ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 140/40/20
адміністративне провадження № К/9901/29981/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/40/20
за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови щодо стягнення виконавчого збору в виконавчих провадженнях
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Смокович В.І.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відповідач, Ковельський МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області) про визнання протиправними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31 жовтня 2019 року в виконавчих провадженнях № 20417008, № 40616303, № 42004913, № 42004753, № 23039768, №46171411, № 18692645, № 19790252, № 21399712, № 22045377, № 43399598, № 41224067, № 31180187, № 26072370, № 26072316, №25930527, № 23038881.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, у справі № 140/40/20 позовну заяву повернуто позивачу.
3. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та не виконано вимоги ухвали від 08 січня 2020 року про залишення позовної заяви без руху та від 03 березня 2020 року про продовження процесуального строку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
4. 13 cерпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 140/40/20.
5. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року прийнято без урахування пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (доповненого пунктом 3 згідно із Законом № 540-ІХ від 30 березня 2020 року) в редакції, що діяла до набрання 17 липня 2020 року чинності Закону України № 731- IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)".
5.1. Звертає увагу, що відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 та ДСА України від 19 березня 2020 року щодо недопущення розповсюдження інфекційних захворювань у судових установах, учасникам судового процесу рекомендовано всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, відзиви, пояснення, скарги, клопотання тощо) направляти електронною поштою на офіційну електронну адресу суду. З урахуванням зазначеного, позивачем на електронну адресу суду 16 липня 2020 року було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, яке судом першої інстанції було залишено без розгляду.
5.2.Скаржник також зазначає, що мотиви судів попередніх інстанцій щодо не надання позивачем жодного доказу на підтвердження свого майнового стану спростовується зазначеними у заяві про звільнення від сплати судового збору доводами, а також підтверджуються довідками Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області за 2018 рік та за період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року, та встановлено ухвалою суду від 03 березня 2020 року та оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 28 липня 2020 року.
5.3. Крім того, вказує, що ухвалами суду першої інстанції від 08 січня 2020 року про залишення позовної заяви без руху та від 03 березня 2020 року про продовження процесуального строку не було встановлено обов`язку позивачу надати "докази про звернення у відповідні органи з метою отримання відповідної інформації".
5.4. На думку скаржника, судом першої інстанції та апеляційним судом також не враховано, що днем закінчення процесуальних строків, які були продовжені на строк дії карантину згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України є лише 06 серпня 2020 року (включно), що вказує на передчасність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
8. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
10. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
11. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
12. Згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
13. Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
14. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
15. Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, установленому статтею 171 цього Кодексу.
16. Частиною четвертою статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
17. Відповідно до частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів із дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
18. Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що позовна заява, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, залишається судом без руху.
19. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, позовна заява повертається позивачеві.
20. Судами попередніх інстанцій у цій справі установлено, що ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Волиснького окружного адміністративного суду 03 січня 2020 року.
21. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21.1. Підставою для залишення позовної заяви були виявлені судом наступні недоліки: позивач не додав копії позовної заяви, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи; жодного доказу на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги; оспорюваного індивідуального акта, не вказав про неможливість його надання, не заявив клопотання про його витребування та документу про сплату судового збору.
22. Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримав 13 лютого 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
23. На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08 січня 2020 року позивач 26 лютого 2020 року подав до суду нову редакцію позовної заяви з додатками (у двох примірниках), заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про звільнення від сплати судового збору.
23.1. У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що обставини стосовно його незадовільного майнового стану встановлено судовими рішеннями, а також підтверджуються довідками Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області за 2018 рік та за період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року. Вказував, що станом на лютий 2020 року його незадовільний майновий стан не покращився, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, у зв`язку із чим просив звільнити його від слати судового збору.
24. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
24.1. Вказаною ухвалою позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду достатніх доказів наявності обставин для звільнення від сплати судового збору (довідки про доходи з податкового органу (центру зайнятості) за 2019 рік, про сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2019 рік, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних, малолітніх, неповнолітніх членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів у 2019 році, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків із відомостями про наявність на них коштів за 2019 рік, тощо).
25. Зазначену ухвалу позивач отримав 13 квітня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та 14 квітня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку із установленням із 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантину.
26. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків даної позовної заяви до 05 травня 2020 року.
27. 05 травня 2020 року до суду надійшла повторна заява позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку із установленням і продовженням на усій території України карантинних заходів.
28. Ухвалою від 13 травня 2020 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів із дня отримання копії цієї ухвали. В ухвалі суд акцентував, що із 11 травня 2020 року карантинні обмеження послаблено, у зв`язку із чим деякі установи і органи продовжують свою роботу.
29. Копію ухвали суду від 13 травня 2020 року позивач отримав 16 липня 2020 року та того ж дня на електронну адресу суду направив до суду клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України до 31 липня 2020 року.
30. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
31. Про наявність підстав для поверення позовної заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов виходячи з того, що ухвалами суду тричі продовжувався процесуальний строк на усунення недоліків за клопотаннями ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач не надав жодних доказів вжиття заходів та вчинення дій, спрямованих на отримання витребуваних судом документів, зокрема доказів про звернення у відповідні органи з метою отримання відповідної інформації.
32. Крім того, подане електронною поштою чергове клопотання позивача від 16 липня 2020 року про продовження процесуального строку суд залишив без розгляду, оскільки останнє не відповідало вимогам частини десятої статті 44 КАС України, а саме якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Натомість вказане клопотання позивача від 16 липня 2020 року не скріплено електронним цифровим підписом заявника.
33. Також судом враховано, що станом на 16 липня 2020 року, звертаючись утретє із заявою про продовження процесуального строку, ОСОБА_1 не надав доказів вжиття заходів та вчинення дій, спрямованих на отримання витребуваних судом документів, зокрема не надав жодних доказів про звернення у відповідні органи з метою отримання інформації на підтвердження незадовільного майнового стану позивача.
34. На переконання суду першої інстанції, у позивача було достатньо часу для надання доказів щодо свого майнового стану в підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору 26 лютого 2020 року.
35. Однак станом на 28 липня 2020 року позивачем таких доказів суду не надано, що унеможливлює вирішення судом заявленого клопотання, а отже вимоги ухвали суду від 03 березня 2020 року не виконано, що в свою чергу є підставою для повернення позовної заяви.
36. Оцінюючи доводи касаційної скарги та мотиви рішень судів попередніх інстанцій колегія суддів виходить з таких міркувань.
37. У касаційній скарзі скаржник вказує, що мотиви суду в частині не надання жодного доказу на підтвердження незадовільного майнового стану позивача та не виконання ухвали від 03 березня 2020 року спростовуються, на його думку, наданими до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідками органу ДФС за 2018 рік та січень-вересень 2019 року.
38. Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
39. З наведеного слідує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
40. Суд ураховує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
41. При поверненні позовної заяви судом першої інстанції було враховано, що позивачем до клопотання від 26 лютого 2020 року про звільнення від сплати судового збору надано довідки органу ДФС, однак суд дійшов висновку, що ці докази є недостатніми та не надають суду можливості для встановлення обставин незадовільного майнового стану позивача та наявності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Судом першої інстанції ухвалами від 21 квітня 2020 року та від 13 травня 2020 року за клопотанням позивача продовжувався строк виконання ухвали від 03 березня 2020 року щодо подання до суду доказів на підтвердження його незадовільного майнового стану.
42. Водночас інших доказів, які витребовувалися судом ухвалою від 03 березня 2020 року на підтвердження наявності обставин для звільнення від сплати судового збору станом на 28 липня 2020 року ОСОБА_1 не надано.
43. Отже, доводи скаржника щодо безпідставності мотивів суду першої інстанції в частині висновку про не подання позивачем доказів його незадовільного майнового стану на виконання ухвали суду від 03 березня 2020 року, є необґрунтованими.
44. Щодо доводів скаржника про передчасність висновків суду про повернення позовної заяви, враховуючи приписи пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України 17 липня 2020 року чинності № 731- IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", колегія суддів зазначає наступне.
45. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
46. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 2 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:
46.1."Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
46.2. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
47. Отже, постановляючи ухвалу про продовження процесуальних строків від 21 квітня 2020 року, якою позивачу встановлювався строк на усунення недоліків до 05 травня 2020 року та ухвалу від 13 травня 2020 року, якою позивачу встановлювався строк на усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали, суд першої інстанції інстанції не враховував приписи Закону № 540-IX обмежуючи такий строк зазначеним терміном.
48. Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-IX), згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
49. Отже, строк встановлений Законом № 731-IX закінчувався 06 серпня 2020 року.
50. Приймаючи 28 липня 2020 року ухвалу про повернення апеляційної скарги, враховуючи наведені положення Закону № 731-IX, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви до закінчення встановленого вказаним Законом 20-денного строку, оскільки в силу приписів частини третьої статті 3 КАС України суд на час вчинення окремої процесуальної дії застосовує чинний закон.
51. Верховний Суд зазначає, що ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не врахував, що строк, який ним встановлено для позивача, враховуючи приписи Закону № 540-IX та Закону № 731-IX не закінчився, а отже суд першої інстанції станом на 28 липня 2020 року передчасно застосував наслідки не усунення недоліків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
52. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
53. За таких підстав, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.