ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2021 року
Київ
справа №466/5574/17
адміністративне провадження № К/9901/434/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Желєзний І.В.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 09.08.2017 (суддя - Баєва О.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 (судді - Яворський І.О., Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі №466/5574/17 за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови у виплаті їй пенсії за віком, призначеної з 17.06.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати проводити виплату їй пенсії за віком, призначеної з 17.06.2017 відповідно до вказаного Закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення пенсії, позивач продовжує працювати на посаді судді Львівського апеляційного господарського суду та займає адміністративну посаду заступника голови суду.
Проте, виплату пенсії позивачу було припинено.
19.07.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення виплати призначеної їй пенсії, на що отримала відповідь про відсутність законних підстав для проведення такої виплати (лист №2761/06-40 від 25.07.2017), зважаючи на вимоги ст. 47 Закону №1058-IV (в редакції Законів від 02.03.2015 №213-VIII, від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII).
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству, порушують її соціальні права щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужують її конституційні гарантії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017, позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 17.06.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
Зобов`язано Личаківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова проводити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 17.06.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016 визнано неконституційною заборону виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі на посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому 08.06.2016 відсутні підстави для невиплати пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі на посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Крім того, суд апеляційної інстанції покликався на висновки Верховного Суду України у постанові від 24.05.2016 (справа №21-948а16) та на висновки Конституційного Суду України у рішенні від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачу правомірно не здійснювалась виплата пенсії у спірний період, оскільки така не виплата відбувалась, зокрема, на виконання Закону №1774-VIII, положення якого є чинними, неконституційними не визнавались, а тому підлягали обов`язковому виконанню та застосуванню всіма органами державної влади.
Крім того, посилався на те, що апеляційним судом безпідставно здійснено посилання на рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-зрп/2016, оскільки таким визнано неконституційними лише положення Закону №213-VIII, які регулювали обмеження пенсії у період з 01.04.2015 по 31.112.2015, водночас норми Закону №1774-VIII щодо обмеження виплати пенсії працюючим суддям у 2017 році неконституційним не визнавались, є чинними, а тому підлягають застосуванню.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час призначення пенсії за віком позивачу) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.
В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 абзац 2 частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право