Постанова
Іменем України
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 641/68/21
провадження № 61-12516св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Аналітик Фінанс", державний реєстратор виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитченко Людмила Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітик Фінанс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова в складі судді Манькоська О. О. від 11 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П. від 14 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариство з обмеженою відповідальністю "Аналітик Фінанс" (далі - ТОВ "Аналітик Фінанс"), державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитченко Л. І., в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 грудня 2020 року № 39826984, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на спадкову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ "Аналітик Фінанс"; поновити запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за спадкодавцем ОСОБА_2 .
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам будь-які дії (передача в оренду, іпотеку та ін.) щодо вказаної квартири
Заява мотивована тим, що на момент подання позову, вищезазначена квартира належить відповідачу у справі ТОВ "Аналітик Фінанс", який може у будь-який момент розпорядитися нею та продати стороннім особам.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ТОВ "Аналітик Фінанс". У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована неможливістю виконання попередньої ухвали про забезпечення позову від 08 лютого 2021 року у зв`язку з тим, що змінився власник квартири.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Аналітик Фінанс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року - задоволено. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року скасовано і в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "Аналітик Фінанс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року залишено без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду від 08 лютого 2021 року підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки спірна квартира не належала відповідачу ТОВ "Аналітік ФІНАНС" на час вирішення питання про забезпечення позову, що узгоджується з вимогами частини першої статті 150 ЦПК України. Що стосується ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову від 11 лютого 2021 року, то вона не підлягає скасуванню, оскільки доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою порушуються права власності ОСОБА_3 колегія суддів відхилила, оскільки ОСОБА_3 з апеляційною скаргою не звертався. ТОВ "Аналітік Фінанс" не є представником ОСОБА_3
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
23 липня 2021 року ТОВ "Аналітик Фінанс" звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що з підстави недоведення особою, яка подає апеляційну скаргу, факту порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження. Відмови в задоволенні апеляційної скарги з такої підстави ЦПК України не передбачено.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд не врахував всіх обставин справи та не дослідив зібрані у справі докази.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 641/68/21 з Комінтернівського районного суду м. Харкова
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісний дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених частиною першою статті 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до зміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Зі змісту статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обгрунтування необхідності забезпечення позову.
Згідно з частиною третьою статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вбачається, що ОСОБА_1 оспорює перехід до ТОВ "Аналітик Фінанс" права власності на нерухоме майно, оскільки вважає, що вона має право на спадщину після смерті свого брата.
Отже, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що між сторонами дійсно існує спір та є підстави припускати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою порушуються права власності ОСОБА_3 (нового власника спірного приміщення), колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_3 зазначені судові рішення не оскаржив.
При цьому, забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті і не порушує прав щодо користування та розпорядження майном, на яке накладено заборону відчуження в рамках забезпечення позову, а лише обмежує його у здійсненні прав на його відчуження на певний період.
Доводи скарги про те, що апеляційний суд дійшовши висновку, що ТОВ "Аналітік Фінанс" не довів, яким чином оскаржуваною ухвалою порушуються його прав мав би закрити апеляційне провадження не заслуговують на увагу, оскільки останнє є стороною у справі, а у відповідності із вимогами статті 351 ЦПК України учасникам справи надано право на апеляційне оскарження.