Постанова
Іменем України
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 645/444/20
провадження № 61-9246св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року у складі судді Мартинової О. М., постанову Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна племінниця позивачки ОСОБА_2 .
Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та належала померлій на праві приватної власності.
28 січня 2017 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті племінниці та за її заявою була відкрита спадкова справа.
Заповіт за життя ОСОБА_2 не залишила, батьки її давно померли, рідних братів та сестер вона не мала, одружена ніколи не була та дітей не мала.
Позивачка зазначає, що у зв`язку з відсутністю заповіту та спадкоємців інших черг за законом вона є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - квартиру, що належала померлій, їй нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що встановлюють родинні відносини між нею та спадкодавцем.
Разом з тим, позивачка пояснила, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вже померли. ОСОБА_4 є рідним братом по матері позивачки, отже ОСОБА_2 (його донька) є її рідною племінницею.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд: встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була її рідною племінницею; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року позов задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була рідною племінницею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належними та допустимими доказамидоведено факт того, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була рідною племінницею позивачки.
Також суд встановив, що встановлення факту родинних відносин необхідно ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її племінниці.
Не погодившись з таким рішенням суду, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2021 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
18 червня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що, згідно із свідоцтвом про шлюб № 7 від 20 січня 1927 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 20 січня 1927 року уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5".
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_8 та ОСОБА_6 народилась донька ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження № 2, виданим 08 лютого 1929 року Бабиньською радою Лінецького району Вінницької округи.
20 липня 1957 року ОСОБА_1, 1929 року народження, уклала шлюб з ОСОБА_11, 1931 року народження, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_1".
В матеріалах особової справи старшого лейтенанта, російською мовою " ОСОБА_13", містяться його анкетні дані та автобіографія, в яких зазначено склад його родини, а саме: дружина - російською мовою " ОСОБА_14, 1917 года рождения", мати - російською мовою " ОСОБА_15", вітчим - російською мовою " ОСОБА_16", сестра - російською мовою " ОСОБА_1".
В Державному архіві Вінницької області та у Іллінецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про народження ОСОБА_17 не виявлено.
Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про шлюб 25 жовтня 1940 року зроблений відповідний запис. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_3".
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_2, що підтверджується посвідкою про народження серії НОМЕР_2, згідно якої батьком останньої зазначений ОСОБА_4, матір`ю - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Заповіт за життя вона не залишила.
Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та належала померлій на підставі приватної власності.
28 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті племінниці ОСОБА_2 та за її заявою була відкрита спадкова справа.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кірія Ю. О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, належне ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що документально не підтверджуються їхні родинні відносини.
Наявність інших, крім ОСОБА_1, спадкоємців померлої ОСОБА_2 суди не встановили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.