ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/4463/19-а
адміністративне провадження № К/9901/24785/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №200/4463/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, прийняте у складі: головуючого судді Смагар С.В., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП у Донецькій області, відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправними дії ГУ НП у Донецькій області щодо виплати заниженої суми одноразової грошової допомоги при звільненні;
1.2. визнати протиправними дії ГУ НП у Донецькій області щодо не виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки;
1.3. зобов`язати ГУ НП у Донецькій області виплатити ОСОБА_1 недонараховану одноразову грошову допомогу при звільненні у повному обсязі в розмірі 42 154,77 грн;
1.4. зобов`язати ГУ НП у Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 43 347,10 грн;
1.5. зобов`язати ГУ НП у Донецькій області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 10 січня 2019 року по день винесення рішення у справі з розрахунку середньоденної заробітної плати 555,26 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не в повному обсязі виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані дні відпустки.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач з 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в Національній поліції на посаді слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління ГУ НП у Донецькій області.
4. Наказом ГУ НП у Донецькій області від 02 січня 2019 року № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) позивача з 09 січня 2019 року звільнено зі служби. Вислуга років станом на 09 січня 2019 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги склала 14 років 04 місяці та 25 дні.
5. 07 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив повідомити про суму виплат, передбачених законом при звільненні, та надати відомості про суму одноразової грошової допомоги при звільненні із зазначенням порядку нарахування такої суми. Позивач просив також повідомити про нарахування йому заробітної плати за 2018 рік із зазначенням грошових сум за кожен місяць окремо та зазначенням видів виплат (посадовий оклад, доплати за звання, вислугу років, розмір премії тощо).
6. Листом від 19 лютого 2019 року № 25р/26/01-2019 відповідач повідомив позивачеві, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, і премій, установлених на день звільнення. Також у зазначеному листі відповідачем було наведено розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні: посадовий оклад 2500 грн + оклад за спеціальне звання 1800 грн + надбавка за вислугу років (30%) 1290 грн + надбавка за специфічні умови проходження служби (20%) 1118 грн + премія (14,91%) 1000 грн 16 коп = 7708 грн 16 коп * 25% * 14 років вислуги = 26 978 грн 56 коп з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.
7. Посилаючись на довідку відповідача від 02 травня 2019 року №295/1 про грошове забезпечення ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій встановили, що розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за 2018 рік становить 6 166,53 грн (7 708,16 грн/30*24 дні), за 2018 рік - 10020,61 грн (7708,16 грн/30* 39 дні).
8. Уважаючи, що відповідач не в повному обсязі розрахувався з ним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, позов задоволено частково:
9.1. визнано протиправними дії ГУ НП у Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки;
9.2. стягнуто з ГУ НП у Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію за 24 дні невикористаної відпустки за 2017 рік у сумі 6166,53 грн і за 39 днів невикористаної відпустки за 2018 рік у сумі 10020,61 грн.
9.3. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
10. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що поліцейські при звільненні мають право на компенсацію не лише невикористаних протягом року звільнення відпусток, а й тих, що не були використані у попередніх періодах. Посилаючись на розрахунки, надані відповідачем, суди попередніх інстанцій зазначили, що розмір такої компенсації становить: за 24 дні у 2017 році - 6166,53 грн, за 39 днів у 2018 році - 10020,61 грн.
11. Водночас суди попередніх інстанцій не погодилися з доводами позивача про штучне заниження розміру одноразової допомоги при звільненні, які позивач обґрунтовував неправомірним зменшенням окремих складових його грошового забезпечення в місяці звільнення (премії), яке є базою для обчислення вказаної допомоги.
12. Суди попередніх інстанцій зазначили, що премія поліцейським установлюється керівником, виходячи з особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань, і за умови наявності відповідного фінансування.
13. На думку судів попередніх інстанцій, в спірних правовідносинах немає підстав уважати, що розмір премії за січень 2019 року позивачеві був встановлений з порушенням указаних критеріїв.
14. Суди попередніх інстанцій також уважали безпідставними вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
15. Суди попередніх інстанцій зазначили, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого органу, є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим визначити остаточний обсяг своїх вимог позивач лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
16. Водночас, як установили суди попередніх інстанцій, на момент вирішення справи відповідач з позивачем у повному обсязі не розрахувався, а тому його вимоги про стягнення передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України компенсації є передчасними.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що премія за січень 2019 року у розмірі 14,91%, з урахуванням якої йому було обчислено одноразову грошову допомогу при звільненні, була встановлена йому всупереч засад, визначених у наказі МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, а саме: без урахування його особистого внеску в загальні результати служби, без урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань тощо.
19. Позивач доводить, що жодному з його колег за січень 2019 року не було встановлено аналогічний розмір премії, що, в сукупності з тим, що за весь період він не мав стягнень свідчить, про те, що єдиною метою встановлення премії за січень 2019 року у розмірі 14,91% було штучне зменшення одноразової грошової допомоги при звільненні.
20. Позивач також уважає помилковим розрахунок його грошової компенсації за невикористані відпустки за 2018-2019 роки та доводить, що він мав бути здійснений, виходячи з його середньоденної заробітної плати в розмірі 533,36 грн, і становити 34161,90 грн.
21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди попередніх інстанції повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.
22. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 29 серпня 2019 року та була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р. суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
23. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року було відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
26. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
28. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
30. З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
31. Пунктом 23 розділу І Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
32. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
33. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
34. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
35. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
36. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
37. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
38. Згідно з частиною першою статті 92 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
39. Частиною десятою цієї статті визначено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація.
40. Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 260 встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
41. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.