У Х В А Л А
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/428/21
Провадження № 11-467заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 9901/428/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з позовною заявою до Президента України Зеленського В. О. про скасування його підпису під законами України із "врегулювання" ринку землі, у якій просив:
- негайно відкрити судове провадження за цією позовною заявою;
- призупинити на час провадження дію законів України № 2178-10, 1423-ІХ;
- скасувати підпис Президента України під цими законами.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 жовтня 2021 року вказану позовну заяву передала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 жовтня 2021 року відмовив у відкритті провадження в цій справі на підставі частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки 05 липня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду постановив у справі № 9901/259/21 ухвалу про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
11 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Проте подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України.
ОСОБА_1 не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 296 КАС України, оскільки в апеляційній скарзі позивач заявляє такі вимоги до суду апеляційної інстанції: "Перша. Скасуйте завідомо неправосудну ухвалу судді Стеценка С. Г. Друга. Зрадника знайдіть. Третя. Справу з усіма матеріалами повертаю Верховному Суду. Очікую від вас негайного (терміни давно сплили) задоволення у повному обсязі моїх позовних вимог про відкликання незаконних підписів Президента України під антиконституційними законами про ринок землі".
Відповідно до статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, скаржнику необхідно сформулювати вимоги до суду апеляційної інстанції з урахуванням повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі відповідно до вказаних положень статей 315 й 320 КАС України.
Крім цього, на порушення пункту 1 частини п`ятоїстатті 296 КАС України до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно зі статтею 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначено, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що подавав позовну заяву в інтересах інших осіб, якими є весь український народ, а подання саме в таких інтересах є, на думку скаржника, законною причиною звільнення його від сплати судового збору. За подання апеляційної скарги в інтересах інших осіб судовий збір також не справляється.
Проте твердження позивача щодо звільнення його від сплати судового збору суд оцінює критично з огляду на таке.
Пільги щодо сплати судового збору встановлено статтею 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIвід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід розуміти в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Водночас жодним нормативно правовим актом України не передбачені випадки, коли неуповноважений громадянин може звертатись до суду від імені усього українського народу, а отже, не передбачена і пільга щодо звільнення від сплати судового збору, встановлена пунктом 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Інших підстав для звільнення від сплати судового зборускаржник не навів.
На підставі підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.
До того ж на порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України скаржник не додав до апеляційної скарги копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Водночас скаржник також не додав докази надсилання відповідних копій учасникам справи.
Суд звертає увагу на те, що встановлене частиною дев`ятою статті 44 КАС України звільнення від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, передбачене для випадків подання документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин відповідно до правил статей 169 і 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення її недоліків.
На усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 необхідно:
- сформулювати вимоги до суду апеляційної інстанції з урахуванням повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі відповідно до вказаних положень статей 315 й 320 КАС України;
- сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку-отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше восьми); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, дата оскаржуваного рішення по справі (номер справи)), Верховний Суд;
- надати копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 296, частиною другою статті 298 КАС України, суддя