ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 504/1572/15-а
адміністративне провадження № К/9901/11861/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №504/1572/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання дій протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (суд у складі: головуючої судді - Потоцької Н.В.) та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21.04.2015 ОСОБА_1 як депутат Кремидівської сільської ради та Голова постійної комісії з питань забезпечення законності звернувся до суду з адміністративним позовом до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Кремидівської сільської ради щодо недотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.п.2.1.5, 2.1.6, 2.1.10, 5.3, 6.1, 6.2 та 6.4 Регламенту Кремидівської сільської ради та п.2.14 "Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад", затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390;
1.2. скасувати рішення Кремидівської сільської ради №713-VІ від 23 жовтня 2014 року "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою" та рішення Кремидівської сільської ради №725-VІ від 07 листопада 2014 року "Про внесення змін до рішення №713-VІ від 23 жовтня 2014 року "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою", з мотивів невідповідності Конституції України та Законам України.
2. В обґрунтування позову зазначив, що КП "Кремидівська хвиля", займаючи монопольне становище на ринку з вивезення твердих побутових відходів на території Кремидівської сільської рали, діючи умисно з метою уникнення громадського обговорення щодо необґрунтованого підвищення тарифу з вивезення твердих побутових відходів, достовірно знаючи негативну реакцію населення з приводу незадовільної та нестабільної роботи підприємства з надання цієї послуги, навмисно не довело до відома населення інформацію, яка передбачена діючими нормативно-правовими актами. Вказане є порушенням вимог ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.п.2.1, 2.2, 2.5, 2.8, 2.12 "Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад", затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390.
Позивач вказав, що Кремидівська сільська рада не здійснила контроль за дотриманням КП "Кремидівська хвиля" порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальної громади; не сповістила про проведення сесії та винесені на її розгляд питання депутатів ради; не надала проект рішення з питання зміни тарифу з вивезення твердих побутових відходів, тези виступу з цих питань, а також економічно обґрунтовані розрахунки.
Не зважаючи на відсутність економічно обґрунтованих розрахунків на момент проведення сесії, Кремидівська сільська рада, прийняла рішення про зміну тарифу без вивчення та попереднього розгляду постійними комісіями, чим порушила вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" п.п.2.1.5, 2.1.6, 2.1.10, 5.3, 6.1, 6.2 та 6.4 Регламенту та п.2.14 "Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад", затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390.
На думку позивача, допущені Кремидівською сільською радою порушення призвели до прийняття незаконних рішень сесії, які не відповідають Конституції України, Законам України "Про місцеве самоврядування", "Про житлово-комунальні послуги", Регламенту Кремидівської сільської ради та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390 та іншим нормативно-правовим актам.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018, залишеним без змін ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що позивач не довів, які суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваним рішенням, в чому безпосередньо полягає таке порушення, які конкретні негативні наслідки настали безпосередньо для позивача внаслідок його прийняття та якими доказами у справі це підтверджується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки доводам позивача стосовно численних порушень норм чинного законодавства відповідачем при прийнятті спірного рішення. Відтак, на думку касатора, такі рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, що є підставою для їх скасування і направлення справи на новий розгляд.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. ухвалою від 15 травня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 504/1572/15-а.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
10. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 23 жовтня 2014 року Кремидівською сільською радою було прийнято рішення №713-VІ "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою", яким сільська рада вирішила провести коригування розміру збору за оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою, які надаються Комунальним підприємством "Кремидівська хвиля" відповідно до наданої калькуляції-розрахунку, а саме: для населення приватних будинків - 20 грн. в місяць з будинку; пільгової категорії громадян - 10 грн. в місяць з будинку; для населення проживаючих в квартирах - 20 грн. в місяць з квартири; пільгової категорії громадян - 10 грн. в місяць з квартири; для юридичних осіб - 40 грн. в місяць та інше.
12. 07 листопада 2014 року Кремидівською сільською радою було прийнято рішення №725-VІ, яким було внесено зміни до рішення №713-VІ від 23 жовтня 2014 року "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою" та встановлено для населення приватних будинків - 6 грн. в місяць з однієї людини; для населення проживаючих в квартирах - 6 грн. в місяць з однієї людини; пільгової категорії громадян - пільговий відсоток; для юридичних осіб - 40 грн. в місяць та інше.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
16. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб`єктивне припущення особи про порушення його прав чи інтересів.
Частиною 2 ст. 171 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Як обґрунтовано зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, рішення Кремидівської сільської ради №713-VІ від 23 жовтня 2014 року "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою" та рішення Кремидівської сільської ради №725-VІ від 07 листопада 2014 року "Про внесення змін до рішення №713-VІ від 23 жовтня 2014 року "Про коригування розміру збору щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, утримання в належному стані території села та його благоустрою" є нормативно-правовими актами.
Відтак, право на їх оскарження визначено КАС України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду із адміністративним позовом, ОСОБА_1 було подано позов саме як депутатом Кремидівської сільської ради та Головою постійної комісії з питань забезпечення законності з метою представляти інтереси територіальної громади, виборців свого виборчого округу.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві та касаційній скарзі позивач не конкретизував та не обґрунтував, в чому саме він вбачає порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
20. Стосовно твердження позивача про те, що він звернувся до суду із цим позовом як депутат місцевої ради на захист інтересів територіальної громади, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року №93-IV (далі - Закон №93-IV) депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
За приписами статті 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.
Статтею 15 Закону №93-IV передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Зі змісту вказаних вище норм можна дійти висновку, що чинним законодавством не передбачено повноважень депутата місцевої ради від імені територіальної громади звертатися до суду із позовом про визнання протиправним та скасування акту.
Вказане питання, як правильно зазначили суди, може бути вирішене на пленарних засіданнях відповідної ради. Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є представницькими органами місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями представляти інтереси відповідних територіальних громад, зокрема, звертатись до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі №504/4148/16-а.
Колегія суддів зазначає, що вказані ОСОБА_1 як колишнім депутатом Кремидівської сільської ради у позовній заяві та касаційній скарзі обставини не свідчать про наявність у нього повноважень виступати від імені всієї територіальної громади та не вказують на порушення його конкретних індивідуальних прав при прийнятті відповідачем спірних рішень.
21. Стосовно можливих порушень оскаржуваними рішеннями Кремидівської сільської ради прав позивача як мешканця с. Кремидівка, суди попередніх інстанцій зазначили, що досліджені в ході судового розгляду матеріали справи не містять доказів порушення вказаними рішеннями індивідуально визначених прав та інтересів заявника.
Обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними та допустимими доказами та за своєю суттю є припущеннями.
22. З огляду на те, що обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, колегія суддів зазначає, що відсутність у позивача порушеного права не породжує для останнього права на захист.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду