ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/17948/18
адміністративне провадження № К/9901/14665/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/17948/18
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект Груп Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Келеберда В. І.) від 22 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Парінова А. Б., Беспалова О. О., Губської О. А.) від 22 квітня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелект Груп Україна" (далі - ТОВ "Інтелект Груп Україна") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0010261401, № 0010271401 та № 0010321401 від 26 липня 2018 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операції із ТОВ "Союз Кепітал Строй", ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Батіаль Груп" є хибними та спростовуються документальними доказами, які надавалися відповідачу під час перевірки, та свідчать про відповідність придбаних послуг характеру діяльності ТОВ "Інтелект Груп Україна", а також про те, що їх використання при виконанні замовлень третіх осіб принесло реальний прибуток.
Крім того позивач стверджує, що посилання відповідача в акті перевірки на відкриті кримінальні провадження щодо контрагентів не свідчить про незаконну діяльність останніх за умов відсутності обвинувального вироку суду, а також не свідчить про причетність ТОВ "Інтелект Груп Україна" до можливої незаконної діяльності контрагентів у відношеннях з іншими товариствами, оскільки про таку діяльність він не обізнаний і незаконних дій щодо такої діяльності не вчиняв.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26 липня 2018 року № 0010261401, № 0010271401, № 0010321401.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Інтелект Груп Україна" судові витрати у розмірі 7 691,97 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 травня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Інтелект Груп Україна" в задоволенні позовних вимог.
5. 21 травня 2019 року касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 20 червня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ "Інтелект Груп Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. 14 липня 2020 року до Верховного Суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшли письмові пояснення у справі разом із клопотанням про заміну відповідача правонаступником.
Розглянувши клопотання ГУ ДПС у м. Києві та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допускає заміну відповідача - ГУ ДФС у м. Києві її правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві.
9. 03 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшли заперечення ТОВ "Інтелект Груп Україна" на пояснення ГУ ДПС у м. Києві.
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2302/0/78-20 від 25 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено її підготовку до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 25 червня 2018 року відповідно до положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДФС України від 22 червня 2018 року № 10315, уповноваженими представниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтелект Груп Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Союз Капітал Строй" за липень 2017 року, ТОВ "Івамар Трейд" за серпень, вересень 2017 року, ТОВ "Батіаль Груп" за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт від 10 липня 2018 року № 464/26-15-14-01-01/35315435
14. За результатами проведеної перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій за участю ТОВ "Інтелект Груп Україна" з його контрагентами - ТОВ "Союз Капітал Строй", ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Батіаль Груп".
15. Зокрема проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Інтелект Груп Україна" вимог податкового законодавства:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV), пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пункту 3 Національного положення (стандарту) Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, у зв`язку з чим занижено суму податку на прибуток на 195 594 грн;
- пункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1 та 198.3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 203 909 грн, у тому числі по періодах: за липень 2017 року - 2000 грн, за серпень 2017 року - 24 215 грн, за вересень 2017 року - 126 170 грн, за жовтень 2017 року - 51 524 грн.
16. На підставі вказаного акта перевірки 26 липня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0010261401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 195 594 грн та застосовано штрафні санкції на суму 48 899 грн;
- № 0010271401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 203 909 грн та застосовано штрафні санкції на суму 50 977 грн;
- № 0010321401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 13 418 грн.
17. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення та наказ про призначення перевірки протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що факт реальності господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належними бухгалтерськими та податковими документами. Первинні документи, які оформлялись по господарським операціях позивача з його контрагентами, переліченими в акті перевірки, відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону № 996-ХIV, а тому вказані документи підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.
19. При цьому суди зауважили, що на спростування зазначених висновків відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за договорами поставки, узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників.
20. Посилання відповідача на відкриті кримінальні провадження стосовно посадових осіб контрагентів позивача, щодо яких йдеться в акті від 10 липня 2018 року, суди визнали необґрунтованими, оскільки чине законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.
21. За позицією судів попередніх інстанцій, обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі стосовно фізичної особи не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимими доказами. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом, і не набувають властивості преюдиціальності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських операцій позивача у перевіряємий період з його контрагентами.
24. Зокрема скаржник наголошує, що за результатами аналізу інформації, що міститься в інформаційних базах ДФС, податкової інформації по контрагентам позивача, іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, встановлено - нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів/послуг.
25. Крім того скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень безпідставно не було враховано, що вироками Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі № 753/23956/17 та Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі № 761/11940/18 встановлено фіктивність господарської діяльності ТОВ "Союз Капітал Строй" та ТОВ "Івамар Трейд". Також згідно протоколу допиту директора ТОВ "Батіаль Груп" ОСОБА_2, останній заперечує свою причетність до здійснення діяльності зазначеного підприємства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
29. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
30. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
31. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
33. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11 статті 201 цього Кодексу.
34. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
35. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
36. Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
37. У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
38. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
39. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
40. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
41. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента), його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
42. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
43. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
44. Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків неправомірно сформував податковий кредит, на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Інтелект Груп Україна" здійснює такі види діяльності: проведення розслідувань (КВЕД 80.30); діяльність у сфері права (основний вид) (КВЕД 69.10); діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування (КВЕД 69.20); консультування з питань комерційної діяльності й керування (КВЕД 70.22); дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20); інша професійна, наукова та технічна діяльність (КВЕД 74.90).
46. У період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ "Союз Кепітал Строй" укладено договір про надання послуг щодо здійснення досліджень споживчого ринку України на наявність контрафактних товарів, надання консультаційних та інформаційних послуг, що стосуються захисту інтелектуальних прав. Крім того, між позивачем та ТОВ "Івамар Трейд" укладено договір про надання послуг щодо виконання маркетингових досліджень, здійснення досліджень споживчого ринку, надання консультаційних та інформаційних послуг, що стосуються захисту інтелектуальних прав, з ТОВ "Батіаль Груп" укладався договір про надання послуг щодо здійснення досліджень споживчого ринку України, включаючи моніторинг і аналіз відкритих джерел України з метою виявлення фактів здійснення реалізації контрафактних товарів.
47. На підтвердження виконання зазначених договорів постачальниками складено акти виконаних робіт, виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, проведено розрахунки за поставлений товар.
48. Судами встановлено перерахування грошових коштів від ТОВ "Інтелект Груп Україна" за придбані послуги на розрахункові рахунки ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Союз Кепітал Строй", ТОВ "Батіаль-Груп".
49. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ "Інтелект Груп Україна" по господарських відносинах з ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Союз Кепітал Строй", ТОВ "Батіаль-Груп", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що здійснення господарської операції з вказаними контрагентами мало наслідком не лише надання послуг, а й зміну майнового стану, та у подальшому отримані послуги надали змогу позивачу виконати його зобов`язання перед замовниками.
50. На підставі зазначених обставин, невстановлення доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявність недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами документально підтверджені та фактично здійсненні з метою використання в оподатковуваних операціях.
51. Водночас як свідчать матеріали справи відповідач у ході судового розгляду посилався на те, що діяльність контрагентів позивача має ознаки фіктивності і свої доводи обґрунтовував тим, що ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Союз Кепітал Строй", ТОВ "Батіаль-Груп" мають ознаки фіктивності, що підтверджується доказами, здобутими в межах відповідних кримінальних проваджень.
52. Крім того в ході судового розгляду відповідач вказував й на вироки Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі № 753/23956/17 та Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі № 761/11940/18, якими встановлено фіктивність господарської діяльності ТОВ "Союз Капітал Строй" та ТОВ "Івамар Трейд".
53. При цьому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що порушення кримінальних справ та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в межах таких кримінальних справ, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.
Також суди зауважили, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Союз Кепітал Строй" мали місце у липні 2017 року, а протокол допиту посадової особи вказаного підприємства щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства датований 20 жовтня 2017 року. Аналогічно, господарські операції між позивачем та ТОВ "Івамар Трейд", мали місце у серпні-вересні 2017 року, а протокол допиту посадової особи вказаного підприємства щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства датований 24 листопада 2017 року. Щодо ТОВ "Батіаль-Груп", судами встановлено, що протоколи допиту посадових осіб вказаного підприємства та відповідно і вирок суду яким встановлено фіктивність діяльності вказаного контрагента позивача - взагалі відсутні.
54. Верховним Судом України неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.
55. Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року (справа № 21-4781а15), від 22 березня 2016 року (справа № 21-170а16), від 22 березня 2016 року (справа № 21-2927а15), від 29 березня 2016 року (справа № 21-5315а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3270а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3635а15), від 19 квітня 2016 року (справа № 21-4985а15), від 26 квітня 2016 року (справа № 21-4976а15), від 24 травня 2016 року (справа № 21-5332), від 14 червня 2016 року (справа № 21-1318а16).
56. Водночас, Верховний Суд у постановах від 03 березня 2020 року (справа № 520/3580/19), від 18 грудня 2019 року (справа № 826/10951/18) зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
57. Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
58. За наслідками касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів дійшла висновку, що судами в повній мірі не оцінено реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин ТОВ "Інтелект Груп Україна" по господарських відносинах з ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Союз Кепітал Строй", ТОВ "Батіаль-Груп", на які посилався відповідач впродовж розгляду справи.
59. Повідомлені контролюючим органом фактичні обставини не можуть бути залишеними поза увагою та без дослідження судами попередніх інстанцій, так як стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення даного спору.
60. Вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
61. Суди попередній інстанцій не скористались наданими їм процесуальними можливостями щодо допиту відповідних посадових осіб контрагентів позивача як свідків з метою підтвердження або спростування реальності господарських відносин з позивачем.
62. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
63. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
65. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
66. Колегія суддів вважає, що судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
67. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, перевірити фактичне вчинення господарських операцій з виконання робіт та постачання товарів в розрізі кожного контрагента окремо, встановити, за яких обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами з наданням належної правової оцінки наданим позивачем первинним документам на предмет належного їх оформлення (форма, зміст, зазначення необхідних реквізитів), оцінити відповідні докази у сукупності щодо кожного контрагента окремо та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд