ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 120/4766/21-а
провадження № К/9901/33142/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мартинюк Н. М., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Богоноса М. Б., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Курка О. П., суддів: Білої Л. М., Гонтарука В. М.
І. Суть спору
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі також - ДКС України, Казначейство), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
1.1. визнати протиправними дії та бездіяльність ДКС України, допущені при розгляді заяви позивача від 21 серпня 2020 року щодо здійснення на її користь безспірного списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року у справі № 127/2372/20, яким суд вирішив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України;
1.2. зобов`язати ДКС України негайно здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року у справі № 127/2372/20.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року у справі № 127/2372/20 стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку ДКС України. В решті позову - відмовлено.
Однак, незважаючи на наведене судове рішення, його фактично відповідачем не виконано.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту своїх прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у справ і№ 127/2372/20 стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
4. Рішення суду набрало законної сили 05 серпня 2020 року і з метою його виконання 20 серпня 2020 року видано виконавчий лист.
5. 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі також - ГУ ДКС України у Вінницькій області, Управління) заяву з доданим до неї виконавчим листом у справі № 127/2372/20, у якій на підставі статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 2, 6, 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) вона просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року у справі № 127/2372/20.
6. Своєю чергою, ГУ ДКС України у Вінницькій області надіслано заяву позивача із додатками до Державної казначейської службі України, яку останнім отримано 02 вересня 2020 року.
7. В подальшому, 25 березня 2021 року позивач на адресу ДКС України направлено письмове звернення (заяву), в якому вона повідомила про надсилання на адресу ГУ ДКСУ у Вінницькій області заяви від 21 серпня 2020 року разом з виконавчим листом та просила повідомити: 1) коли і яку конкретно заяву було отримано Казначейством; 2) коли і які конкретно дії було вчинено Казначейством на виконання вказаних у заявах рішень з посиланням на дати та номери справ; 3) коли і які конкретно суми на виконання яких саме рішень було перераховано Казначейством на вказаний у заяві рахунок; 4) які конкретно причини перешкоджали вчасно перерахувати всі стягнуті на користь позивачки кошти.
8. За результатами розгляду вказаної заяви, листом від 16 квітня 2021 року № 5-11-11/8072 ДКС України повідомила позивача про те, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб" обліковується, зокрема, з 02 вересня 2020 року виконавчий лист Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/2372/20 про відшкодування на користь позивача коштів у розмірі 3000 грн. (зареєстровано Казначейством 02 вересня 2020 року вх. 08-50763). Також у листі вказано, що на сьогодні у Казначействі за бюджетною програмою обліковується не виконаних виконавчих документів на загальну суму 69,91 млн. грн, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/2372/20. Разом з цим зазначено, що питання стосовно перерахування позивачу коштів за виконавчими листами у справах № 120/3248/19-а, № 127/2372/20, № 127/3025/20, № 127/7469/20, № 120/17085/20 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше вищевказаних виконавчих листів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовив.
10. Такі свої рішення мотивовано тим, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Водночас, у разі недостатнього фінансування для виконання рішень про стягнення коштів із бюджету, Казначейство наділено повноваженнями ініціювати перед Міністерством фінансів України питання щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Судами встановлено, що відповідачем подавались до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504030 для виконання судових рішень.
При цьому, суди зазначили, що сам факт відсутності певного результату (виплати позивачу коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи. Враховуючи, що відповідачем вчинялись дії щодо направлення Міністерству фінансів України пропозицій у відповідності до пункту 39 Порядку № 845, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
IV. Касаційне оскарження
11. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким визнати протиправними дії та бездіяльність ДКС України, допущені при розгляді заяви позивача від 21 серпня 2020 року щодо здійснення на її користь безспірного списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2020 року у справі № 127/2372/20, яким суд вирішив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував висновків щодо застосування положення пунктів 39, 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, викладених у постановах Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 821/444/17, від 29 квітня 2021 року у справі № 826/13511/17, від 21 вересня 2018 року у справі № 826/7371/15.
12. Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
18. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
19. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
20. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
21. Частиною другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VI обумовлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
22. Відповідно до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
23. Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
24. Згідно з пунктом 35 Порядку № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
25. Згідно з пунктом 38 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
26. За приписами пункту 39 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
27. В силу пункту 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.