ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 805/1369/17-а
адміністративне провадження № К/9901/22299/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (судді - Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" про стягнення заборгованості,
встановив:
У березні 2017 року управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 за період: листопад 2016 року у сумі 4902,16 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ СУ №112 "Стальконструкція" зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя як платник внесків до Пенсійного фонду України.
УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах особам, які працювали в ПАТ СУ "Стальконструкція" та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 за листопад 2016 року, а саме, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Позивачем на адресу відповідача надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2016 року. Загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за листопад 2016 року склала 4902,16 грн.
Враховуючи, що в добровільному порядку відповідач суму боргу не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих сум.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2016 виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, яка становить 4902,16 грн. і яка відповідачем самостійно не сплачена.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2017 позов задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за листопад 2016 року в сумі 4902,16 (чотири тисячі дев`ятсот дві гривні шістнадцять копійок)грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2017 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за листопад 2016 року у розмірі 1229,25 грн. (тисяча двісті двадцять дев`ять гривень 25 копійок).
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та залишаються не відшкодованими відповідачем, у зв`язку з чим підлягають стягненню в судовому порядку.
При цьому, суд виходив того, що оскільки обов`язок відшкодування суб`єктом господарювання сплачених УПФУ пільгових пенсій у часі прив`язаний законодавством до досягнення особою загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому суб`єкти господарювання мають відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії за списком №2 до досягнення пенсіонерами пенсійного віку з урахуванням приписів вказаної статті.
Суд відхилив посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку відшкодування управлінню ПФУ витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, сплаченої ОСОБА_2, оскільки після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, а тому право на призначення їй пенсії за віком вона набуде з урахуванням чинного законодавства при досягненні нею 59 років (05.05.2019).
Крім того, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача обов`язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, сплаченої ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки факт роботи зазначених осіб на роботах із шкідливими і важкими умовами праці встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, а пенсія їм була призначена у відповідності до норм статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог по стягненню заборгованості по пенсіонеру ОСОБА_2, апеляційний суд виходив з того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаному пенсіонеру, до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки зміни до зазначеної статті щодо збільшення пенсійного віку були внесенні вже після призначення їй пенсії.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсії у спірний період щодо ОСОБА_2 .
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом невірно застосовано положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено строк виходу на пенсію за наявності страхового стажу. Позивач зазначає, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам, є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV зі змінами, чинними з 01.10.2011 року.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Враховуючи, що в частині задоволення позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції не були предметом касаційного оскарження, а тому за правилами частини 1 статті 341 КАС України, в цій частині рішення суду апеляційної інстанції не переглядається.