ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.004540
адміністративне провадження № К/9901/12783/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (суддя Ланкевич А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року (судді: Затолочний В.С. (головуючий), Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі №1.380.2019.004540 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбуденергозбереження" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбуденергозбереження" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2019 №0012331414 та №0012341414.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість позивач має документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0012331414, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині задоволених вимог дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство допустило порушення передбачене пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання позивачем контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, що свідчить про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0012341414.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 06.08.2019 №1131/14.14-21/32894356, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Західбуденергозбереження" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Мастіг" за період грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ за період грудень 2018 року на загальну суму 647597,00 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18) за грудень 2018 року в сумі 647597,00 грн;
- пунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Мастіг" не мали реального характеру, фактично не відбулися, а їх метою є штучне формування податкового кредиту, зниження податкових зобов`язань з ПДВ.
Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані не наданням до перевірки первинних документів по правовідносинам із контрагентом. В ході проведення перевірки директору ТОВ "Західбуденергозбереження" вручено листи-вимоги від 24.07.2019 №1/14.14-15, від 26.07.2019 №2/14.14-15 та від 30.07.2019 №3/14.14-15 про надання документів та інформації щодо проведених операцій, проте Товариством не було надано контролюючому органу витребовуваних документів, що засвідчено актом ненадання документів від 30.07.2019 №839/14.14/32894356.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на те, що у ТОВ "Мастіг" відсутні матеріальні та трудові ресурси для проведення підрядних робіт, обумовлених договором з позивачем (реконструкція водопровідних мереж; перекладання водоводів; поточний ремонт внутрішньої мережі теплопостачання; нове будівництво спального корпусу; капітальний ремонт тераси та приміщень), також проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність придбання ТОВ "Мастіг" будівельних матеріалів із специфікою, що відповідає даним видам робіт за відповідний період. Поряд з цим, в ході проведення перевірки встановлено, що у позивача в наявності достатня кількість трудових ресурсів, власних та орендованих основних засобів, придбання необхідних для даних видів робіт будівельних матеріалів, що давало змогу виконувати роботи власними силами, без залучення третіх осіб. З урахуванням зазначеного відповідач дійшов висновку, що операції ТОВ "Західбуденергозбереження" із ТОВ "Мастіг" за грудень 2018 року не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Мастіг" не могло здійснювати вищенаведені господарські операції з урахуванням часу, оперативності їх проведення, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів, відсутності власних та залучених основних засобів, необхідних для здійснення даних робіт.
На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Судами було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Мастіг" укладено договори підряду на виконання будівельних робіт №02.07/1 від 02.07.2018, №20.07/1 від 20.07.2018, №25.07/1 від 25.07.2018, №05.09/1 від 05.09.2018, №08.10/1 від 08.10.2018, №05.11/1 від 05.11.2018, №12.11/1 від 12.11.2018, №19.12/1 від 19.12.2018.
На підтвердження реального здійснення господарських операцій за цими договорами, позивачем до суду надано копії документів: договори, податкові накладні, банківські виписки, акти приймання виконаних будівельних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення судами норм матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судом, вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не було надано оригіналів первинних документів, які підтверджували право позивача на формування податкового кредиту, неврахування судами та ненадання правової оцінки вказаному факту в контексті вимог статті 44 Податкового кодексу України. При цьому суди фактично погодившись з тим, що документи позивачем під час перевірки не надавались (податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0012341414 визнано правомірним), проте всупереч позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 при прийнятті рішень врахували документи, які позивачем було надано до суду.
9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85).
Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови (пункт