувають на балансі Підприємства і підстав для виникнення права податкової застави немає і не було, у зв`язку з чим просив відповідача надати акт опису майна від 27.12.2016 № 160.
19. У відповідь на зазначений лист відповідач листом від 27.03.2020 повідомив позивачу, що опис ТЗ у податкову заставу було проведено на підставі даних Територіального сервісного центру 2641 Регіонального сервісного центру Івано-Франківської області, як таких, що зареєстровані за власником - КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" та зазначив, що правових підстав для надання Підприємству акта опису майна немає.
20. Згідно з даними Територіального сервісного центру 2641 Регіонального сервісного центру Івано-Франківської області від 04.05.2016 № 31/9/141 власником спірних автомобілів було КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління".
21. Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 09.06.2020, КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" з 13.05.2017 перебуває в стані припинення, відомості про припинення юридичної особи відсутні.
Позиція Верховного Суду
22. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Предметом розгляду спору є вимоги позивача про усунення перешкод у розпорядженні належним йому майном шляхом виключення цього майна з акта опису майна у податкову заставу від 27.12.2016 № 160 та звільнення майна з податкової застави, які обґрунтовані тим, що неправомірне включення відповідачем спірних транспортних засобів, які належать позивачу на праві власності, до акта опису стало підставою для накладення на спірне майно обтяження у вигляді податкової застави, що порушує право позивача як власника на розпорядження цим майном.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
24. Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
25. Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить фундамент справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
26. На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
27. Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині 1 статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
28. Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами податкового закону з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених ПК України, як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.
Зокрема, відповідно до підпунктів 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
29. Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Пункт 89.2 ПК України визначає, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно, яке перебуває у власності платника податків (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
30. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що станом на момент прийняття рішення про опис майна у заставу (лютий 2011року) та проведення опису спірного майна в заставу (27.12.2016) власником спірних транспортних засобів було КП "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління", у якого наявний непогашений податковий борг, а державна реєстрація права власності позивача на спірні автомобілі проведена 02.02.2017, тобто після проведення опису спірного майна в заставу, колегія суддів вважає, що позивач набув права на спірні автомобілі вже обтяжені податковою заставою.
31. За змістом пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 93.2, 93.4 цієї статті підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
32. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, визначених пунктом 93.1 статті 93 ПК України, що є підставою для звільнення спірних транспортних засобів з-під податкової застави та їх виключення з відповідних державних реєстрів, позивачем не надано.
34. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову.
35. Доводи скаржника про відсутність відомостей щодо державної реєстрації обтяжень у відповідних реєстрах колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 14331000 контрольна сума Г88Б013А48 додано майно платника податків згідно з актом опису від 27.12.2016 № 160 на підставі підпунктів 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України, дата реєстрації 28.12.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.12.2016 № 51163983.
36. З урахуванням системного аналізу змісту статей 319, 321, 391 ЦК України у взаємозв`язку із статтями 87- 89, 92, 93, 95 ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "здійснення державної реєстрації права власності на майно після проведення його опису в заставу свідчить про набуття прав на майно вже обтяжене податковою заставою, тому позивач має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом, зокрема, нормами податкового закону з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Податковим кодексом України, як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном".