ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 340/1349/19
адміністративне провадження № К/9901/35622/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/1349/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м.Кропивницького Лунгола Романа Станіславовича, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького, про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, прийняте у складі судді Жука Р.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м.Кропивницького Лунгола Романа Станіславовича, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького, в якому просила:
- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління Державного архітектурно будівельного контролю міської радим м. Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича при складанні ним Акту №66 від 20 травня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати Припис №32 від 20 травня 2019 року "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил".
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, в задоволені позову відмовлено.
Як встановлено, на ім`я міського голови м. Кропивницького Райковича А.П. надійшло депутатське звернення Кальченка В.М. від 04 вересня 2018 року №09-03, в якому зазначалося, що до депутата звернулися мешканці міста з проханням не допустити відкриття кафе біля їхніх помешкань за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі депутатського звернення Кальченка В.М. оформлено направлення від 10 вересня 2018 року №422 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: вул. Олени Журливої, 18.
За результатами позапланової перевірки головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління встановлено, що позивач виконав роботи з реконструкції гаражу під нежитлову будівлю (кафетерій) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Крім того, під час перевірки було встановлено, що об`єкту перевірки присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
З огляду на виявлене порушення, головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління було складено акт №219 від 21 вересня 2018 року та протокол про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2018 року.
За результатами розгляду протоколу винесено постанову №115 від 04 жовтня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивачку визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Крім того, управлінням Державного архітектурно будівельного контролю міської радим м. Кропивницького видано припис від 21 вересня 2018 року №140 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, якими зобов`язано позивача усунути порушення шляхом, знесення нежитлової будівлі (кафетерію) по АДРЕСА_1 в строк до 21 листопада 2018 року.
15 травня 2019 року винесено направлення №80 щодо проведення перевірки виконання вимог припису від 21 вересня 2018 року №140.
На час перевірки встановлено, що припис від 21 вересня 2018 року №140 не виконано, що відображено в акті перевірки №66 та протоколі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2019 року №35.
З огляду те, що порушення вимог містобудівного законодавства позивачем усунуто не було, відповідачем винесено припис №32 від 20 травня 2019 року з зобов`язанням виконати припис від 21 вересня 2018 року №140 у строк до 20 липня 2019 року.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
За змістом статті 41 Закону № 3038-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI дає підстави для висновку, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з невиконанням припису.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 804/9032/15.
Вказане спростовує твердження заявника касаційної скарги, що лише судовим рішенням можливо зобов`язати особу знести об`єкт самочинного будівництва.
Як встановлено у цій справі та не спростовано позивачем, ним виконано роботи з реконструкції гаражу під нежитлову будівлю (кафетерій) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
На час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 21 вересня 2018 року №140, цей припис був чинним, не оскарженим та не скасованим, але його вимоги не виконано, а тому при проведенні позапланової перевірки та винесенні оскаржуваного припису відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб, визначений діючим законодавством, а отже винесений припис є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд