ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2021 року
м.Київ
справа №808/1586/14
адміністративне провадження № К/9901/33020/20
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року (суддя: Нечипуренко О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (судді: Іванов С.М., Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-
в с т а н о в и в :
Державне підприємство "Мелітопольський завод "Гідромаш" (далі - ДП "Гідромаш", позивач) звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач 1), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (далі - Мелітопольське управління ДКСУ Запорізької області, відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5433679 грн.
Справа неодноразово переглядалась судами різних інстанцій.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, заявлена до стягнення сума бюджетного відшкодування перебувала в процесі судового оскарження, а, відтак, позов є передчасним та безпідставним.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 по справі №826/7380/15 та від 15.03.2019 по справі №822/553/17.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДП "Гідромаш" подано до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 (вх. № 9028070527 від 21.05.2012), уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виявленими самостійно помилками (вх. № 90325545750 від 11.06.2012) та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, де визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 5470737 грн.
З огляду на вказані обставини, Мелітопольською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ за серпень 2008, липень - жовтень 2009, січень - травень, серпень - грудень 2010, січень - грудень 2011, лютий, березень 2012? за результатами якої складено Акт перевірки № 436/154/00240106 від 09.07.2012.
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем, серед іншого, п. 102.5 ст. 102, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок завищення бюджетного відшкодування заявленого до відшкодування за квітень 2012 року на 5470737 грн.
У зв`язку з виявленими порушеннями 23.07.2012 відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення: № 0000061540, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість; № 0000051540, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн; № 0000031540, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 5470737 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 2735368,50 грн; № 0000041540, яким збільшено суму бюджетного відшкодування на 5302428,00 грн.
Наведені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 у справі № 0870/8017/12 позов ДП "Гідромаш" було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення - рішення від 23.07.2012 №0000061540, № 0000051540 та № 0000031540 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 131251 грн та визначення штрафних санкцій в сумі 65625,50 грн. В задоволені решти позовних вимог судом відмовлено.
За результатом апеляційного перегляду постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 23.07.2012 № 0000041540 та № 0000031540 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 в розмірі 5302428 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Вважаючи протиправнимb дії відповідачів щодо неперерахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5470737 грн у порядку та строки, визначені ПК України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено право позивача на заявлену суму бюджетного відшкодування, а відтак, оскільки така сума не відшкодована позивачу як платнику податків протягом визначеного ПК України строку, така вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають з