ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 480/1889/19
адміністративне провадження № К/9901/14225/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області та Головного управління ДПС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (головуючий суддя Старостін В.В., судді - Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Донгосппром" до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Донгосппром" (далі - ТОВ "КФ "Донгосппром") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації(далі - Комісія ГУ ДПС у Донецькій області), оформлене протоколом від 19 квітня 2018 року про внесення ТОВ "КФ "Донгосппром" (ЄДРПОУ 33703121) до переліку ризикових платників податків; зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області виключити ТОВ "КФ "Донгосппром" з переліку ризикових платників податків.
В обґрунтування позову зазначало, що рішенням Комісії ГУ ДФС у Донецькій області від 19 квітня 2018 року позивача включено до переліку ризикових платників податку, проте таке рішення є протиправним, оскільки ТОВ "КФ "Донгоспром" веде господарську діяльність, а віднесення його до категорії ризикових платників податків перешкоджає її здійсненню, уповільнює процес реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки така реєстрація здійснюється лише на підставі рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області про внесення ТОВ "КФ "Донгосппром" (ЄДРПОУ 33703121) до переліку ризикових платників податків від 19 квітня 2018 року. Зобов`язано ГУ ДПС у Сумській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків. Стягнуто на користь ТОВ "КФ "Донгосппром" в рівних частках за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області та ГУ ДФС у Донецькій області витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 9605 грн по 4802,50 грн з кожного.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року залишити в силі. Зокрема, у касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, судами попередніх інстанцій не враховано, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжкового рішення податкового органу, обрав спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону. Також в обґрунтування касаційної скарги відповідачі посилаються на те, що в оскаржуваних судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 серпня 2019 року (справа №540/2077/18), від 20 листопада 2019 року (справа №480/4006/18), від 15 серпня 2019 року (справа № 1340/4630/18) та від 3 березня 2020 року (справа №240/3665/19).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи спір, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комісією ГУ ДПС у Донецькій області 19 квітня 2018 року прийняте протокольне рішення про включення ТОВ "КФ "Донгосппром" до переліку ризикових платників, які відповідають п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, що в подальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Крім того, встановлено, що на підставі вказаного рішення ТОВ "КФ "Донгосппром" було внесено до системи АІС "Податковий блок" за ознаками, як таке, що відповідає критеріям ризиковості.
Підставою для ухвалення такого рішення слугувала податкова інформація, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платником, а саме, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у межах кримінального провадження №32018120010000038 від 23 червня 2018 року за ознаками кримінальних порушень, передбачених частиною другою статті 205, частини п`ятої статті 27, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, у межах якого отримано відомості про використання ТОВ "КФ "Донгоспром" та низки інших суб`єктів господарювання у проведенні безтоварних операцій з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на вимогу суду протокол та інші матеріали засідання Комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 19 квітня 2018 року щодо позивача надані не були, у зв`язку з їх вилученням під час обшуку у кримінальному провадженні (т.2 а.с. 84-92). Разом з тим, відповідачами не заперечується факт прийняття рішення, оформленого протоколом від 19 квітня 2018 року про внесення відомостей щодо ТОВ "КФ "Донгосппром" до АІС Податковий блок в режимі Журнал ризикових платників.
ТОВ "КФ "Донгосппром" вважаючи протиправними дії та рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області щодо внесення його до переліку ризикових платників податків, звернулось до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інспекції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято за відсутності об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Також суд зазначив, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржене рішення (протокол) підлягає скасуванню із зобов`язанням ДПС у Сумській області виключити ТОВ "КФ "Донгосппром" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стосовно обраного способу захисту та порушення прав позивача суд зазначив, що внесення позивача до переліку ризикових платників має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних, які позивач подає до Єдиного державного реєстру податкових накладних, а відповідно створює додаткові перешкоди у здійсненні господарської діяльності та руйнує його ділову репутацію.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 4 вказаного Кодексу, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За приписами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному