ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/4325/21
адміністративне провадження № К/9901/24211/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Пласт"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року (суддя Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (колегія у складі суддів Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)
у справі № 640/4325/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Пласт"
до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Дніпро Пласт" звернулося до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Мінекономіки від 07.09.2020 про опублікування в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_1.
2. Судами встановлено, що 07.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - ТОВ "КЗН "ІНФОРМАЦІЯ_1") було внесено до Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 62968553 з примусового виконання судового наказу Господарського суду міста Києва, виданого 20.08.2020 у справі № 910/8908/20 про стягнення з ТОВ "КЗН "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ТОВ "ТД Дніпро Пласт" заборгованості.
3. Цього ж дня Мінекономіки без повідомлення приватного виконавця прийняла рішення, за яким виключні майнові права інтелектуальної власності ТОВ "КЗН "ІНФОРМАЦІЯ_1" на торговельну мару товарів класу 32, на які зареєстровано торговельну марку, свідоцтво № НОМЕР_1, передані ОСОБА_1 .
4. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 01.03.2021 відкрив провадження у справі, а ухвалою від 06.04.2021 - закрив провадження. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2021 залишив без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021.
5. Cуд першої інстанції, з яким подився апеляційний суд, дійшов висновку, що предметом спору є вирішення майнових прав, які стосуються охорони права інтелектуальної власності.
З огляду на склад учасників спору та предмет позову його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду. Суд врахував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/18195/17.
6. 05.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від 03.07.2021, в якій позивач просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що спір у цій справі пов`язаний не із захистом прав інтелектуальної власності, а виник у зв`язку з порушенням Мінекономіки ч. 3 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" при прийнятті рішення щодо реєстрації переходу права власності на знак для товарів та послуг.
Наслідком прийняття оскаржуваного у цій справі рішення не є видача свідоцтва чи патенту новому власнику. ТОВ "ТД Дніпро Пласт" не є учасником правовідносин щодо перереєстрації торговельної марки. Визначальним є порушення публічного порядку, встановленого ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження".
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/18195/17, від 29.05.2019 у справі № 826/15263/18, від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі № 815/6945/16, постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/6396/17, якими керувалися суди попередніх інстанцій, прийняті у неподібних за суб`єктивним складом, підставами позову та матеріально-правовим регулювання правовідносинах.
8. 23.07.2021 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, адже предметом спору є набуття права інтелектуальної власності.
9. Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
10. Судами попередніх інстанцій зазначено, що спір про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 27320 від 07.09.2020 про опублікування в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, право на яке посвідчене свідоцтвом України НОМЕР_1, безпосередньо стосується охорони права інтелектуальної власності, тобто даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
11. У постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17 за схожих обставин Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
30. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
32. Положеннями пункту 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
33. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
34. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
35. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
36. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
37. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
…
42. Оскільки звернення позивача до суду з цим позовом покликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його майнових прав, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим і з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства".
12. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.
13. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з рішенням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 про опублікування в бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_1 .
14. При цьому у касаційній скарзі позивач зазначає, що у цій справі не є учасником правовідносин щодо перереєстрації торговельної марки за свідоцтвом № НОМЕР_1, а є учасником (кредитором) правовідносин у виконавчому провадженні, стороною якого є ТОВ "КЗН "ІНФОРМАЦІЯ_1" (як боржник)".
15. Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача як кредитора, який не погоджується із перереєстрацією торговельної марки з ТОВ "КЗН "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ОСОБА_1 .
16. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо права власності і можуть впливати на майнові права інших осіб, Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися за правилами господарського судочинства.
17. Суд обґрунтовано врахував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/18195/17, яка теж стосувалася визначення юрисдикції спорів щодо захисту майнових прав інтелектуальної власності.
18. Суд не бере до уваги покликання позивача на неправильне застосування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/18195/17, від 29.05.2019 у справі №826/15263/18, від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16, постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/6396/17, і вважає, що вони є застосовними до цієї справи з огляду на те, що вищезазначені постанови стосуються питання юрисдикції у справах щодо:
- визнання торгового знака добре відомим в Україні та можливості заборони його використання на товарах та послугах, що є неоднорідними з тими, для яких його визнано добре відомим;
- скасування рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг;
- державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
- державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна;
- приватизації державного майна.
Висновки, зроблені Верховним Судом у цих постановах, стосуються того, що, не зважаючи на суб`єктний склад та оскарження дій та рішень суб`єктів владних повноважень, справи характеризуються наявністю майнового інтересу, а тому не повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
19. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
20. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -