ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 922/856/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача -Залеська А. С.,
відповідача - Ворожбянов А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (судді: Істоміна О. А. - головуючий, Пелипенко Н. М., Чернота Л. Ф.) та рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 (суддя Прохоров С. А.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
до Харківської міської ради
про визнання незаконним і скасування рішення та визнання договору оренди землі поновленим
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про:
- визнання незаконним та скасування пункту 19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі", що стосується відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 щодо користування земельною ділянкою на вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) у м. Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021) (далі - оспорюване рішення; рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 5021);
- визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 23.12.2011 (зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харків в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за №631010004000438; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2013 за номером 1602502), укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:09:001:0021, площею 0,2600 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) (далі - оспорюваний договорі; договір оренди від 23.12.2011);
- визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі від 23.12.2011 у редакції, викладеній у позовній заяві.
1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на статті 16, 21, 792 Цивільного кодексу України, статтю 33 Закону України "Про оренду землі" та положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір оренди землі від 23.12.2011 (зі змінами та доповненнями) є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах, оскільки позивач виконав всі вимоги, передбачені законодавством України та спірним договором оренди землі для поновлення договору оренди землі, продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну договору, своєчасно направив лист-повідомлення про поновлення договору, у той час як заперечень від відповідача щодо поновлення вказаного договору оренди землі в порядку, передбаченому чинним законодавством України та у визначені строки не надходило. Отже, позивач вважає, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 5021 не відповідає законодавству та порушує права позивача.
1.3. У відзиві на позовну заяву Харківська міська рада просила відмовити в її задоволенні. Так, посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19 (пункти 8.14, 8.14), Харківська міська рада зазначала, що після отримання листа-повідомлення позивача про поновлення договору саме орендодавець землі - Харківська міська рада повинна була на сесії прийняти рішення про надання згоди або відмову у поновленні договору оренди землі, у зв`язку з чим Департамент територіального контроля міської ради, у межах своїх повноважень та компетенції, направив ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" лист з повідомленням, що питання поновлення договору буде розглянуто на черговій сесії міської ради.
У зв`язку з відсутністю Харківського міського голови чергові сесії міської ради не проводилися та лише 21.02.2021 на першій сесії Харківською міською радою було прийнято рішення про відмову ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 23.12.2011.
Отже, міською радою в силу положень частини 2 статті 19 Конституції України були вчинені належні та передбачені законодавством дії, направлені на реалізацію виключної компетенції органу місцевого самоврядування шляхом винесення на розгляд сесії міської ради питання про надання згоди або відмови у поновленні договору оренди землі.
Відповідач зазначав, що за результатами проведення обстеження земельної ділянки було встановлено факт її використання для надання платних послуг з розміщення автотранспорту фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) Тімофеєнко Д. С., а не ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", що свідчить про порушення орендарем умов договору та положень чинного законодавства, а отже і про недобросовісне виконання орендарем обов`язків за договором.
Крім того, Харківська міська рада зазначала, що запропонована позивачем до укладення додаткова угода не відповідає статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачем змінено таку істотну умову договору як строк його дії.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, позовні вимоги задоволено:
- визнано незаконним та скасовано пункт 19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі", що стосується відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 23.12.2011 № 631010004000438;
- визнано договір оренди землі від 23.12.2011 (зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харків в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за №631010004000438; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2013 за номером 1602502), укладений між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору - ПАТ "Концерн АВЕК та Ко") стосовно оренди земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:09:001:0021, площею 0,2600 га, розміщеної за адресою: м. Харків, вул. Проспектній (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової), поновленим на той саме строк і на тих саме умовах;
- визнано укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 23.12.2011 у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.
2.2. Суди попередніх інстанцій установили, що спірний пункт 19 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 50/21 порушує права та інтереси позивача та підлягає скасуванню з огляду на те, що вказане рішення винесене після спливу 30-денного строку після закінчення терміну дії договору оренди землі, тож цей договір оренди є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах, оскільки від Харківської міської ради протягом місяця після спливу його чинності не надано жодних заперечень щодо поновлення його дії.
Суди дійшли висновку, що Харківською міською радою не доведено факт виконання ним приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку пролонгації спірного договору оренди землі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, Харківська міська рада у касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із застосуванням судами положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, а також постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19.
Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц щодо необхідності встановлення факту належного виконання орендарем за договором оренди, який поновлюється, своїх обов`язків за цим договором. Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про наявність підстав для поновлення договору, зазначили лише про сплату орендарем орендної плати за договором як на обставину, яка підтверджує належне виконання орендарем умов такого договору. Однак, інтерес міської ради як орендодавця за спірним договором полягає не лише в отриманні орендної плати за договором, але й у виконанні орендарем інших умов договору. Саме орендар (позивач) повинен був використовувати земельну ділянку для провадження своєї господарської діяльності. Проте суди не взяли до уваги надані Харківською міською радою докази стосовно того, що ПрАТ "АВЕК та Ко" не проводить господарську діяльність на земельній ділянці, а платні послуги з розміщення автомобілів надає інша особа, що не було спростовано позивачем, а судом апеляційної інстанції лише зазначено, що ця обставина заперечується позивачем. Крім того, ПрАТ "АВЕК та Ко" до свого листа-повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі будь-якої інформації від компетентних органів Державної фіскальної служби України у Харківській області не надало, що унеможливило встановлення Харківською міською радою факту належного виконання орендарем обов`язків за договором;
Заявник касаційної скарги також посилається на неврахування судами висновків, викладених у пунктах 8.13, 8.14 постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19 та зазначає, що чинним законодавством визначено, що до виключної компетенції рад належить розпорядження земельною ділянкою від імені територіальної громади і після отримання листа-повідомлення ПрАТ "АВЕК та Ко" саме Харківська міська рада як орендодавець за спірним договором мала відповідні повноваження розглянути на сесії та прийняти рішення про надання згоди або відмови у поновленні спірного договору оренди землі.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "АВЕК та Ко" просить відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на безпідставності та недоведеності тверджень скаржника про невиконання товариством своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки (щодо передачі земельної ділянки третій особі та непідтвердження позивачем під час продовження строку дії договору факту проведення належної оплати орендних платежів за договором).
При цьому, Харківська міська рада не довела дотримання саме нею положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо висловлення заперечень у пролонгації спірного договору оренди землі, що було встановлено судами та не спростовано заявником касаційної скарги.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.12.2011 між Харківською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору - ПАТ "Концерн АВЕК та Ко") (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендареві передано в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:09:001:0021, площею 0,2600 га, розміщену за адресою: м. Харків, вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автомобільної стоянки на 86 машиномісць.
Договір укладено строком до 31.12.2012 з погодженням стосовно того, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (пункт 8 договору).
Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держгеокадастру у місті Харкові в Державному реєстрі земель 28.02.2012 за № 631010004000438, про що міститься відповідний запис на договорі.
4.4. Матеріали справи свідчать, що між Харківською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (орендар) укладалися додаткові угоди, а саме:
- 19.06.2013 укладено додаткову угоду, якою сторони погодили внести зміни до пунктів 8 та 9 договору. Так, сторони передбачили, що договір укладено строком до 01.09.2013 з погодженням стосовно того, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк і у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (пункт 8 договору). У пункті 9 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати на рік згідно з розрахунком від 23.10.2012 № 935/12 становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 468 785,78 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 39 065,48 грн (том 1, а. с. 29-30);
- 22.12.2014 укладено додаткову угоду, якою сторони погодили внести зміни до пунктів 5, 8 та 9 договору. Так, у пункті 5 договору у редакції додаткової угоди сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 873 284, 00 грн; договір укладено строком до 01.08.2015 з погодженням стосовно того, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (пункт 8 договору); розмір орендної плати становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 389 862,72 грн за рік та 32 488, 56 грн за місяць (том 1, а. с. 31);
- 18.08.2016 укладено додаткову угоду, якою сторони погодили внести зміни до пунктів 5, 8 та 9 договору. Так, у пункті 5 договору сторони погодили, зокрема, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом від 28.08.2015 № 1089/15 (вих. № 3661/0/2-15) становить 6 086 730. 00 грн; у пункті 8 сторони визначили, що договір укладено до 01.10.2020 з погодженням стосовно того, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням; розмір орендної плати становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 697 782,73 грн за рік та 58 148,56 грн за місяць (том 1, а. с. 32).
Отже, згідно з умовами пункту 8 договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 18.08.2016 строк його дії встановлено до 01.10.2020 та передбачено право орендаря на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.
4.5. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій:
- 26.08.2020 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" направило лист-повідомлення № 977 про поновлення договору з проектом додаткової угоди, який було отримано Харківською міською радою 27.08.2020 (вх. № 16478/0/3-20) згідно з штампом (том 1, а. с. 36-40);
- у відповідь на лист-повідомлення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" від 26.08.2020 департамент територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради повідомив позивача (лист від 25.09.2020), що питання стосовно поновлення договору оренди землі буде розглянуто на сесії Харківської міської ради;
- після 01.10.2020 (строку дії договору згідно з додатковою угодою від 18.08.2016) ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" продовжувало використовувати земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:09:001:0021, площею 0,2600 га, розміщену за адресою: м. Харків, вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автомобільної стоянки на 86 машиномісць, сплачувати орендну плату;
- заперечень Харківської міської ради після закінчення строку дії договору щодо поновлення договору оренди у встановленому законом порядку та строки від Харківської міської ради не надходило.
4.6. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами під час розгляду справи, рішенням 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі", згідно з пунктом 19 додатку до якого вирішено таке:
"Відмовити ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 щодо користування земельною ділянкою на вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021) у зв`язку з виявленням порушень орендарем:
- статті 25 Закону України "Про оренду землі", пунктів 1, 30, 31 договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 в частині самостійного господарювання орендаря на землі з дотриманням умов договору оренди землі та обов`язку орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі; права орендаря передавати земельну ділянку або її частини в суборенду без зміни цільового призначення лише за письмовою згодою орендодавця.
Обстеженням на місцевості відповідачем встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 на вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської) у м. Харкові площею 0,2600 га частково огороджена парканом, використовується для розміщення парковки автомобілів.
Надання платних послуг з розміщення автотранспорту здійснюється ФОП Тімофєєнко Д. С., що підтверджується нефіскальним чеком № ПБ4101231023 на суму 20,00 грн із призначенням проведення платежу: "надання послуг з розстановки автотранспорта. Частина території торговельного центру розташованого в районі станції метро "Ім. Ак. Барабашова".
Зазначене свідчить про використання земельної ділянки третіми особами.
- частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 4.7. Положення про оренду землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19, та пп. д) пункту 30 договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем обов`язків, встановлених договором оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438, зокрема, інформації з територіальних органів державної податкової служби України у Харківській області щодо сплати ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" плати за землю у розмірі і порядку, встановленому пунктом 9 договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 18.08.2016;
- статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 50 Закону України "Про землеустрій", положень Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, пункту 4.14. Положення про оренду землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1554/19 в частині відсутності коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки на вул. Проспектна (ріг вул. Олени Стасової) (кадастровий номер 6310136600:09:001:0021) відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, що потребує розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.05.2020 № НВ-6313070342020 земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:09:001:0021) зареєстрована у Державному земельному кадастрі із кодом цільового призначення 1.11.6.
Вказаний код цільового призначення відсутній у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.
Зміна коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 потребує вжиття відповідних заходів, передбачених законодавством".
4.7. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про визнання незаконним та скасування пункту 19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 щодо відмови у поновленні договору ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 23.12.2011 у редакції, викладеній у позовній заяві та визнання поновленим договору на той саме строк і на тих саме умовах.
4.8. За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у Цивільному кодексі України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар (постанова Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20).
Згідно з частинами 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час закінчення строку дії договору - 01.10.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
4.9. Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час закінчення строку дії договору - 01.10.2020) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, зазначеними нормами Закону України "Про оренду землі" передбачено що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 зазначеного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігти укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Крім того, у разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 15.07.2020).
При цьому, 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, згідно з пунктом 8 якого внесені зміни до Закону України "Про оренду землі".
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім, зокрема, підпунктів 2, 7- 9 пункту 8, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 15.07.2020.
Так, підпунктом 7 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" доповнено Закон України "Про оренду землі" статтею 322 щодо поновлення договорів оренди землі та передбачено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261 Земельного кодексу України.
Статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у наведеній у підпункті 8 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" редакції.
Згідно з підпунктом 9 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126 1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Статтею 126 1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 15.07.2020, яка діяла на час закінчення строку дії спірного договору) передбачено поновлення договору оренди землі та частинами 3, 4 встановлено, що якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
4.10. Як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи установили, що як свідчать матеріали справи та не спростовано Харківською міською радою, 26.08.2020 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" направило на адресу Харківської міської ради лист-повідомлення № 977 про поновлення договору з проектом додаткової угоди, який було отримано Харківською міською радою 27.08.2020 (вх. № 16478/0/3-20) згідно з штампом (том 1, а. с. 36-40).
При цьому, 25.09.2020 згідно з листом департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" було повідомлено про розгляд виконавчими органами Харківської міської ради листа-повідомлення товариства від 26.08.2020 № 977 (вх. № 16478/0/3-20 від 27.08.2020) та здійснення розгляду питання щодо поновлення договору на сесії Харківської міської ради.
Отже, суди попередніх інстанцій установили, що Харківська міська рада (орендодавець за договором) заперечень щодо поновлення дії договору впродовж встановленого законом строку не висловила, відповідних дій, передбачених чинним законодавством щодо висловлення заперечень стосовно поновлення договору у встановлені строки не вжила, то суди дійшли правильного висновку про доведеність позивачем своїх вимог та наявності підстав для поновлення строку дії договору.
Крім того, суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" продовжувало користуватися земельною ділянкою після 01.10.2020 (строку дії договору? визначеного згідно з додатковою угодою від 18.08.2016) та здійснював сплату орендної плати, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача та не заперечується Харківською міською радою, яка приймала орендні платежі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" та заперечень проти продовження використання товариством земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку не висловила, з вимогою про повернення земельною ділянкою не зверталася.
4.11. У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.
Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування щодо необхідності його захисту.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
4.12. Як вже зазначалося, суди установили, що 24.02.2021 Харківська міська рада прийняла рішення № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі", яким відмовила ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 28.02.2012 № 631010004000438 щодо користування земельною ділянкою на вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) у м. Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021), яке, як зазначає позивач, порушує його права.
За змістом статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Зі змісту оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 убачається, що його прийнято з посиланням на порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (орендарем) статті 25, частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умов договору щодо самостійного господарювання на земельній ділянці, вказуючи, що орендарем земельну ділянку передано в суборенду іншій особі, а також ненаданням орендарем необхідних документів на підтвердження належного виконання умов договору.
4.13. Суди попередніх інстанцій установили, що проведене обстеження на місцевості, на яке посилається Харківська міська рада в оскаржуваному рішенні та згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0021 використовується для розміщення парковки автомобілів третьою особою - ФОП Тімофєєнко Д. С., проводилося за відсутності представників позивача, що вбачається з акта обстеження. Надана Харківською міською радою на підтвердження зазначених обставин копія чеку не дає можливості беззаперечно встановити зв`язок між наданням послуг ФОП Тімофєєнко Д. С. саме на спірній земельній ділянці, орендованій ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко". При цьому наявність договорів суборенди спірної земельної ділянки або її частини позивачем заперечується, а відповідачем не доведена.
4.14. Посилання Харківської міської ради на порушення орендарем (ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко") частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 4.7 Положення про оренду землі в м. Харкові та підпункту "д" пункту 30 спірного договору оренди землі в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем своїх обов`язків щодо сплати орендної плати, визнані судами безпідставними з огляду на те, що відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, частини 3 зазначеної норми, єдиний документ, який має бути поданий орендарем до орендодавця разом із листом-повідомленням про намір продовжити відносини із оренди землі, є проект додаткової угоди до договору.
Суди установили, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у визначений законодавством строк до листа-повідомлення про поновлення договору було надано проект додаткової угоди. Надання будь-яких інших документів до листа-повідомлення не визначає ані законодавство України, ані укладений між сторонами договір оренди землі.
4.15. Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання Харківської міської ради на невідповідність коду цільового призначення спірної земельної ділянки Класифікації видів цільового призначення земель як підстави для відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у продовженні строку дії договору оренди землі, оскільки чинне законодавство не врегульовує питання взаємоіснування видів цільового призначення за УКЦВЗ 1998 року і КВЦПЗ 2010 року; не встановлює перехідних положень щодо застосування й заміни назв одних видів цільового призначення на аналогічні, визначені новим документом; не містить норм, які б визначали незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, установленим за УКЦВЗ 1998 року, та необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність до КВЦПЗ 2010 року; чинне законодавство України не визначає обов`язку землекористувача приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність до КВЦПЗ 2010 року та відповідальності за їх неприведення.
4.16. Посилання Харківської міської ради щодо зміни позивачем істотних умов договору, а саме строку його дії, суд апеляційної інстанції також визнав безпідставними, оскільки як свідчать матеріали справи додатковою угодою від 22.12.2014 до спірного договору сторони домовились про продовження терміну дії договору до 01.08.2015, а додатковою угодою від 18.08.2016 термін дії договору змінено та встановлено до 01.10.2020.
Тобто, визначений сторонами згідно з додатковою угодою від 18.08.2016 термін дії договору становить 5 років 2 місяці (з 01.08.2015 по 01.10.2020).
У проекті додаткової угоди, направленій 26.08.2020 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" разом з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на адресу Харківської міської ради, зазначено, що строк дії договору визнається до 01.12.2025 року, що становить 5 років 2 місяці. При цьому, розмір орендної плати у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди залишився незмінний (8 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
4.17. Стосовно посилань Харківської міської ради у касаційній скарзі на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц щодо необхідності встановлення факту належного виконання орендарем за договором оренди, який поновлюється, своїх обов`язків за цим договором, а також висновків, викладених у пунктах 8.13, 8.14 постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19 щодо віднесення до виключної компетенції міської ради вирішення питання щодо розпорядження земельною ділянкою від імені територіальної громади, колегія суддів зазначає таке:
- у справі № 159/5756/18 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020) за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, Верховний Суд зазначив, що у справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачка не дотрималась вимог частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди. Посилання позивачки на те, що відповідач лише листом від 26.02.2018 повідомив її про те, що не буде продовжувати на новий термін договір оренди землі, не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачкою не дотримано процедури, встановленої зокрема частиною 3 статті 33 цього Закону, яка дає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону. Разом з цим, до закінчення строку дії договору позивачку було повідомлено про те, що з нею не буде продовжено на новий термін договір оренди землі для розміщення та обслуговування тимчасового кіоску у зв`язку із затвердженням детального плану території конструкції кварталу, яким передбачено план розширення вулиці та демонтаж торгових споруд. Зазначене стало підставою для визнання судових рішення про задоволення позову про поновлення договору помилковими та прийняття нового рішення про відмову у позові.
У той же час у справі № 159/5756/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- у справі № 594/376/17-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія центр" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим, Верховний Суд зазначив, що аналіз правових норм (зокрема, статті 33 Закону України "Про оренду землі") дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Залишаючи без змін судові рішення у справі, Верховний Суд зазначив, що відмовляючи в задоволенні повних вимог ТОВ "Мрія центр" суди правильно виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди, що свідчить про те, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі;
- у справі № 922/1188/19 (постанова Верховного Суду від 25.08.2020) за позовом ПрАТ "Концерн Авек та Ко" до Харківської міської ради про визнання поновленим договору, Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення у справі про відмову у задоволенні позову, зазначив що оскільки позивач заявив вимогу про визнання укладеною додаткової угоди, за умовами якої строк дії договору є відмінним від строку, який сторони раніше визначили шляхом укладення відповідних додаткових угод, то ця вимога не підлягає задоволенню у порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Стосовно висновків, викладених у пунктах 8.13, 8.14 постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19, на неврахування яких посилається у касаційній скарзі Харківська міська рада, то колегія суддів зазначає, що у зазначених пунктах вказаної постанови Верховного Суду міститься висновок про те, що повноваження готувати та підписувати від імені ради відповідні акти приймання-передачі земельних ділянок, якими Положення наділяє Департамент, не надають йому право розпоряджатися земельною ділянкою від імені територіальної громади, у тому числі висловлювати заперечення стосовно поновлення договору за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі повноваження належать лише раді, а суди не встановили обставин делегування нею цих повноважень департаменту.
У той же час, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що у відповідь на лист-повідомлення ПрАТ "Концерн Авек та Ко" про поновлення договору від 26.08.2020 (отриманий міською радою 27.08.2020) департамент територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради у листі від 25.09.2020 повідомив товариство про те, що розгляд питання щодо поновлення договору відбудеться на сесії Харківської міської ради. Зміст зазначеного листа від 25.09.2020 не свідчить про здійснення розпорядження землею чи висловлення заперечення/надання згоди щодо поновлення договору оренди землі.
Отже, судові рішення у справах № 159/5756/18, № 594/376/17-ц та № 922/1188/19, наведених скаржником, та у справі, яка розглядається, прийнято за різних установлених судами обставин, а тому посилання Харківської міської ради на зазначені справи не беруться до уваги.
4.18. Ураховуючи встановлені судами обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування пункту 19 додатку до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі", що стосується відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі від 23.12.2011 № 631010004000438 на користування земельною ділянкою по вул. Проспектна (ріг вул. Раєвської - колишня вул. Олени Стасової) у м. Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0021) та вимог про визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 23.12.2011 у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.
4.19. Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 23.12.2011 на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Так, у пунктах 69, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такий висновок:
"Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону № 161-ХІV, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (пункти 65-67) і від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (пункти 76-77)).
Позивач звернувся до суду за захистом права на поновлення договору оренди землі з вимогою визнати такий договір поновленим на тих самих умовах, тобто обрав неефективний спосіб захисту права".
Зважаючи на те, що постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 офіційно оприлюднено 28.09.2021, тобто після надходження касаційної скарги у цій справі (22.09.2021), колегія суддів вбачає правові підстави для застосування положень частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо неналежності та неефективності такого способу захисту прав орендаря як визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах, оскільки зазначеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду не відповідають висновки судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовної вимоги ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про визнання поновленим договору оренди від 28.02.2012 на той самий строк і на тих самих умовах.
Викладене свідчить про те, що, заявивши позовну вимогу про визнання договору оренди від 23.12.2011 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, орендар обрав неналежний і неефективний спосіб захисту своїх прав, позаяк задоволення такої позовної вимоги фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 Цивільного кодексу України. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.
Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження з огляду на відмінність обставин справи, установлених судами під час розгляду справи № 922/856/21 та справ, на які посилався заявник касаційної скарги.
Натомість касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги врахувати висновок про неналежність та неефективність такого способу захисту прав орендаря як визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, що зумовлює помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 28.02.2012 на той самий строк і на тих самих умовах.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувані рішення та постанову скасувати у частині задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 28.02.2012 на той самий строк і на тих самих умовах та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, а в решті позовних вимог оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.