ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 336/615/16-а
адміністративне провадження № К/9901/31/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 336/615/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А. від 16 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В. від 26 жовтня 2017 року,
в с т а н о в и в :
В лютому 2016 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі також - відповідач, Департамент ДАБІ у Запорізькій області), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № 119 від 29 липня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.12 ст.96 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 8 500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення спірного рішення, оскільки будь-яких правопорушень позивачем не вчинялось. Крім того, відповідачем порушена процедура притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, позов задоволено; скасовано постанову № 119 від 29 липня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 12 ст. 96 КпАП України про накладення штрафу в розмірі 8500 грн. відносно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що, враховуючи фактичну перебудову існуючого житлового будинку за рахунок зміни конструктивної схеми з несучими конструкціями (влаштування віконних та дверних отворів в несучій стіні будинку), позивачем була здійснена саме реконструкція об`єкта. Наголошує на тому, що фіскальні чеки є необхідним та достатнім підтвердженням направлення відповідачем на адресу позивача примірників акту, припису та постанови про накладення штрафу, оскільки п.21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (в редакції, що діяла на момент перевірки) (далі - Порядок №553), встановлюється обов`язок відповідача виключно направити на адресу позивача копії відповідних документів (акт, припис, постанова) рекомендованим листом з повідомленням. Натомість, вказаний Порядок не передбачає обов`язку відповідача чекати на отримання поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції як обов`язкової та необхідної передумови для притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, судами встановлено, що 24 квітня 2015 року ОСОБА_2, який мешкає по сусідству з ОСОБА_1, звернувся до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області зі скаргою про проведення ОСОБА_1 реконструкції у її будинку без отримання дозвільних документів.
21 травня 2015 року на підставі вищевказаного звернення Департаментом ДАБІ у Запорізькій області видано головному держінспектору Інспекції Оксанченку С.М. направлення на здійснення позапланової перевірки № 271 відносно реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; строк дії направлення з 25 травня 2015року по 29 травня 2015 року.
29 травня 2015 року головним держінспектором Департаменту ДАБІ у Запорізькій області Оксанченком С.М. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому, серед іншого, зафіксовано:
- у присутності ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку об`єкта реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за результатами розгляду наданої замовником документації та візуального огляду об`єкту за зазначеною адресою встановлено, що відповідно до технічного паспорту, складеного Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації, станом на 17 грудня 2004 року в житловому будинку літ.А з прибудовами літ.а, літ. А1 зі слів ОСОБА_1 в 2012 році в приміщенні 1-6 в перегородці закладено дверний отвір в приміщення 1-5, в приміщенні 1-3 в несучій стіні закладено два віконних отвори, в приміщенні 1-4 зменшено висоту віконного отвору на 120 мм та влаштовано дверний отвір в несучій стіні в приміщення 1-5, що є виконанням будівельних робіт з реконструкції зазначеного об`єкта без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.2.6 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466;
- з виїздом на об`єкт "Реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1" (категорія складності об`єкта - II), встановлено, що об`єкт завершено будівництвом, будівельні роботи з реконструкції житлового будинку виконані в повному обсязі; на момент перевірки об`єкт за зазначеною адресою експлуатувався, що є фактом експлуатації без прийняття до експлуатації і порушенням ч.ч. 8, 10 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.
15 липня 2015 року за результатами вказаної позапланової перевірки відповідачем також винесені наступні документи:
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 111, який складено директором Департаменту ДАБІ у Запорізькій області Солонніковою І.М. і в якому, з огляду на порушення ч.ч.8, 10 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 461, щодо експлуатації будинку після реконструкції без введення в експлуатацію, від ОСОБА_1 вимагається не експлуатувати об`єкт з 15 липня 2015 року до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку;
- протокол про адміністративне правопорушення, який складено головним держінспектором Пологівського інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Запорізькій області Черненком Р.В., в якому, зокрема, зазначено, що відповідальність за експлуатацію будинку після реконструкції без введення в експлуатацію передбачена ч.12 ст.96 КУпАП і розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Інспекції 29 липня 2015 року о 10 год 30 хв.
У вказаних приписі та протоколі від 15 липня 2015 року зазначено, що ОСОБА_1 з цими документами ознайомлена, але від їх отримання та підпису відмовилась.
29 липня 2015 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення заступником директора Департаменту ДАБІ у Запорізькій області ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 119, якою до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 8500 грн на підставі ч.12 ст.96 КУпАП.
Згідно з відміткою вказану постанову надіслано 31.07.2015.
21 січня 2016 року на адресу позивача надійшов витяг про накладення арешту на все належне їй майно в рамках виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, після звернення до якого ОСОБА_1 повідомили, що за заявою відповідача від 09 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення № 119 від 29 липня 2015 року.
Вважаючи постанову Департаменту ДАБІ у Запорізькій області по справі про адміністративне правопорушення неправомірною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що будівельні роботи в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 в були проведені без порушення ч.ч. 8,10 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудування", оскільки зміни будинку є переплануванням, а не реконструкцією, що підтверджуються висновком Департаменту архітектури та містобудування й не вимагають прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів. Крім того, акт, припис та протокол складені без додержання вимог Порядку № 553, а ОСОБА_1 не повідомлена про час та місце розгляду справи.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини справи Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
В свою чергу, у п.5 Порядку 553 (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
За приписами п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з п.п.2, 3 п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповідності до п.15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Так, відповідно до п.п.16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Отже, Порядок № 553 чітко не визначає час (строки) складання документів, які мають виноситись Інспекцією за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п.18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
В свою чергу, відповідно до абз.1, 2 п.21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У відповідності до п.19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Тобто акт і припис складаються у двох примірниках, один з яких надається суб`єкту містобудування й підписуються тією особою, яка проводила перевірку.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів перевірки відповідачем вимог п.19 Порядку № 553 не виконано, оскільки припис підписаний не головним держінспектором Інспекції Оксанченком М.М. (який проводив перевірку і складав акт), а директором департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Солонніковою І.М.
У ч.1 ст.254 КУпАП (в редакції на момент оформлення результатів перевірки) передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також у п.22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Крім того, в абз.1, 2 п.21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Судами констатовано, що матеріали справи не містять належних доказів надіслання позивачу вказаних документів та отримання останнім таких, що свідчить про те, що відповідач своїми діями, порушивши законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, позбавив позивача можливості захистити свої права.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735; далі Порядок № 244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання (пункт 15 Порядку №244).
У відповідності до вимог пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Отже, безумовною підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є належне повідомлення суб`єкта містобудування про час і місце розгляду його справи за три доби.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позивача не повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, тобто справу розглянуто за відсутності останнього.
Зокрема, факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 380/499/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неповідомлення відповідачем позивача у даній справі у встановленому порядку про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Що ж стосується виявленого відповідачем під час перевірки порушення, яке полягає у здійсненні позивачем реконструкції у її будинку без отримання належних дозвільних документів і, як наслідок, незаконна (без введення в експлуатацію) експлуатація позивачем вказаного будинку після такої реконструкції, то Суд зазначає таке.
Відповідно до ч.12 ст.96 КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) експлуатація об`єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19.01.2012 та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів ІI категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Частина 10 ст.39 вказаного Закону передбачає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
За визначенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 зазначено:
реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог;
перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
За визначенням, наведеним у пункті 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва.
В свою чергу, у п.3.10 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 98 від 03.03.2012, визначено, що "реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)".
В акті перевірки від 29 травня 2015 року зафіксовано, що у приміщенні (будинку позивача) 1-6 в перегородці закладено дверний отвір в приміщення 1-5, в приміщенні 1-3 в несучій стіні закладено два віконних отвори, в приміщенні 1-4 зменшено висоту віконного отвору на 120 мм та влаштовано дверний отвір в несучій стіні в приміщення 1-5.
Разом з тим, згідно висновку Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міськради про погодження оформлення виконаного перепланування за адресою вул.Молочна, 28в, позивачу погоджено оформлення виконаного перепланування в "А" (1-3) - закриття віконних прорізів в капітальній стіні; (1-4) улаштування дверного прорізу в капітальній стіні; в "б" (1-1) - закриття віконного прорізу в капітальній стіні, улаштування дверного прорізу в капітальній стіні, улаштування віконного прорізу замість дверного в капітальній стіні, у встановленому порядку.
Отже, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що встановлені відповідачем обставини не доводять склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ст.12 ст.96 КУпАП.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередній інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи й доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд