Постанова
Іменем України
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 761/16628/19
провадження № 61-16834св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Служба безпеки України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Служби безпеки України (далі - СБ України) з позовом про визнання рішень житлово-побутової комісії незаконними та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що позивач перебуває на військовій службі з 15 серпня 1992 року по час звернення до суду.
12 квітня 2016 року житлово-побудова комісія Центрального управління СБ України (далі - ЖПК ЦУ СБУ, комісія) прийняла рішення (протокол № 7), у якому зазначено, що у 2002 році не було правових підстав для зарахування позивача на квартирний облік.
Позивач з цим не погоджується і зазначає, що 20 липня 1999 року, він та дружина, як військовослужбовці-офіцери кадрової служби, зарахований на службу до Центрального управління СБ України. У той же час їм було надано житлову кімнату, яку СБУ орендувала у відомчому будинку (гуртожитку), що належить підрозділу "Алкон-сервіс".
06 вересня 2002 року, позивач, як член сім`ї зарахований на квартирний облік Центрального управління СБУ.
03 серпня 2005 року позивач змушений переїхати в с. Лютіж Вишгородського району Київської області внаслідок того, що підрозділ "Алкон-сервіс" в односторонньому порядку припинив договір оренди з СБ України на проживання військовослужбовців у гуртожитку.
Також вказує, що його колишня дружина ОСОБА_2 не зверталась з рапортом до комісії про виключення позивача з квартирного обліку як колишнього чоловіка.
25 жовтня 2007 року позивач зареєструвався у квартирі АДРЕСА_1 .
У 2007-2011 роках позивачем подавались довідки (форма 3), які містили різні відомості про розмір житлової площі. Вказує, що саме посадова особа Клавдієвського селищного виконкому здійснила невірний запис у форму 3 № 280/2011, нібито квартира складається не з двох жилих кімнат, а з трьох. В подальшому зазначені відомості стали підставою для відмови в скасуванні рішень, прийнятих щодо квартирного обліку позивача за період з 29 вересня 2011 року до 12 квітня 2016 року.
Позивач надав у 2012 році форму № 3 з вірними даними, у зв`язку з чим його поновили на квартирному обліку, але не з 06 вересня 2002 року, а з 04 червня 2013 року.
Позивач просив:
визнати незаконним рішення ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року, затверджене протоколом № 7;
визнати незаконним рішення ЖПК ЦУ СБУ від 03 грудня 2014 року, затверджене протоколом № 25;
визнати незаконним рішення ЖПК ЦУ СБУ від 19 вересня 2011 року, затверджене протоколом № 35;
зобов`язати ЖПК ЦУ СБУ підполковника СБ України ОСОБА_1., який проходить військову строкову службу з 15 серпня 1992 року (згідно частини третьої пункту 1 статті 24 в редакції Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 19 червня 1992 року) зарахувати на квартирний облік Центрального управління СБ України, зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (загальна черга) в Центральному управлінні СБ України з 06 вересня 2002 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СБ України про визнання рішень ЖПК від 12 квітня 2016 року, 03 грудня 2014 року, 29 вересня 2011 року незаконними та зобов`язання вчинити дії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач не був і не міг бути зарахований на квартирний облік 06 вересня 2002 року, оскільки для цього були відсутні правові підстави, так як позивач на той час був забезпечений житлом у м. Києві.
З огляду на вищевикладене, рішення комісії від 12 квітня 2016 року, рішення комісії від 03 грудня 2014 року (протокол № 25) та рішення комісії від 29 вересня 2011 року (протокол № 35), є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог законодавства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопада 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем надані всі необхідні документи, відповідно до яких можна встановити, що, знімаючи ОСОБА_1 з квартирного обліку, ЖПК ЦУ СБУ діяла неправомірно. Суд апеляційної інстанції також в постанові зазначає, що навіть з пояснень самого позивача, приміщення, в якому він проживав на час прийняття рішення про зняття його з квартирного обліку змінювалось та перебудовувалось При цьому до суду не було представлено відповідних доказів щодо часу та підстав зміни такого приміщення, відтак й обставини, що мали б враховуватися при вирішенні питання про належність та правомірність забезпечення позивача житлом. Зважаючи на те, що посилання позивача на невідповідність висновків комісії ґрунтуються на суперечливих документах, не підтверджені беззаперечними доказами, правові підстави для їх прийняття відсутні. 04 вересня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 761/1208/18 за позовом ОСОБА_1 до СБ України про скасування рішення ЖПК ЦУ СБУ, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. Суд не врахував того факту, що у вказаному вище позові позивачем оскаржувалося лише рішення житлово- побутової комісії від 12 квітня 2016 року, як похідне від рішення 29 вересня 2011 року. У постанові суду апеляційної інстанції немає посилань на відповідні постанови Верховного Суду. Висновок Верховного Суду у застосуванні норм права у подібних правовідносинах відсутній.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2021 року СБ України подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з належним дослідженням та оцінкою зібраних доказів, встановленням фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Позивач був зарахований на квартирний облік 24 грудня 2005 року, а рішенням комісії від 04 жовтня 2006 року його знято з квартирного обліку за рапортом колишньої дружини. Після чого рішенням комісії від 19 листопада 2008 року ОСОБА_1 залишено на квартирному обліку з датою зарахування 24 грудня 2005 року. В подальшому, під час перебування на квартирному обліку позивачем надавалась різна інформація про житлову площу, оскільки він змінював місце своєї реєстрації, а тому рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 29 вересня 2011 року його знято з квартирного обліку у зв`язку із забезпеченістю житловою площею. На даний час позивач складом сім`ї п`ять чоловік перебуває на квартирному обліку в ЦУ СБ України з 04 червня 2013 року у загальній черзі, а з 03 грудня 2014 року - у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як багатодітна родина.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 761/16628/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2021 року матеріали цивільної справи № 761/16628/19 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що згідно витягу з протоколу № 7 засідання ЖПК ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року залишено без змін як правомірні та належним чином обґрунтовані рішення ЖПК ЦУ СБУ: від 29 вересня 2011 року (протокол № 35) - про зняття позивача з квартирного обліку в ЦУ СБ України у зв`язку із забезпеченістю житловою площею; від 04 червня 2013 (протокол № 7) - про зарахування позивача та членів його сім`ї на квартирний облік в ЦУ СБ України до загальної черги з 04 червня 2013 року; від 03 грудня 2014 року (протокол № 23) про зарахування позивача та членів його сім`ї до списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як багатодітну родину, з 03 грудня 2014 року ; від 03 грудня 2014 року (протокол № 25) про відмову позивачу у поновленні його на квартирному обліку в ЦУ СБ України з 06 вересня 2002 року у зв`язку з відсутністю правових підстав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року, у справі № 761/1208/18 за позовом ОСОБА_1 до СБ України про скасування рішення ЖПК ЦУ СБУ, у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. Судові рішення суду першої та апеляційної інстанції набрали законної сили.
Судами у цій справі, зокрема, перевірялась законність та правомірність рішення ЖКП ЦУ СБУ від 12 квітня 2016 року, а також надавалась оцінка як обставинам, викладеним в ньому, так і доказам, наданим позивачем на підтвердження неправомірності зазначеного рішення ЖКП ЦУ СБУ.
Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 1983 року по 26 липня 2005 року позивач був зареєстрований у неприватизованій трикімнатній квартирі АДРЕСА_2, яку отримав його батько ОСОБА_1 на склад сім`ї 4 особи (він, дружина ОСОБА_3, 1952 року народження, син ОСОБА_1, 1977 року народження, та син ОСОБА_4, 1982 року народження) під час проходження військової служби в органах безпеки, та був забезпечений житлом у м. Києві, а тому на час звернення колишньої дружини позивача до комісії про взяття її на квартирний облік, а саме станом на 06 вересня 2002 року у позивача не було правових підстав для зарахування його в тому числі, на квартирний облік, оскільки останній був забезпечений житлом у м. Києві (10,35 кв.м. у трикімнатній квартирі АДРЕСА_3 ).
Крім того, судовими рішеннями встановлено, що 29 вересня 2011 року протоколом № 35 ОСОБА_1 знято з квартирного обліку в ЖПК ЦУ СБУ у зв`язку із забезпеченістю житловою площею, оскільки у зазначений позивачем період факт забезпеченості житловою площею в межах встановлених законодавством норм виключав можливість зарахування або подальшого перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку. При цьому питання забезпеченості позивача житловою площею вирішувалося у відповідності до наданих самим же позивачем документів з цього приводу, та висновків комісії за результатами обстеження умов проживання позивача.
Також було встановлено, що питання поновлення позивача на квартирному обліку розглянуто на засіданні ЖПК ЦУ СБУ 03 грудня 2014 року (протокол № 25), на якому прийнято рішення про відмову у поновленні позивача на квартирному обліку в ЦУ СБ України з 06 вересня 2002 у зв`язку з відсутністю правових підстав (станом на 06 вересня 2002 року забезпечений жилою площею у м. Києві у розмірі 10,35 кв.м).
Відповідно до витягу з протоколу засідання ЖПК ЦУ СБУ від 04 жовтня 2006 року № 10 позивача знято з квартирного обліку на підставі рапорту його колишньої дружини, ОСОБА_2 . З вказаного витягу також вбачаються, що складом сім`ї 2 особи (вона, чоловік) перебуває на квартирному обліку в ЦУ СБ України з 06 лютого 2002 року за списком позачергового забезпечення житлом.
Разом з тим, вказана обставина не свідчить про те, що позивача було поставлено на квартирний облік також з 06 вересня 2002 року, а є лише описовою частиною рішення, в якій відтворений зміст рапорту колишньої дружини позивача.
Крім того, з витягу з протоколу ЖПК ЦУ СБУ від 19 листопада 2008 року № 13 вбачається, що позивач звернувся до комісії з проханням вважати останнього таким, що перебуває на квартирному обліку з 24 грудня 2005 року в загальній черзі. Відомості про те, що позивач перебував на обліку з 06 вересня 2002 року зазначені у вказаному рішеннях в якості опису обставин справи, які сам позивач вказує у своєму рапорті.
Лист-відповідь УСЗ СБ України на рапорт ОСОБА_1 від 10 січня 2012 року № 35/1-139 також не є за своєю суттю та змістом рішенням про зарахування позивача на квартирний облік, а посилання на "перебування" позивача на квартирному обліку з 2002 по 2011 роки стосується опису питання, з яким позивач безпосередньо звернувся до УСЗ СБ України та не є констатацією будь-якого факту.