1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/9330/18

адміністративне провадження № К/9901/27079/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/9330/18

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного підприємства "ЕКО", треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Приватне підприємство "Лагода" про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) звернувся до суду з позовом до державного підприємства "ЕКО" (далі - ДП "ЕКО"), треті особи: 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України, 2) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 3) Приватне підприємство "Лагода", в якому просить зобов`язати ДП "ЕКО" привести до попереднього стану самочинно реконструйовані приміщення загальною площею 107,50 кв.м цокольного поверху у житловому будинку 36-Б на бульварі Лесі Українки у Печерському районі м. Києва.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав на те, що відповідачем проведено будівельно-ремонтні роботи із реконструкції нежитлових приміщень в цокольному поверсі житлового будинку на бульварі Лесі Українки, 36-Б у м.Києві без дозвільних документів, який надає право виконувати будівельні роботи та без належно затвердженого проекту. Вказане, на думку позивача, є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Зазначив, що відповідачем не виконується вимога щодо заборони експлуатації самовільно реконструйованих приміщень та знесення самочинного будівництва, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем не доведено тієї обставини, що саме відповідачем було допущено порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснено самовільну реконструкцію приміщення загальною площею 107,50 кв.м цокольного поверху у житловому будинку 36-Б на бульварі Лесі Українки у Печерському районі міста Києва, яке, у свою чергу, здавалось в оренду третіми особами, а також не доведено часу та осіб, які проводили реконструкцію нежитлових приміщень, крім того позивачем не вказано, що саме викликає необхідність приведення до попереднього стану вказаного приміщення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що перевірка відповідача була проведена на підставі звернення ОСББ "Печерський міст", яке зазначило, що за період перебування житлового будинку 36-Б на бул.Лесі Українки у Печерському районі м.Києва з 31 березня 2003 року на балансі ДП "Еко" його керівництвом було проведено численні незаконні реконструкції приміщень цокольного поверху будинку. Спірне нежитлове приміщення були самовільно (без документа, що дає право власнику на виконання будівельних робіт) реконструйоване, оскільки воно не відповідає надані технічній документації (поверховий план станом на 1973 рік). Проте, на думку касатора, вказані обставини не були належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Касатор вказує, що відповідачем у добровільному порядку не виконано вимоги припису від про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13 червня 2014 року, виданого ІДАБК у м.Києві, а тому слід зобов`язати ДП "ЕКО" привести до попереднього стану самочинно реконструйовані приміщення.

7. Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

8. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Зазначило, що позивачем не доведено факту здійснення відповідної реконструкції зазначеного приміщення саме ДП "Еко", що спростовує висновок про здійснення самовільної реконструкції саме відповідачем. Сама реконструкція могла бути здійснена за часів Радянського Союзу. Відповідач не є замовником, проектувальником, підрядником чи експертною організацію, тобто не належить до суб`єктів на державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Керуючись ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі звернення ОСББ "Печерський міст" від 25 липня 2017 року вх.№073/5449 посадовою особою Департаменту з питань ДАБК м.Києва ВО КМР (КМДА) проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху у житловому будинку на бул.Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м.Києва".

10. За результатами вказаної перевірки складено акт №б/н, без дати, в якому зафіксовано порушення ДП "Еко" п.3 ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

11. З метою усунення виявлених під час перевірки порушень, Департаментом з питань ДАБК м.Києва ВО КМР (КМДА) видано відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 вересня 2017 року, в якому вимагалось з 22 вересня 2017 року заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень цокольного поверху у житловому будинку на бульв.Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м.Києва та у термін до 22 листопада 2017 року усунути виявлені порушення у відповідності до вимог законодавства.

12. Позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 вересня 2017 року, в якому відображено виявлені під час здійснення перевірки порушення.

13. Листом від 19 грудня 2017 року №10/26-11/1912/02/2 Департамент ДАБІ у м.Києві надав до позивача копії наявних матеріалів перевірок за адресою бульв.Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м.Києва, зокрема, копію акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 червня 2014 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 червня 2014 року; копію протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 червня 2014 року; постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 червня 2014 року №158/14/7/26-21/2406/02/3, копію технічного паспорта, поверховий план цокольного поверху 1973 року, інше.

14. Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 червня 2014 року посадовою особою Департаменту ДАБІ у м.Києві, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком № 553, на підставі вимоги прокуратури м.Києва від 27 травня 2014 року № 07/1/1-2016-10 в присутності виконуючого обов`язки директора ДП "Еко" проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Регіональним відділом Фонду державного майна України по м.Києву, ДП "Еко" на об`єктах будівництва: реконструкції нежитлових приміщень в цокольному поверсі житлового будинку під офіс за адресою: бульвар Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м.Києва.

Встановлено, що станом на 13 червня 2014 року Інспекція не видавала дозволу та не реєструвала інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт та не приймала об`єкт до експлуатації за вказаною адресою. Перевіркою з виїздом на місце 30 травня 2014 року встановлено, що за вказаною адресою будівельні роботи не виконуються, будівельники відсутні, будівельної техніки немає. Нежитлове приміщення площею 107,5 кв.м. за вказаною адресою є державною власністю, вільне і не надано в оренду юридичним чи фізичним особам, нежитлове і може бути здано в оренду. Крім того, під час перевірки на відповідність наданій технічній документації (поверховий план станом на 1973 рік) встановлено, що дані приміщення самовільно (без документа, що дають право на виконання будівельних робіт) реконструйовані, а саме: здійснена зміна архітектурно-планувальних рішень шляхом демонтажу частини внутрішніх перегородок, влаштування доданих внутрішніх перегородок, дверних прорізів та прорізів арочного типу замість частини демонтованих внутрішніх перегородок, закладання деяких дверних прорізів, чим змінено техніко-економічні показники, що є порушенням вимог ч.1 ст. 34 та ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.

Крім виявленої невідповідності технічної документації на момент перевірки також з`ясовано, що відповідно до технічної документації у склад цих приміщень входить квартира № 1 загальною площею 48,9 кв.м, жилою - 21,2 кв.м, яка використовується у якості нежитлових приміщень, чим змінено функціональне призначення квартири. Рішенням виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів від 25 липня 1990 року №527 "Про затвердження акту комісії по обстеженню технічного стану житлових приміщень квартири АДРЕСА_1" вирішено затвердити акт комісії по обстеженню стану житлових приміщень за вказаною адресою про непридатність для постійного проживання. Документів, які підтверджували переведення житлової квартири в нежитлову не надано. Проведення реконструкції також підтверджується актом від 29 травня 2014 року обстеження приміщення, розташованого на цокольному поверсі житлового будинку № 36-Б по бульвару Лесі Українки в місті Києві, яке надано в оренду ТОВ "УТГ Констракшин". Згідно з листом прокуратури міста Києва від 27.05.2014 № 07/1/1-2016-10 роботи з реконструкції вказаних вище приміщень було виконано приблизно в 2007 році. (а.с.53-56 т.1)

15. За результатами перевірки видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13 червня 2014 року (а.с.57-59 т.1) з вимогою з 13 червня 2014 року заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень, загальною площею 107,50 кв.м, цокольного поверху у житловому будинку бульвару Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м. Києва, які експлуатуються у якості офісних приміщень без прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції. У термін до 13 серпня 2014 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

16. Вважаючи, що встановлені перевіркою обставини свідчать про наявність істотних відхилень від проекту та порушень будівельних норм і правил, позивач звернувся до суду з метою зобов`язати відповідача провести відповідну перебудову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 1 статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі:

1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,

2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Водночас, положення статті 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Вказана позиція сформована Верховним Судом в постанові від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15.

Отже, зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

Зміст наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Вказаною нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об`єкта до попереднього стану.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Водночас, визначальним та достатнім є встановлення послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі, без належно затвердженого проекту та не виконання вимоги зобов`язального припису про усунення виявлених порушень.

Тягар доказування наявності перелічених фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, проте їх перевірка здійснюється судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 1240/2540/18.

Дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій зазначили, що із наданих позивачем доказів не вбачається можливості постановити рішення щодо проведення відповідної перебудови.

Суди вказали, що у позовній заяві Департаментом з питань ДАБК м.Києва ВО КМР (КМДА) не обґрунтовано наявності істотного відхилення від проекту, суперечності суспільним інтересам, порушень прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил. Позивач зазначив про експлуатацію нежитлових приміщень цокольного поверху житлового будинку 36-Б на бульварі Лесі Українки у Печерському районі міста Києва без прийняття їх в експлуатацію в установленому законом порядку після виконання будівельних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 18 лютого 2003 року №32 "Про створення державного підприємства "Еко" з експлуатації об`єктів житлово-комунального господарства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України" створено ДП "Еко", затверджено статут, передано на баланс ДП "Еко" житловий будинок в м.Києві по бул.Лесі Українки, 36-Б та закріплено за підприємством службові приміщення за вказаною адресою, площею 200 кв.м на першому поверсі.

Правовий режим майна, що перебуває на балансі ДП "Еко", визначений його Статутом, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 08 серпня 2014 року №958 за яким ДП "Еко" засноване на основі державної власності та належить до сфери управління Мінекономрозвитку, а майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника, у випадках, передбачених цим Кодексом іншими законами.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про те, що майно ДП "Еко" є державною власністю та належить до сфери управління Мінекономрозвитку і закріплене за відповідачем на праві господарського відання, починаючи з 2003 року.

Висновок позивача про здійснення самовільного перепланування цокольного приміщення площею 107,5 кв.м встановлено актом перевірки від 13 червня 2014 року шляхом порівняння чинного технічного розміщення даних приміщень з поверховим планом будинку від 1973 року, який є єдиним документом, що містить технічні характеристики об`єкта.

На підставі договору оренди № 7973 від 31 жовтня 2017 року (а.с.229-231 т.1), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ПП "Лагода" передано у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлові приміщення у підвалі цокольного поверху, загальною площею 367,2 кв.м, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36-Б, що перебуває на балансі ДП "Еко", вартість якого становить 6 624 900,00 грн.

Відповідач звертався з листом від 05 лютого 2018 року №44 (а.с.234 т.1) до Регіонального відділенням Фонду державного майна України, в якому повідомлялось, що в порушення умов п. 5.4 та ч. 2 п. 5.7 договору оренди без погодження, відповідно до вимог чинного законодавства з РВ ФДМУ по місту Києву, як орендодавцем, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як органом управління, без затвердженого відповідно до вимог законодавства проекту, орендарем було розпочато реконструкцію орендованого приміщення, за наслідком чого складено акт обстеження державного нерухомого майна від 14 лютого 2018 року (а.с.237 т.1), відповідно до якого приміщення не використовувалось орендарем відповідно до мети використання у зв`язку з проведенням ремонтних робіт.

При цьому, як вбачається із акту перевірки від 30 травня 2014 року, за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36-Б будівельні роботи не виконувались, будівельники відсутні, будівельної техніки немає.

Жодного доказу, яким би було зафіксовано факт здійснення реконструкції приміщення за адресою: м.Київ, бул.Л.Українки, 36-Б саме ДП "Еко" матеріали справи не містять.

Достовірної інформації щодо часу здійснення відповідної реконструкції та особи, якою було вчинено будівельні роботи, позивачем не надано.

За наведених обставин суди позбавлені можливості встановити особу, якою здійснена реконструкція, оскільки така перебудова могла мати місце до 2003 року, тобто до передачі житлового будинку в м.Києві по бул.Лесі Українки, 36-Б на баланс ДП "Еко".

Положення ч.7 ст.376 ЦК України передбачають, що суд може зобов`язати здійснити відповідну перебудову виключно особу, яка здійснила (здійснює) таке будівництво.

Проте належних та допустимих доказів того, що саме відповідач здійснив реконструкцію нежитлових приміщень цокольного поверху у житловому будинку на бул.Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м.Києва позивачем не надано.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Департаменту з питань ДАБК м.Києва ВО КМР (КМДА) щодо зобов`язання відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовані приміщення загальною площею 107,50 кв.м цокольного поверху у житловому будинку 36-Б на бульварі Лесі Українки у Печерському районі м.Києва.

19. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

21. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

22. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду


................
Перейти до повного тексту