ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа №426/542/17
адміністративне провадження № К/9901/15926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 01.02.2017 (суддя - Скрипник С.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду Луганської області від 02.03.2017 (судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф., Василенко Л.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про поновлення виплати пенсії по інвалідності,
встановив:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- поновити строк звернення до суду;
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області поновити виплату їй пенсії по інвалідності 3 групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2015 по 31.12.2015 року та з 01.05.2016 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства з 1996 року, довічно. Перебуває на обліку в УПФУ в Сватівському районі Луганської області та по 31.05.2015 отримувала пенсію по інвалідності.
Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді секретаря судового засідання Сватівського районного суду Луганської області та є державним службовцем.
На момент припинення виплати пенсії позивач також продовжувала працювати на зазначеній посаді.
З 01.04.2015 відповідачем виплату пенсії позивачу припинено з посиланням на вимоги Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.
У січні 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою щодо причин невиплати їй пенсії.
Листом від 13.01.2017 відповідач повідомив позивача про відмову в поновленні виплати пенсії.
В обґрунтування відмови пенсійний орган посилається на ч.1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 02.03.2015 №213-VIII, відповідно до якої пенсії призначені відповідно до цього закону у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус депутатів", не виплачуються з 01.04.2015.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству, порушують її соціальні права щодо пенсійного забезпечення.
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 01.02.2017 позов задоволено.
Поновлено строк звернення до суду за захистом порушеного права, як такий, що пропущений з поважних причин.
Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності з дитинства 3 групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2015 по 31.12.2015 року та з 01.05.2016 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 постанову Сватівського районного суду Луганської області від 01.02.2017 змінено.
В абзаці третьому постанови слова та цифри "та з 01.05.2016 року" виключено.
В інший частині постанову Сватівського районного суду Луганської області від 01.02.2017 залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивачка, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв`язку з чим, відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.
Водночас, з 01.06.2015 позивач втратила право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому відпали обставини, які на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перешкоджали позивачу отримувати пенсію по інвалідності за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з огляду на що, з 01.06.2015 виплата позивачу пенсі підлягала поновленню.
Крім того суди дійшли висновку щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині визначення дати поновлення виплати позивачу пенсії, апеляційний суд виходив з того, що 01.01.2016 набрав чинності Закон №911-VIII, відповідно до якого з 01.01.2016 тимчасово на період 2016 року почали діяти обмеження щодо виплати пенсії позивачеві з огляду на ту обставину, що вона працює на посаді, передбаченій Законом України "Про державну службу", що виключає виплату призначеної пенсії в зазначений період.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що позивачу правомірно не здійснювалась виплата пенсії у спірний період, оскільки така не виплата відбувалась на виконання Закону №213-VIII, положення якого є чинними, не конституційними не визнавались, а тому підлягали обов`язковому виконанню та застосуванню всіма органами державної влади.
Крім того, посилався на те, що судами безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду, оскільки пенсія є періодичним платежем, а тому про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатись при отриманні пенсії, тобто 01.06.2015.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.